Величні нації породжують титанів – історичних діячів, що своїм впливом, протягом століть, продовжують діяти через нас – своїх нащадків.

В українців серед їх переліку особливе місце посідає Тарас Григорович Шевченко – поет, мислитель, художник і громадський діяч, перший в когорті тих, що пробудили в поневоленому народі усвідомлення своєї національної самоідентичності, власної гідності й ознаменував відхід від самоприниження і «малоросійськості».

Саме наш Кобзар, серед перших українських діячів національного відродження, став не лише ідентифікувати українців як окрему культурну спільноту, а й повноцінну націю – політичний суб’єкт, що має свої права на самовизначення та державність.

Тарас Шевченко став одним із фундаторів творення нашої країни, тим діячем, духовний спадок якого на щодень постійно впливає на кожного з нас, і це буде  продовжуватись до тих пір, допоки ми усвідомлюватимемо себе українцями, нацією зі спільною культурою, мовою, історією та територією, нашою рідною Україною.

Це було важливо для нас завжди, а особливої ваги набуває сьогодні, у часи, коли історичне майбутнє України хоче поставити під запитання багатовіковий ворог – росія.

І знову, як і багато разів до цього, мільйони патріотів рідної землі надихаються до боротьби слова поета «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!», та складають присягу рідній землі та її народові, за заповітами великого поета.

Вклонімося ж Тарасу Григоровичу Шевченку, хоча б подумки. Віддаймо йому шану у день його народження. Пам'ятаймо про нього не лише у святкові дні чи дні скорботи, бо не відомо, яким би був шлях нашої нації до власної свободи без духовного впливу цієї могутньої особистості.