Рік на посаді т.в.о. Голови: звіт Романа Боднара

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 794-р на Романа Боднара покладено тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Держенергонагляду, виконання обов’язків Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Цей звіт презентує ключові досягнення діяльності інспекції за період з 01 липня 2020 року по 01 липня 2021 року.

1. Формування нормативного підґрунтя для діяльності інспекції

Для забезпечення виконання повноважень Держенергонагляду та відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 640 було затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у галузях електроенергетики та теплопостачання і визначено періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю).

Також наказом Міністерства енергетики України від 17 вересня 2020 року № 600 затверджено уніфіковану форму Акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у галузях електроенергетики та теплопостачання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2020 року за № 1127/35410).

З метою здійснення планових заходів державного (нагляду) контролю у 2021 році, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» наказом Держенергонагляду від 20 листопада 2020 року № 252 затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією енергетичного нагляду України на 2021 рік.

Таким чином, забезпечено можливості реалізації Держенергонаглядом державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, що передбачено законами України «Про ринок електричної енергії» і «Про теплопостачання», Положенням про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, а також створено передумови для якісного, безперебійного і безпечного електро- й теплопостачання споживачів.

Забезпечено своєчасне виконання Плану роботи Державної інспекції енергетичного нагляду України на 2020 рік, а також підготовку та затвердження Міністерством енергетики України відповідного плану на 2021 рік. При цьому Планом передбачається підготовка пропозицій до 9 нормативно-правових документів, які безпосередньо стосуються діяльності Держенергонагляду.

Створено Координаційну раду з основних питань діяльності Державної інспекції енергетичного нагляду України відповідно до наказу Держенергонагляду від 06 серпня 2020 року № 124.

За результатами роботи Координаційної ради здійснено перегляд 8 актів Кабінету Міністрів України та 28 наказів Міненерго.

З метою упорядкування роботи Держенергонагляду було розроблено та затверджено методичні рекомендації щодо:

• організації розгляду Держенергонаглядом проєктів планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу (далі – ОСР);
• здійснення заходів державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання;
• планування робіт з організації державного енергетичного нагляду Державної інспекції енергетичного нагляду України;
• розгляду звернень і запитів з питань електроенергетики та теплопостачання;
• участі представників Держенергонагляду у роботі Комісії Інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії при ОСР та звітності щодо результатів розгляду звернень;
• оцінювання повноти та якості проведених ОСР робіт з розчистки трас ПЛ 0,4-110 (150) кВ і приведення їх технічного стану у відповідність до вимог нормативно-правових актів та правил;
• оцінювання повноти та якості проведених ОСР робіт з підготовки електричних мереж до роботи в грозовий сезон;
• оцінювання повноти та якості проведених ОСР робіт з підготовки електроустановок підстанцій напругою 35-110 (150) кВ до роботи в умовах високих температур повітря навколишнього середовища.

З метою підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства України до осінньо-зимового періоду 2021–2022 років і його проходження відомством взято участь у розробці:

• Положення про порядок підготовки та оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період, затвердженого наказом Міненерго від 19 березня 2021 року № 29;
• Плану заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства України до осінньо-зимового періоду 2021/22 року та його проходження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 586-р.

2. Кадрове та матеріально-технічне забезпечення

З метою підвищення наглядової спроможності Держенергонагляду було здійснено аналіз відсоткового співвідношення кількості інспекторів відомства до загальної кількості працівників. Такі дії стали поштовхом для перегляду організаційної структури Держенергонагляду у бік збільшення відсоткового показника інспекторського складу. Наслідком цього стало прийняття наказу Держенергонагляду від 17 серпня 2020 року № 128 «Про введення в дію структури та штатного розпису Держенергонагляду».

Останню організаційну структуру та зміни до штатного розпису на 2021 рік введено в дію наказом Держенергонагляду від 11 травня 2021 року № 107 «Про введення в дію структури та змін до штатного розпису на 2021 рік Держенергонагляду».

За період з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року Держенергонаглядом було проведено 8 доборів на 233 посади державної служби.

Станом на 30 червня 2021 року фактична чисельність відомства складає 528 осіб (74 % від штатної чисельності).

Після прийняття Верховною Радою України 23 лютого 2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби» у Держенергонагляді відновлено проведення конкурсів на вакантні посади та оголошено 2 конкурси на 99 посад.

У Державній інспекції енергетичного нагляду України забезпечено здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією, а саме:

• здійснюються заходи, спрямовані на виявлення та запобігання проявам корупції у діяльності Держенергонагляду та дотримання працівниками Держенергонагляду вимог антикорупційного законодавства;
• організовано на належному рівні роботу Комісії з оцінки корупційних ризиків у діяльності Держенергонагляду;
• забезпечено функціонування внутрішніх та регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»;
• забезпечено роботу з викривачами;
• забезпечується проведення спеціальних перевірок стосовно осіб, що претендують на зайняття посад в Держенергонагляді, його територіальних органах, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
• здійснюється проведення перевірок достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» щодо осіб, які претендують на зайняття посад у відомстві.

Для реалізації матеріально-технічного забезпечення відомства створено усі умови, передбачені чинним законодавством. Забезпечено своєчасне укладання договорів щодо закупівлі товарів і послуг, відповідного обслуговування приміщень та автотранспорту. 

У Держенергонагляді забезпечено ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку.

Держенергонагляд отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності» з метою належного забезпечення роботи Держенергонагляду проведено процедуру закупівлі Системи електронного документообігу «АСКОД» та впроваджено зазначену систему в роботу.

3. Забезпечення реалізації поставлених завдань

Протягом звітного періоду Держенергонаглядом за оперативними даними:

• здійснено оцінювання 66 об’єктів та суб’єктів електроенергетики (11 повторно за зверненням енергопідприємств) щодо готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2020/2021 років (далі – ОЗП) відповідно до Положення про порядок оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в ОЗП, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 07 липня 2006 року № 231 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2006 року за № 1064/12938) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 916-р. За результатами участі в роботі комісій з перевірки готовності енергооб’єктів надано висновки Держенергонаглядом, в яких зазначено 643 зауваження. З урахуванням висновків Держенергонагляду комісією з перевірки готовності енергооб’єктів до роботи в ОЗП видано 64 акти;
• здійснено моніторинг об’єктів електроенергетики 279 ОСР та виробників електричної енергії щодо готовності до роботи в ОЗП відповідно до Положення про порядок оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в ОЗП. Виявлено 6 821 порушення та надано 214 рекомендаційних листів щодо їх усунення;
• проведено 40 моніторингів щодо технічного стану електричних мереж напругою 0,4 - 110 (150) кВ операторів систем розподілу з метою погодження зведених планів розчистки трас повітряних ліній електропередачі на 2021 рік відповідно до доручення Міністерства енергетики України від 30 вересня 2020 року № 26/1.6-4.2-21131. Виявлено 4 415 порушень, надано ОСР 36 рекомендаційних листів щодо їх усунення;
• обстежено 1 024 об’єкта на виконання доручення Міністерства енергетики України від 23 вересня 2020 року № 26/1.1-4.2.-20711 щодо забезпечення надійного електропостачання виборчих дільниць під час проведення виборів, які відбулись 25 жовтня 2020 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році». Виявлено 406 порушень та надано 17 рекомендаційних листів щодо їх усунення;
• обстежено 507 медичних закладів на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 04.12.2020 № 49290/1/1-20) щодо відповідності фактичних схем живлення зазначених закладів вимогам Правил улаштування електроустановок (затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476, та ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.02.2010 № 64, здійснено оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж напругою
  0,4 – 10(6) кВ, через які здійснюється електропостачання медичних закладів визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, щодо категорії з надійності електропостачання та забезпеченості резервними автономними джерелами живлення. За результатами перевірки виявлено 309 порушень, розроблено заходи з приведення зовнішніх і внутрішніх мереж, автономних джерел живлення та організації експлуатації зазначених медичних закладів до вимог нормативних документів. Зазначені рекомендації надіслано листами на адреси всіх обласних державних адміністрацій та керівників медичних закладів;
• здійснено оцінювання повноти та якості проведених 182 структурними підрозділами 26 ОСР робіт з розчистки трас ПЛ 0,4-110 (150) кВ, а також відповідності технічного стану ПЛ вимогам нормативно-правових актів, норм та правил (на виконання доручення Міністерства енергетики України від 15.03.2021 №26/1.6-4.2-4082), з метою безпечного постачання електричної енергії, надійної роботи електричних мереж ОСР. Виявлено 3 090 порушень вимог нормативно-правових актів і правил щодо розчистки трас ПЛ та їх технічного стану. За результатами проведених моніторингів надано на адреси ОСР відповідні листи з рекомендаціями щодо приведення у місячний термін технічного стану електричних мереж у відповідність до вимог нормативно-правових актів, норм та правил у галузі електроенергетики;
• здійснено оцінювання 26 ОСР щодо виконання заходів з підготовки електричних мереж до роботи в грозовий сезон, приведення засобів грозозахисту ПС, ПЛ напругою 35-110 (150) кВ та ТП (РП) і ПЛ напругою 0,4-10 (6) кВ у відповідність до вимог нормативно-правових актів, норм та правил та проєктних рішень (на виконання доручення Міністерства енергетики України від 15.03.2021 № 26/1.6-4.2-4094), з метою безпечного постачання електричної енергії, надійної роботи електричних мереж ОСР в грозовий сезон 2021 року. Виявлено 3 341 порушення вимог нормативно-технічних документів щодо організації експлуатації і технічного стану грозозахисного обладнання. За результатами моніторингу територіальними органами Держенергонагляду було направлено на адреси ОСР відповідні листи з рекомендаціями стосовно розробки заходів щодо приведення системи грозозахисту у відповідність до нормативно-правових актів;
• здійснено оцінювання 28 ОСР та 6 філій щодо підготовки електроустановок підстанцій напругою 35-110 (150) кВ до роботи в умовах високих температур навколишнього середовища (на виконання доручення Міністерства енергетики України від 13.05.2021 № 26/1.6-4.2-7740), з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії й оцінювання повноти та якості проведених ОСР робіт з підготовки електроустановок підстанцій напругою 35-110 (150) кВ до роботи в умовах високих температур повітря навколишнього середовища та проведення їх технічного стану у відповідність до вимог нормативно-правових актів, правил і проєктних рішень, моніторинг стану маслонаповненого обладнання підстанцій 35-150 кВ. Виявлено 4 739 порушень вимог нормативних документів у галузі електроенергетики. За результатами проведених моніторингів надано на адреси ОСР відповідні листи з рекомендаціями щодо приведення у місячний термін технічного стану електричних мереж у відповідність до вимог нормативно-правових актів, норм та правил у галузі електроенергетики;
• здійснено (у складі комісій) 60 розслідувань причин і наслідків технологічних порушень (відмов І та ІІ категорій) на обладнанні електричних мереж учасників ринку електричної енергії відповідно до Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об’єктах електроенергетики і в об’єднаній енергетичній системі України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 09 червня 2005 року № 255 та пункту 6 розділу IV Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309;
• розглянуто проєкти плану розвитку, інвестиційної програми оператора системи передачі щодо пріоритетності технічних рішень для розвитку системи передачі відповідно до статті 9 розділу ІІ Закону України «Про ринок електричної енергії». Також опрацьовано проєкти інвестиційних програм 9 ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях і когенераційних установках за їх зверненнями;
• взято участь у роботі 8 комісій з перевірки знань персоналу об’єктів електроенергетики з питань технічної експлуатації відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та керівного персоналу об’єктів електроенергетики з охорони праці, пожежної безпеки, технічної експлуатації обладнання, машин і механізмів в обсязі законодавчих, нормативно-правових документів та норм (згідно з наказом Міністерства енергетики України
  від 27 липня 2020 року № 469 «Про постійну Комісію з перевірки знань щодо технічної експлуатації об’єктів електроенергетики Міністерства енергетики України»);
• проведено моніторинги виконання планів організаційно-технічних заходів з підготовки та стану готовності до опалювального періоду (далі – ОП) теплових господарств. Взято участь у складі 7 362 комісій суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, споживачів соціальної сфери, що отримують теплову енергію від систем централізованого теплопостачання, з метою оцінки стану готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період 2020/2021 років, згідно з Планом заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до ОЗП та його проходження, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 916-р (далі – План). За результатами участі в роботі комісій з оцінки стану готовності теплових господарств було надано висновки, в яких було зазначено 2 833 порушення вимог діючих норм і правил у сфері теплопостачання;
• взято участь у 216 засіданнях комісій оперативних штабів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підготовки/готовності теплових господарств суб’єктів господарювання до роботи в ОП та його проходження, на яких зазначалися поточний стан і проблемні питання підготовки об’єктів до опалювального періоду;
• взято участь у 9 комісіях із розслідування причин і наслідків аварій та відмов на теплових установках і мережах теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних та теплосервісних організацій, які призвели до порушення режимів теплопостачання споживачів соціальної сфери, із складенням відповідних актів розслідування згідно з вимогами Інструкції з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 04 серпня 2006 року № 270;
• складено 613 актів щодо підтвердження факту відсутності газифікації природним газом 4 533 багатоквартирних будинків та відсутності або нефункціонування у зазначених будинках систем централізованого теплопостачання з метою застосування ліцензіатами з постачання електричної енергії відповідного тарифу на електроенергію для населення на ОП згідно з Планом.

З 1 січня 2021 року відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією енергетичного нагляду України на 2021 рік проведено понад 370 планових та позапланових заходів, у ході яких виявлено майже 6 100 порушень вимог нормативно-технічних документів щодо технічного стану та організації експлуатації обладнання у галузі електроенергетики та у сфері теплопостачання. За результатами кожного заходу складено відповідні акти та приписи із зазначенням термінів на усунення виявлених недоліків.

Крім того, за результатами розгляду майже 2 тисяч звернень споживачів (замовників) електричної енергії Держенергонаглядом у І півріччі 2021 року вжито відповідних заходів й ОСР проведено такі роботи:

• замінено більше 100 дефектних опор повітряних ліній електропередачі напругою 0,4 кВ (далі – ПЛ) та дві опори ПЛ-10 кВ;
• розчищено від порослі та дерев майже 140 км трас ПЛ-0,4 кВ та 21 км трас ПЛ-10 кВ;
• замінено більше 10 силових трансформаторів на ТП 10(6)/0,4 кВ;
• виконано ремонт пошкоджених більше 70 кабельних ліній електропередачі напругою 0,4-10 кВ;
• виконано заміну проводів протяжністю 15 км повітряних ліній напругою 0,4 кВ перерізом 16 мм² на проводи більшого перерізу;
• проведено регулювання рівня напруги на 50 трансформаторних підстанціях 10(6)/0,4 кВ;
• проведено заміну більше 50 комутаційних апаратів в РУ-0,4 кВ трансформаторних підстанцій 10(6)/0,4 кВ та майже 200 відгалужень та/або ділянок ПЛ-0,4 кВ, комутаційних та захисних апаратів у побутових споживачів;
• проведено розподіл пофазного струму навантаження більше ніж на
  100 ТП 10(6)/0,4 кВ;
• виконано монтаж майже 300 повторних заземлень ПЛ-0,4 кВ, заземлення ТП та нейтралі трансформаторів відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок;
• забезпечено цілісний контакт з’єднань майже 200 проводів на повітряних відгалуженнях до житлових будинків;
• відновлено електропостачання більше 100 заявників;
• майже 200 заявникам відновлено надійність електропостачання відповідно до категорії з надійності;
• на користь більше ніж 30 заявників вирішено спірні питання щодо приєднання електроустановок до електричних мереж ОСР.

Уточнену інформацію про діяльність Держенергонагляду у І півріччі 2021 року буде оприлюднено на офіційному вебсайті у відповідному звіті.

4. Перспективні плани розвитку інспекції

З метою реалізації покладених на відомство завдань та забезпечення споживачів якісним, безперебійним і безпечним енергопостачанням станом на 1 липня 2021 року підготовлено:

• проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення надійного та сталого функціонування сфер електроенергетики та теплопостачання»;
• проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питань державного енергетичного нагляду (контролю)»;
• проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил охорони електричних мереж»;
• проєкт наказу Міністерства енергетики України «Про затвердження Інструкції з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів»;
• проєкт наказу Міністерства енергетики України «Про затвердження Положення про порядок підготовки та оцінки готовності теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів відносин у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період».

Опрацьовується питання розширення повноважень Держенергонагляду шляхом покладання функцій контролю (нагляду) за господарською діяльністю суб’єктів господарювання у галузі газопостачання в частині технічної експлуатації об’єктів постачання та розподілу природного газу, враховуючи те, що відомство вже реалізовує державну політику в сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.

У рамках підготовки української енергосистеми до інтеграції з енергосистемою Європейського Союзу ENTSO-E буде продовжена робота із гармонізації до європейських норм діючих правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі електроенергетики, впровадження європейських стандартів та директив у відповідних сферах.

 

Гідравлічні випробування теплових мереж – необхідна передумова надійного опалювального періоду

З метою забезпечення надійного та сталого функціонування систем теплопостачання і теплоспоживання суб’єкти господарювання до початку опалювального періоду мають проводити гідравлічні випробування теплових мереж.

Гідравлічні випробування теплових мереж – щорічний і обов’язковий захід, передбачений Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду (далі – Правила). Правила поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, транспортування теплової енергії та надання послуг з теплопостачання (опалення і гарячого водопостачання). Також документ обов’язковий до виконання споживачами теплової енергії незалежно від організаційно-правових форм та форм власності. Правила встановлюють єдиний порядок підготовки теплових господарств до опалювального періоду.

Гідравлічні випробування – це метод діагностики, який дає змогу виявити і ліквідувати зношені ділянки мереж та запобігти появі пошкоджень під час майбутнього опалювального періоду. Наразі це дієвий запобіжний захід, який дозволяє заздалегідь виявляти критичні місця тепломереж. Адже справний стан трубопроводів є запорукою безпеки мереж та безаварійного проходження опалювального періоду.

Випробування проводяться з квітня по вересень поетапно в різних районах міст. Передбачено, що на окремих ділянках тестування можуть тривати близько двох тижнів. На цей час відповідні теплові пункти відключаються, а подача гарячого водопостачання тимчасово припиняється. Водночас, у разі виявлення пошкоджень, одразу після випробувань теплових мереж мають проводитись ремонтні роботи.

Початок і тривалість пробного пуску тепломереж встановлюються графіком (теплопостачальної організації, надавача послуг), який доводиться до відома споживачів не пізніше ніж за три доби до початку робіт. Якщо термін проведення гідравлічних випробувань продовжується, інформування населення здійснюється за аналогічним принципом. Крім цього, графіки проведення гідравлічних випробувань мають бути розміщені на офіційних вебсайтах теплопостачальних підприємств.

Відповідно до Правил усі планові роботи на устаткуванні джерел теплової енергії, теплових мереж, теплових пунктів, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання повинні бути завершені до 1 жовтня. Також до цього часу мають бути усунуті всі порушення і дефекти, виявлені у період підготовки до опалювального періоду.

Для прикладу, представники Держенергонагляду в межах своєї компетенції беруть участь у моніторингу щодо проведення гідравлічних випробувань теплових мереж.

Так, у період з 19 по 22 квітня 2021 року інспектори Управління Держенергонагляду у м. Києві були присутні під час проведення  гідравлічних випробувань суб’єктом господарювання КП «Київтеплоенерго». Гідравлічні випробування проведено у РТМ «Центр» на котельнях «Медова, 1», «Волзька, 1», «Кудрявська, 12», «Білгородська, 7» та РТМ «Печерськ» на котельнях «Козача, 67», «Китаївська, 32» і «Деревообробна, 3Б».

Державні інспектори Управління здійснили моніторинг щодо повноти та якості виконання Програми проведення гідравлічних випробувань. В результаті було надано підприємству рекомендації щодо виконання пунктів Програми та ліквідації виявлених пошкоджень мереж під час проведення випробувань. Зокрема, під час проведення випробувань витримувати параметри (тиск, температуру) теплоносія відповідно до нормативно-технічної документації.

Повідомляємо,  столична влада відтермінувала проведення гідравлічних випробувань через карантинні обмеження. Проте деякі гідравлічні випробування, які включено у графік в квітні цього року, проводяться без відключення споживачів.

Також представники Управління Держенергонагляду у Дніпропетровській області були присутні під час проведення гідравлічних випробувань магістральних та розподільчих теплових мереж теплопостачальних підприємств регіону. Моніторинг здійснено за зверненнями КП «Криворіжтепломережа» та КП «Жовтоводськтепломережа».

Так, КП «Криворіжтепломережа», відповідно до розроблених заходів з підготовки до опалювального періоду 2021-2022 років та складених графіків, проведено гідравлічні випробування магістральних теплових мереж від власних джерел теплопостачання.

14-15 квітня 2021 року – котельня «Гігант»

За результатами проведених гідравлічних випробувань виявлено пошкодження на:

- магістральних теплових  мережах 1 вводу (БК106 – БК108, Ду426 – 4622х2 м; БК115 – БК116, Ду325 – 4622х2 м; ТК136, Ду426 – 4622х2 м) від котельні «Гігант» тиском 13,5 МПа;

- магістральних теплових  мережах 2 вводу (ТК139 – ТК140, Ду426 – 4622х2 м; ТК230/6, Ду535 – 4622х2 м; ТК147 – ТК147а, Ду426 – 4622х2 м; ТК148а, Ду426 – 4622х2 м; БК159 – ТК160, Ду535 – 4622х2 м) від котельні «Гігант» тиском 12,5 МПа.

19-20 квітня 2021 року – котельня «КМК»

В результаті проведених гідравлічних випробувань виявлено пошкодження на:

- магістральній тепловій  мережі № 1 (ТК0 – БК136, ТК125 – ТК225; 3062х2 м) від котельні «КМК» тиском 13,2 МПа;

- магістральній тепловій  мережі № 4 (ТК104 – ТК447, 3006х2 м) від  котельні «КМК» тиском 13,6 МПа.

КП «Жовтоводськтепломережа», відповідно до розроблених заходів з підготовки до опалювального періоду 2021-2022 років та складених графіків, 19 квітня було проведено гідравлічні випробування магістральних теплових мереж від власного джерела теплопостачання (ТЕЦ).

У підсумку проведених гідравлічних випробувань встановлено, що:

- під час проведення гідравлічних випробувань «Західної» магістральної теплової мережі (Ду700) від ТЕЦ тиском 16 МПа зафіксовано падіння тиску до 10 Мпа;

- в ході проведення гідравлічних випробувань «Східної» магістральної теплової мережі (Ду700-Ду600) від ТЕЦ тиском 16 МПа та  магістральної теплової мережі (Ду500) від ТЕЦ по вул. Заводська тиском 16 МПа зауважень не виявлено.

Управлінням взято на контроль усунення виявлених недоліків та буде враховано під час складання Актів готовності підприємств до роботи в опалювальному періоді 2021-2022 років.

Довідково:

Проведення гідравлічних випробувань регламентовано наказом Мінпаливенерго від 14.02.2007 № 71 «Про затвердження правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», наказом Міненерговугілля від  27.03.2015 № 183 «Про затвердження Змін до Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» та спільним наказом Мінпаливенерго і Мінжитлокомунгосп від 10.12.2008  № 620/378  «Про затвердження правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду».

 

Своєчасна обрізка дерев біля ліній електропередачі – запорука безперервного електропостачання

У більшості випадків причиною аварійних знеструмлень повітряних ліній електропередачі (далі – ЛЕП) є дерева, висаджені в охоронних зонах цих ліній. Тому обрізання гілок дерев – один із найпростіших і найдієвіших способів забезпечити безперервний розподіл електричної енергії.

Через зіткнення гілок та дерев з ЛЕП виникає низка негативних наслідків, серед яких:

• обрив проводів;
• припинення електропостачання;
• пожежа;
• шкода здоров’ю людей, майну тощо.

Тож видалення дерев та обрізка гілок біля ЛЕП – це одна з важливих робіт, яку здійснюють оператори систем розподілу (далі – ОСР), нехтувати якою неприпустимо. Щоб не траплялося випадків обриву проводів від падіння гілок та дерев, навколо будь-якої ЛЕП встановлено охоронну зону, ширина якої залежить від напруги лінії і береться по вертикалі проєкції крайніх проводів:

• 2 м – до проводів напругою до 1 кВ;
• 10 м – до проводів напругою до 20 кВ;
• 15 м – до проводів напругою до 35 кВ;
• 20 м – до проводів напругою до 110 кВ;
• 25 м – до проводів напругою до 150-220 кВ;
• 30 м – до проводів напругою до 330 кВ.

Традиційно сезон чистки трас стартує 15 жовтня і триває до 15 квітня: цей період рекомендований екологами, адже дерева у цей час «сплять» і обрізка гілля їм не шкодить.

Щороку енергетики визначають місця, які необхідно чистити, складають відповідні плани-графіки розчистки трас. У графіках зазначено, коли і де буде вимикатися електролінія, для того, щоб і енергетики, і господарі змогли обрізати дерева. Про час коли буде здійснено планове відключення тієї чи іншої ЛЕП оператори систем розподілу повідомляють споживачів за 10 днів до дати запланованих вимкнень.

Держенергонагляд, за дорученням Міністерства енергетики України від 15.03.2021 № 26/1.6-4.2-4082, здійснює оцінювання повноти та якості проведених операторами системи розподілу робіт з розчистки трас ПЛ 0,4-110 (150) кВ, виконання Планів-графіків на 2021 рік робіт з розчистки трас ПЛ. Зазначена робота виконується з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, надійної роботи електричних мереж ОСР в грозовий та осінньо-зимовий періоди 2021-2022 років, а також упередження передумов спрацювання захисної автоматики на об’єктах електричних мереж.

Для прикладу, Управлінням Держенергонагляду у Черкаській області проаналізовано графік розчистки трас ПЛ напругою 0,4-110 (150) кВ на 2021 рік ОСР Уманських енергетичних мереж та Маньківської філії  ПАТ  «Черкасиобленерго» із зазначенням ділянок ПЛ, що потребують розчистки.

Зі свого боку, Управлінням Держенергонагляду у Донецькій області розпочато спільне з уповноваженими представниками структурних підрозділів ОСР АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (ВЕМ, РЕМ) оцінювання повноти та якості виконання Планів-графіків на 2021 рік робіт з розчистки трас ПЛ 0,4-110 (150) кВ, а також відповідності технічного стану ПЛ вимогам нормативно-правових актів, норм та правил.

Згідно з пунктом 7 Правил охорони електричних мереж, працівники ОСР здійснюють чистку просік повітряних ліній, які перебувають у віданні ОСР. Також представники ОСР можуть допомогти здійснювати розчистку електроліній від гілок дерев біля будинків і присадибних ділянок людей, які фізично не в змозі самостійно це зробити – неповносправних, самотніх та пенсіонерів.

В усіх інших випадках власники на своїх земельних ділянках повинні робити це самостійно.

Тому нагадуємо громадянам, органам місцевого самоврядування, установам та організаціям про необхідність дотримуватись вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил охорони електричних мереж та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Згідно із зазначеними документами, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:

• на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності – балансоутримувачі цих об’єктів;
• на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях – установи, організації, підприємства;
• на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, – забудовники чи власники цих територій;
• на безхазяйних територіях, пустирях – місцеві органи самоврядування;
• на приватних садибах і прилеглих ділянках – їх власники або користувачі.

Наголошуємо, що згідно з пунктом 23 Правил охорони електричних мереж, енергопідприємства мають право припиняти або обмежувати електропостачання споживачів, що порушили Правила. Відновлення електропостачання здійснюється після усунення порушень та відшкодування підприємствам, які експлуатують електричні мережі, заподіяних матеріальних втрат, а також вартості робіт з ввімкнення до електромережі згідно з укладеними договорами.

Якщо необхідно зрізати зелені насадження біля ЛЕП на власній приватній території – потрібно звернутися до регіонального підрозділу ОСР із відповідною заявою, аби його працівники вимкнули лінію від напруги для безпечної обрізки власних дерев та гілок, які загрожують падінням на електромережі. Також можна звернутись до органу місцевого самоврядування (об’єднану територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду) для організації проведення таких робіт, для прикладу, на всій вулиці, користуючись знеструмленням електромереж. Роботи з обрізки дерев виконує (або оплачує) замовник.

Якщо виявлено небезпечні дерева або гілки на землях загального користування – необхідно терміново звернутися до органів місцевого самоврядування задля усунення небезпеки.

Слід пам’ятати, що для уникнення подібних небезпек – не можна садити дерева під ЛЕП, необхідно вчасно обрізати гілки дерев, які уже ростуть, та інформувати органи місцевого самоврядування про зелені насадження, які можуть бути небезпечними.

 

Законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку за викиди СО2 – ще один стимул для інвестицій в біоенергетику

Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією України розробили законопроєкт щодо встановлення нульової ставки податку за викиди двоокису вуглецю для установок, які спалюють біопаливо.

Ціль - застосувати в Україні загальноприйняті світові практики розвитку біоенергетики, відповідно до яких біопаливо вважається СО2-нейтральним. При його спалюванні двоокису вуглецю утворюється стільки, скільки було поглинуто рослинами під час росту (дивіться схему нижче).

У всіх країнах-членах ЄС викопні види палива обкладаються високим податком на викиди СО2, а біопаливо звільняється від такого оподаткування.

Прийняття запропонованих змін сприятиме:

- покращенню інвестицій в об'єкти біоенергетики;

- скороченню споживання імпортного газу;

- зменшенню собівартості виробленої енергії, що дасть можливість зменшити тариф для споживача (≈ на 10%).

Продовжуємо підтримувати розвиток біоенергетики, адже Україна має потужний агросектор, а біомаса може бути значним ресурсом для виробництва енергії!

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

 

Енергетичні рослини - цінний ресурс для виробництва енергії

Про це йшлося під час «енергетичних жнив» – збирання енергетичних культур: міскантусу, тополі та верби, що розпочав Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, смт Дослідницьке  Білоцерківського району).

У заході також взяли участь представники Держенергоефективності, ОТГ Київщини  та ЗМІ.

Під час презентації директор УкрНДІПВТ імені Леоніда Погорілого Володимир Кравчук представив дослідні та виробничі плантації міскантусу, тополі, енергетичної верби, павловнії, а також ознайомив із технологіями вирощування, збирання та використання енергетичних культур.

Як повідомив Володимир Кравчук, енергетичні культури – вагомий ресурс для заміщення викопних видів палива та генерації енергії.

Зокрема, у найближчих планах інституту – завершити будівництво котельні та використовувати врожай енергокультур із виробничих ділянок площею до 9 га для опалення будівель інституту. При цьому, будуть продовжуватись дослідження всього циклу: від вирощування енергокультур до виробництва енергії. 

У результаті інститут забезпечить свої потреби в опаленні та зменшить залежність від природного газу. Це приклад для усіх українських громад, які хочуть бути енергонезалежними та економними.

На важливості вирощування енергокультур наголосила і Олена Ленська, заступник директора Департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності.

«Україна, на жаль, залишається залежною від імпорту газу. Наприклад, минулого року було витрачено 2 млрд доларів за імпорт блакитного палива. Ці кошти можна було б заощадити, якщо задіяти потенціал біоенергетики, у тому числі енергокультур», - повідомила Олена Ленська.

Щоб сприяти інвестиціям у вирощування енергетичних культур, Держенергоефективності із Міненерго, Біоенергетичною асоціацією України та іншими партнерами розроблено законодавчі зміни. Вони передбачають, зокрема, збільшення строку оренди земельних ділянок та зменшення розміру орендної плати.

«Вирощування енергокультур дозволить громадам ефективно використати деградовані землі, відновити їхню родючість, замістити викопне паливо і, головне, - забезпечити свої енергетичні потреби», - підкреслила О. Ленська та додала, що усім охочим варто відвідати інститут і переймати його досвід.

Довідково:

УкрНДІПВТ імені Леоніда Погорілого досліджує технології вирощування багаторічних енергетичних культур, щоб забезпечити отримання з одиниці площі максимальної кількості сировини для виробництва теплової енергії. Крім цього, інститут займається розробкою системи машин для вирощування та збирання врожаю.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

 

Законопроєкт щодо розвитку ринку біометану відкриє можливості для заміщення 8 млрд м³ газу в рік

Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією України розроблено та оприлюднено для обговорення проєкт Закону України щодо розвитку виробництва та споживання біометану.

Ціль законопроєкту – створити належний законодавчий фундамент для запровадження ринку біометану та сприяння заміщенню газу.

На сьогодні згідно із Законом України «Про ринок природного газу» виробники очищеного біогазу мають право на отримання доступу до газотранспортних і газорозподільних систем за умови, що цей газ відповідає стандартам на природний газ.

Втім, цього недостатньо для роботи ринку біометану. На жаль, існує ряд бар’єрів, які потрібно усунути. Йдеться про відсутність у чинному законодавстві:

- визначення поняття «біометан»;

- механізму верифікації біометану;

- процедури надання гарантії походження біометану;

- реєстру виробництва та споживання біометану.

Саме на зняття зазначених перешкод і спрямований розроблений законопроєкт, який передбачає, зокрема:

• введення відповідної термінології (понять «гарантія походження біометану», «реєстр біометану», «сертифікат походження біометану»);
• особливості доступу виробників біометану до газотранспортних та газорозподільних систем;
• реєстр виробництва та споживання біометану;
• порядок надання гарантій походження біометану.

«Цей законопроєкт дасть змогу створити умови для зменшення імпортозалежності країни та збільшення використання місцевого палива. Адже потенціал заміщення природного газу біометаном в Україні складає близько 8 млрд м³ в рік, що дорівнює більше половини річного обсягу імпорту природного газу та понад чверті його загального річного споживання», - прокоментував Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Як пояснив Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності, прийняття законопроєкту дозволить:

• запустити ринок біометану в Україні;
• розширити можливості виробників біометану щодо реалізації електричної та теплової енергії безпосередньо біля споживача;
• збільшити енергетичну ефективність утилізації виробленого біогазу;
• налагодити експорт біометану до ЄС;
• підвищити економічну привабливість біогазових проєктів для потенційних інвесторів;
• скоротити імпорт природного газу;
• зменшити викиди парникових газів.

Ознайомитися із законопроєктом можна:

• на сайті Міненерго: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245524638&cat_id=167475
• на сайті Держенергоефективності: https://saee.gov.ua/uk/activity/rehulyatorna-diyalnist

 Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

 

 

Вже більше 2 тис. сімей залучили майже 84 млн грн «теплих кредитів» за 2 тижні роботи програми у цьому році

З моменту старту у ц.р. державна програма з енергоефективності залучає все більше учасників.

Якщо у перший тиждень роботи програми у ц.р. сім’ї отримали майже 33 млн грн кредитів, то у другий тиждень – вже 50 млн гривень.

Всього банки видали 83,8 млн грн «теплих кредитів», з яких:

• 82 млн грн – на енергоефективні заходи у приватних будинках;
• 1,8 млн грн – на твердопаливні котли.

«Підвищити енергоефективність у своїй оселі, менше сплачувати за комунальні послуги, жити в комфорті – усі ці бажані цілі мотивують сім’ї до активних дій. І держава надає допомогу у вигляді часткової компенсації від 20 % до 35% за «теплим кредитом», - повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Нагадуємо, що «теплі кредити» для індивідуальних домогосподарств надають Ощадбанк та Укргазбанк.

Із повним переліком обладнання, що підпадає під програму, можна ознайомитися на сайті Держенергоефективності: https://saee.gov.ua/uk/consumers/tepli-kredyty.

Зробіть своє житло теплим і комфортним! Будьте енергоефективними!

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю

 

«Теплі кредити»-2021: банки розпочинають видачу кредитів населенню

Т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура разом із банками-партнерами підписав договори про взаємодію для реалізації державної програми «теплих кредитів» для населення у 2021 році.

Таким чином, Ощадбанк та Укргазбанк готові розпочати у цьому році видачу населенню «теплих кредитів», частину яких відшкодує держава, а саме:

• 35 % - на енергоефективні заходи у приватних будинках;
• 20 % - на твердопаливні котли (35% - для субсидіантів).

Також у 2021 році розширено заходи програми. Українці мають унікальну нагоду отримати державну підтримку, встановлюючи таке обладнання:

• електроакумулюючі системи (системи накопичення енергії);
• електрозарядки для електромобілів;
• інтелектуальні лічильники електричної енергії.

«Наш пріоритет – підтримати та допомогти населенню впроваджувати енергоефективні заходи. Адже підвищення енергоефективності у будинку – це єдиний надійний спосіб зменшити витрати на комунальні послуги та одночасно створити комфортні умови в оселі. Як свідчить досвід учасників програми, комплексна термомодернізація будинку дає найкращий ефект – до 50% і більше економії на опаленні», - повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Оскільки щороку спостерігається високий попит на програму вже впродовж перших місяців її роботи, рекомендуємо усім охочим раніше звертатися до Ощадбанку та Укргазбанку, щоб встигнути отримати фінансування на енергоощадні заходи.

Зробіть своє житло енергоефективним і комфортним, а платіжки – меншими!

Водночас, звертаємо увагу усіх позичальників на необхідність дотримання умов карантину та використання дистанційних каналів обслуговування у банках.

Довідково:

З питань участі у програмі «теплих кредитів» звертайтеся до Call-центру Держенергоефективності: (044) 296-71-60,  (044) 292-32-57,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., а також до Укргазбанку та Ощадбанку.

Деталі щодо умов програми: https://saee.gov.ua/uk/consumers/tepli-kredyty.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

 

Енергопідприємства мають забезпечити надійну експлуатацію гідроспоруд під час повені

Щорічно, до настання весняного водопілля (повені), а в окремих випадках – літньо-осінньої повені, на енергооб’єктах повинні призначатися паводкові комісії. Це передбачено пунктом 7.1.45 Технічної експлуатації електричних станцій і мереж. Правила, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 червня 2003 року № 296 (у редакції наказу від 21 червня 2019 року № 271). Комісія повинна провести огляд і перевірку підготовки до водопілля (повені) всіх гідротехнічних споруд, їх механічного устаткування та підйомних пристроїв. Також комісія має керувати пропуском водопілля (повені) і після його проходження знову оглянути споруди.

З початку 2021 року представники Департаменту державного нагляду за експлуатацією електричних станцій та мереж взяли участь у роботі комісій з перевірки готовності до пропуску льодоходу, повені та паводків на 23 енергопідприємствах. Зокрема, до перевірок було залучено 27 представників Департаменту.

Під час перевірок на енергопідприємствах було розроблено заходи щодо:

• забезпечення справного технічного стану гідротехнічних споруд і гідромеханічного обладнання, дренажних насосів, готовності рятувальних плавзасобів та аварійних комплектів;
• проведення позачергових інструктажів персоналу чергових ремонтних бригад та позачергові протиаварійні тренування оперативного персоналу щодо дій у разі виникнення аварійних ситуацій у період проходження повені;
• організації взаємодії з територіальними органами ДСНС, підрозділами Збройних сил України у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації;
• позачергових перевірок і забезпечення безперебійної роботи засобів зв’язку, сповіщення та організації аварійних бригад на час пропуску повені й розклад чергування персоналу.

За результатами роботи паводкових комісій енергопідприємствами складено Акти перевірки готовності енергооб’єктів до пропуску льодоходу, повені та паводку у 2021 році. В актах визначено необхідні заходи (з термінами їх виконання) для забезпечення надійної та безпечної роботи обладнання енергоблоків електростанцій і мереж, пов’язаних з експлуатацією гідротехнічних споруд, спрямованих на безпечний пропуск льодоходу, повені та паводку у 2021 році.

 

 Нагадуємо про підготовку енергетичної інфраструктури до грозового періоду

В Україні з приходом весни настає грозовий період і виникає потреба у захисті електричних мереж та обладнання. Підготовка до грозового сезону – один з найважливіших періодів роботи енергетиків. Своєчасне виконання необхідних організаційних і технічних заходів сприяє утриманню електрообладнання в робочому стані у період грози, підвищенню рівня надійності електропостачання споживачів та зниженню технологічних порушень в електричних мережах.

Держенергонагляд нагадує, що для своєчасної підготовки електростанцій, електромереж й електроустановок споживачів до безперебійної та надійної роботи у грозовий період 2021 року, організаціям, установам і підприємствам необхідно провести низку заходів, зокрема:

• до початку грозового періоду потрібно здійснити перевірку пристроїв грозозахисту в електроустановках підприємств (організацій, установ тощо) та уточнити схеми їх розміщення;
• виконати захист електроустановок підприємств (організацій, установ тощо) від грозових перенапруг відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок, Технічної експлуатації електричних станцій та мереж. Правила, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та інших нормативних документів;
• провести обстеження стану окремо стоячих блискавковідводів та встановлених на конструкціях підстанцій;
• виконати ревізію та профілактичні випробування засобів грозозахисту в обсязі й у терміни, передбачені нормативними документами;
• перевірити стан заземлювальних пристроїв та заземлювальних спусків розрядників, обмежувачів перенапруг і блискавковідводів;
• провести перевірку стану повітряних ліній електропередачі;
• виконати огляд і чистку трас повітряних ліній електропередачі від порослі та окремих дерев для запобігання перекриття під час грозових перенапруг;
• перевірити габарити перетину високовольтних ліній електропередачі між собою, а також з лініями низької напруги і лініями зв’язку та привести їх відповідно до норм;
• перевірити технічний стан всього електрогосподарства підприємства (організації, установи тощо). Виявлені дефекти електрообладнання негайно усунути;
• перевірити та налагодити пристрої автоматичного повторного включення і автоматичного включення резерву, а також узгодити їх по часу спрацювання з релейним захистом. Уставки захисту погодити з власниками джерел електропостачання;
• всі випадки пошкодження електрообладнання грозовими перенапругами або від прямих ударів блискавки повинні бути розслідувані власником електроустановок в добовий термін, а акти розслідування направлені місцевій енергопостачальній організації.

 

Роман Боднар прозвітував про роботу Держенергонагляду за 2020 рік

Сьогодні, 24 лютого 2021 року, т.в.о. Голови Держенергонагляду Роман Боднар доповів про результати роботи інспекції за 2020 рік.

У вступному слові очільник відомства повідомив, що Держенергонагляд у минулому році реалізовував державну політику в сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики й теплопостачання та здійснював заходи, які передбачено Положенням про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, та які було визначено дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністерства енергетики України.

«Для Держенергонагляду 2020 рік став точкою опори для забезпечення належної діяльності відомства і за попередній рік нам вдалось зробити чимало роботи. Зокрема, розробити низку нормативно-правових актів (серед яких є критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та уніфікована форма акта), які дають можливість розпочати планову та позапланову діяльність інспекції. Крім того, розпочато підготовку змін до законодавства та зроблено інші кроки, які сприятимуть отриманню споживачами якісного, надійного і безперебійного електро- та теплопостачання», – зазначив Роман Боднар.

Під час публічного звіту т.в.о. Голови дав всебічну оцінку кожному із напрямів діяльності та наголосив на посиленні кадрового потенціалу і поглибленні співпраці Держенергонагляду з Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, обласними державними адміністраціями в частині забезпечення споживачів належним рівнем електричної та теплової енергії. Незважаючи на карантинні обмеження, за словами Романа Боднара, Держенергонагляд на належному рівні виконував поставлені перед ним завдання, а це понад 10 000 основних заходів.

Наприкінці заходу Роман Боднар окреслив плани на 2021 рік. Зокрема, він зазначив, що Держенергонагляд буде спрямовувати зусилля на:

• підвищення ефективності основної діяльності відомства – проведення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у галузях електроенергетики та теплопостачання;
• продовження становлення Держенергонагляду як центрального органу виконавчої влади;
• здійснення необхідних заходів задля налагодження міжнародного співробітництва з наглядовими органами Європейського Союзу у галузях електроенергетики та теплопостачання;
• забезпечення прозорості й відкритості в інформаційній діяльності та посилення цифровізації Держенергонагляду.

«Хочу запевнити, що ми не зупинимось на досягнутому, а спрямуємо наші зусилля на подальшу поглиблену взаємодію з ліцензіатами систем постачання і розподілу електроенергії та теплопостачальними організаціями задля забезпечення надійного функціонування об’єднаної енергетичної системи України», – наголосив очільник відомства.

Детальніше ознайомитись зі звітом Держенергонагляду за 2020 рік можна за посиланням.

 

У регіонах здійснено планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю)

Представники Держенергонагляду здійснюють планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у галузі електроенергетики та у сфері теплопостачання.

Такі дії передбачено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про теплопостачання», Положенням про Державну інспекцію енергетичного нагляду України та Річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної інспекції енергетичного нагляду України на 2021 рік.

Так, у січні 2021 року представниками територіальних органів Держенергонагляду було проведено 3 планових обстеження суб’єктів господарювання високого ступеню ризику.

У період з 18 по 29 січня 2021 року інспекторами Управління Держенергонагляду у Кіровоградській області було проведено плановий захід виробника електричної енергії ПрАТ «Кропивницький олійноекстракційний завод» щодо виробництва електричної енергії та технічної експлуатації енергетичного обладнання.

За результатами обстеження виявлено 21 порушення вимог чинного законодавства у галузі електроенергетики. Складено відповідний акт та видано припис на усунення виявлених зауважень.

Крім того, у період з 12 по 25 січня 2021 року Управлінням Держенергонагляду у Київській області проведено планове обстеження КП Володарської селищної ради «Володарка» (суб’єкт господарювання високого ступеню ризику, що провадить господарську діяльність з виробництва та/або транспортування та/або постачання теплової енергії). За результатами проведеного заходу виявлено 22 порушення вимог Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, на усунення яких видано 1 припис.

Також у період з 15 по 28 січня 2021 року працівниками Управління Держенергонагляду у Волинській області проведено планове обстеження ДКП «Луцьктепло». Під час заходу було оглянуто 15 котелень, 18 центральних теплових пунктів, 2 індивідуальних теплових пункти та теплові мережі. У результаті заходу виявлено 113 зауважень, на усунення яких видано припис.

Водночас у січні 2021 року представниками територіальних органів Держенергонагляду здійснено 27 позапланових заходів у 11 операторів систем розподілу (ОСР) електричної енергії. У ході проведення заходів було виявлено 252 порушення вимог нормативно-правових актів, норм та правил у галузі електроенергетики та видано 24 приписи на їх усунення.

Для прикладу, у період з 16 по 29 січня 2021 року працівниками Управління Держенергонагляду у Львівській області проведено 6 позапланових заходів з державного нагляду (контролю) на підставі звернень фізичних осіб про порушення їх законних прав з боку ОСР ПрАТ «Львівобленерго».

З виїздом на місця, інспекторами Управління проведено перевірку технічного стану електромереж, якими здійснюється електропостачання до помешкань заявників. У результаті виявлено низку порушень вимог нормативних документів у галузі електроенергетики щодо утримання в належному стані та організації експлуатації електромереж, які можуть впливати на надійність постачання електричної енергії споживачам. Зокрема, типовими недоліками є:

• пошкодження трансформатора струму;
• наближення на недопустиму відстань гілок дерев до проводів;
• загнивання дерев’яних стійок опор;
• з’єднання проводів скруткою;
• оголення арматури стійки;
• невчасне проведення капітального ремонту трансформаторних підстанцій тощо.

Задля усунення виявлених порушень представниками Управління видано ОСР 6 приписів.

Представниками Управління Держенергонагляду у Донецькій області опрацьовано звернення жителя м. Маріуполь щодо припинення електропостачання до житлового будинку заявника. За результатами перевірки було встановлено, що перерва в електропостачанні 31 грудня 2020 року з 11 год. 50 хв. по 15 год. 55 хв (04 год. 05 хв.) виникла з причини пошкодження (відгорання) шини 0,4 кВ між силовим трансформатором Т-2 та 2 секцією шин 0,4 кВ у ТП-153. Аварійне відключення призвело до припинення електропостачання споживачам, які живляться від фази «А» 1 та 2 секції шин 0,4 кВ ТП-153. Після огляду обладнання та аналізу наданих технічних документів встановлено, що організація експлуатації ТП-153 не відповідає вимогам нормативних документів.

Під час проведення позапланового заходу, фахівцями Управління виявлено порушення нормативно-технічної документації (НТД), а саме:

• низький рівень оливи у розширнику силового трансформатора Т-2
  ТП-153;
• перегрів контактних з’єднань 0,4 кВ силового трансформатора Т-2
  ТП-153;
• оплавлення ізоляції на кабельних вставках 0,4 кВ між силовим трансформатором Т-2 та 2 секцією шин 0,4 кВ РУ-0,4 кВ ТП-153;
• пошкоджено двері камери 6 кВ у РУ-6 кВ ТП-153 приєднання «ТП-152»;
• рубильник 0,4 кВ приєднання «вул. Кронштадтська, 13» РУ-0,4 кВ
  ТП-153 потребує проведення технічного обслуговування (має місце перегрівання болтових з’єднань, контактні з’єднання покрито іржею);
• не дотримано терміни виконання випробування електроустаткування РУ-6 кВ і РУ-0,4 кВ ТП-153, а також силових кабельних ліній 6 кВ та 0,4 кВ від ТП-153;
• відсутнє освітлення у камері силового трансформатора Т-2 ТП-153;
• з’єднання нульового проводу КЛ 0,4 кВ приєднання «вул. Кронштадтська, 13» з нульовою шиною 0,4 кВ РУ-0,4 кВ ТП-153 виконано без кабельного наконечника тощо.

У результаті проведення позапланового заходу, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» видано припис щодо усунення виявлених порушень.

Управлінням Держенергонагляду у Запорізькій області у період з 27 по 29 січня 2021 року проведено 2 позапланових заходи на підставі заяв мешканки м. Запоріжжя та жителя м. Бердянськ щодо невідповідності державним стандартам параметрів якості електричної енергії за адресами проживання заявників. Представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» у присутності інспектора Управління та громадян виконано виміри показників напруги в точках розподілу електричних мереж у житлових будинках громадян.

За результатами вимірів встановлено, що параметри якості електричної енергії не відповідають вимогам державного стандарту ДСТУ EN – 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення» (зниження напруги до 182 В та 158 В відповідно).

У підсумку складено акти та видано приписи ПАТ «Запоріжжяобленерго», в яких зазначено, що необхідно:

• забезпечити персонал ОСР приладами вимірювальної техніки, що відповідають вимогам нормативних документів;
• розробити та вжити необхідні заходи з приведення параметрів якості електричної енергії в точках приєднання споживачів по вул. Морфлотська у м. Запоріжжя та по вул. Жасмінна у м. Бердянськ до відповідних параметрів, визначених ДСТУ EN – 50160:2014.

Інспекторами Управління Держенергонагляду у Черкаській області також було здійснено позаплановий захід з державного нагляду (контролю). Так, спільно з представниками ПАТ «Черкасиобленерго» з виїздом на місце проведено розгляд колективного звернення жителів с. Мельники Чигиринського району щодо постачання електричної енергії від ТП-10/04 кВ № 169, параметри якості якої не відповідають вимогам державного стандарту. У результаті замірів показників якості електричної енергії було встановлено, що напруга не відповідає вимогам ДСТУ EN – 50160:2014.

Крім того, здійснено перевірку технічного стану ТП-169 та ПЛ-0,4 кВ Л-1, Л-2 і Л-3, від яких здійснюється електропостачання домоволодінь заявників, і виявлено порушення вимог нормативних документів у галузі електроенергетики (наявність гілок дерев, які мають прямий контакт з проводами ПЛ).

Заявників повідомлено, що відповідно до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання (далі – Порядок), ОСР має забезпечити загальні стандарти якості надання послуг з електропостачання. Також заявників поінформовано, що згідно з пунктом 2.4 глави 2 Порядку, у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання, ОСР надає споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 1 до Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 6 Порядку.

За результатами складено акт та видано припис керівництву ПАТ «Черкасиобленерго» щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланового заходу, зокрема:

• відстань від проводів у прогонах між стійками № 4-1/1, 5-6, 21-22 Л-1, № 3-4, 4-5, 5-6, 7-8, 8-9, 13-14, 14-1/4, 19-20, 20-21, 21-22, 22-23, 23-24, 25-26 Л-2, № 3-4, 9-10, 12-13, 14-15, 15-15а, 2/3-2/4 Л-3 ПЛ-0,4 кВ від ТП-169 (у с. Мельники Чигиринського району), під час їх найбільшого відхилення до гілок дерев по горизонталі, привести до вимог НТД;
• розробити та виконати технічні заходи щодо приведення параметрів якості електричної енергії, що постачається ПЛ-0,4 кВ від ТП-169 у с. Мельники Чигиринського району відповідно до вимог державного стандарту.

Управлінням Держенергонагляду у Житомирській області розглянуто звернення громадянина, що мешкає на вул. Сонячна у м. Новоград-Волинський щодо параметрів якості електричної енергії, які не відповідають вимогам державного стандарту.

Для всебічного розгляду звернення, Управлінням проведено позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на енергетичних установках АТ «Житомиробленерго». За результатами здійсненої перевірки, що відбулась за участю представників Новоград-Волинського РЕМ АТ «Житомиробленерго», проведено вимірювання значень напруги (на вводі до розподільчих пристроїв будинку, напруга відповідала державному стандарту ДСТУ ЕN – 50160:2014) та проведено огляд електроустановок, від яких здійснюється розподіл електричної енергії до житлового будинку. У підсумку – виявлено низку порушень вимог нормативних документів щодо технічного стану електричних мереж. Складено акт і видано керівництву ОСР припис щодо розроблення відповідних заходів та усунення недоліків.

Основні порушення НТД, виявлені під час здійснення позапланової перевірки:

• не очищено від порослі дерев та кущів охоронну зону ЗТП-35;
• відстань від гілок дерев до проводів ПЛ-0,4 кВ від ЗТП-35 «2-й пров. Східний» менша допустимої у прогонах між опорами № 4-11, 7-8, 11-11А, 11-14, 15-17;
• не влаштовано заземлювальні пристрої, призначені для захисту від грозових перенапруг і повторного заземлення PEN (PE) провідника, на ПЛ-0,4 кВ Л-«2-ий пров. Східний» від ЗТП-35;
• не проведено профілактичні випробування силового трансформатора у ЗТП-35 та інші.

Крім того, Управлінням опрацьовано колективне звернення мешканців будинків по вул. Молодіжна, що в смт Нова Борова Хорошівського району, щодо параметрів якості електричної енергії, які не відповідають вимогам державного стандарту.

Для розгляду питань, порушених у зверненні, Управлінням, відповідно до розділу ХІІІ Кодексу систем розподілу, ініційовано проведення ОСР моніторингу та вимірювання параметрів якості електричної енергії в точці розподілу. За результатами встановлено, що напруга на вводі до розподільчих пристроїв будинків становила при вимкненому навантаженні U = 191-197 В, а при ввімкненому навантаженні – U = 185-189 В. Факт постачання неякісної електричної енергії підтверджено та визнано ОСР.

В результаті, Управлінням ініційовано проведення позапланового заходу з державного нагляду (контролю) на енергетичних установках АТ «Житомиробленерго». У підсумку було виявлено низку порушень вимог НТД щодо технічного стану електричних мереж. Складено акт і видано керівництву ОСР припис щодо розроблення відповідних заходів та усунення, зокрема:

• виконати заземлення корпусу силового трансформатора КТП-61 в смт Нова Борова;
• виконати з’єднання неізольованих проводів у прогоні між опорами № 8-9 ПЛ-0,4 кВ Л-4 від КТП-61 за допомогою з’єднувальних затискачів;
• влаштувати на ПЛ-0,4кВ Л-4 від КТП-61 заземлювальні пристрої, призначені для захисту від грозових перенапруг і повторного заземлення PEN (PE) провідника;
• провести профілактичні випробування силового трансформатора КТП-61;
• привести параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів по вул. Молодіжна у відповідність параметрам, визначеним держстандартом.

Управлінням Держенергонагляду у Тернопільській області у період з 19 січня по 01 лютого 2021 року проведено плановий захід з обстеження ОСР ВАТ «Тернопільобленерго». У ході здійснення контролю виявлено 262 порушення вимог нормативних документів та складено акт. Найбільш характерні порушення, виявлені за результатами проведеного заходу такі:

• не забезпечено комплектацію робочих місць кваліфікованим персоналом (у наявності 2 156 працівників з необхідних 2 325);
• знижений рівень трансформаторної оливи у розширювальному баку силового трансформатора на ПС 110/35/10 кВ та ТП 10/0,4 кВ;
• не замінено індикаторний силікагель у повітроосушниках ТС-110 кВ на ПС-110/35/10 кВ;
• потребують заміни аварійні опори ПЛ-10 та 0,4 кВ;
• не проведено чистку трас ПЛ 110-35-10-0,4 кВ від порослі та дерев;
• використовуються нестандартні запобіжники на фазах «А», «В», «С» у РУ-10 кВ ТП-10/0,4 кВ.

Керівництву ОСР видано припис щодо розроблення відповідних заходів та усунення недоліків.

Виконання вимог усіх приписів взято Управліннями Держенергонагляду на контроль.

Водночас зазначаємо, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Нагадаємо, Держенергонагляд продовжує вживати заходи щодо вирішення питань фізичних осіб, які звернулися до відомства, та забезпечення споживачів якісним, безпечним і безперебійним електро- й теплопостачанням.

 

У регіонах триває нагляд (контроль) за проходженням опалювального періоду

З метою забезпечення надійного та сталого функціонування систем теплопостачання і теплоспоживання, Держенергонагляд проводить постійний моніторинг стану проходження опалювального періоду 2020-2021 років (далі – ОП) суб’єктами відносин у сфері теплопостачання. Зокрема, здійснюється моніторинг проблемних питань, що потребують невідкладного вирішення, в тому числі технологічних порушень (аварій, відмов) на енергетичних об’єктах у сфері теплопостачання. Це передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 916-р «Про затвердження плану заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2020/21 року та його проходження».

Представників Держенергонагляду залучають до розслідування причин і наслідків аварій та відмов на теплових установках і мережах теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних й теплосервісних організацій, які призвели до порушення режимів теплопостачання споживачів соціальної сфери.

Так, у період з 05 січня по 03 лютого 2021 року в Україні відбулося 210 випадків технологічних порушень, що призвели до зупинки джерел теплової енергії, порушення нормального режиму роботи теплових мереж та спричинили припинення теплопостачання населенню і соціально важливим споживачам. Такі порушення стались у містах: Київ – 78 порушень, Вінниця (76), Львів (33), Чернівці (9), Харків (7), Рівне (2), Кременчук (1), Кропивницький (1), Енергодар (1),  Чернігів (1) та смт Сосниця Чернігівської області (1).

Без опалення та/або гарячого водопостачання залишалися 4 703 житлових будинки, 167 закладів дошкільної освіти, 147 закладів освіти та 70 закладів охорони здоров’я, Всі випадки технологічних порушень було усунуто протягом доби та відновлено теплопостачання об’єктів.

1. Джерела теплової енергії.

Через аварійні ремонтні роботи енергообладнання та теплопроводів у котельнях (ділянки трубопроводу теплової мережі на виході з котельні), з метою усунення витоку теплоносія, протягом доби без опалення перебували споживачі соціальної сфери (341 житловий будинок, 10 закладів освіти, 6 закладів охорони здоров’я, 6 закладів дошкільної освіти (2 випадки в адміністративних районах м. Харків) та 7 житлових будинків у м. Чернівці). Причина – вичерпання ресурсу, незадовільне технічне обслуговування та порушення щільності.

2. Магістральні теплові мережі.

Внаслідок корозійного пошкодження трубопроводів магістральних теплових мереж з причини вичерпання ресурсу, незадовільного технічного обслуговування та порушення щільності, протягом доби без опалення перебували споживачі соціальної сфери:

• 298 житлових будинків, 9 закладів дошкільної освіти, 7 закладів охорони здоров’я та 6 закладів освіти у м. Кропивницький;
• 87 житлових будинків, 3 заклади дошкільної освіти та 2 заклади охорони здоров’я у м. Львів;
• 53 житлові будинки, 7 закладів освіти та 3 заклади дошкільної освіти (3 випадки в адміністративних районах м. Харків);
• 16 житлових будинків та 1 заклад дошкільної освіти у м. Енергодар.

Також через порушення прокладки фланцевого з`єднання теплової мережі та порушення щільності, протягом доби без опалення залишились споживачі соціальної сфери (111 житлових будинків, 5 закладів дошкільної освіти та 4 заклади освіти у м. Кременчук).

3. Розподільчі теплові мережі.

Через корозійне пошкодження трубопроводів розподільчих теплових мереж  (з причини незадовільного технічного обслуговування та порушення щільності), протягом доби без опалення перебували споживачі соціальної сфери:

• 655 житлових будинків, 32 заклади освіти, 30 закладів дошкільної освіти та 8 закладів охорони здоров’я (78 випадків в адміністративних районах м. Київ);
• 118 житлових будинків, 5 закладів дошкільної освіти, 4 заклади освіти та 1 заклад охорони здоров’я (2 випадки в адміністративних районах м. Харків);
• 71 житловий будинок, 2 заклади освіти та 1 заклад дошкільної освіти (4 випадки у м. Чернівці);
• 50 житлових будинків, 4 заклади охорони здоров’я, 3 заклади дошкільної освіти та 2 заклади освіти (6 випадків у м. Вінниця);
• 4 житлові будинки (2 випадки у м. Рівне).

4. Припинення електропостачання на джерела теплової енергії.

Внаслідок пошкодження електричних мереж протягом доби без опалення перебували споживачі соціальної сфери у наступних містах:

• 2 763 житлові будинки, 92 заклади дошкільної освіти, 66 закладів освіти, 36 закладів охорони здоров’я (70 випадків у м. Вінниця);
• 25 житлових будинків, 2 заклади охорони здоров’я, 2 заклади дошкільної освіти, 2 заклади освіти (10 випадків у м. Львів);
• 16 житлових будинків, 2 заклади дошкільної освіти та 2 заклади освіти (4 випадки у м. Чернівці);
• 6 житлових будинків та 1 заклад освіти в смт Сосниця Чернігівської області.

Причина порушень – вплив сторонніх осіб та організацій.

5. Припинення електропостачання на центральні теплові пункти.

Через пошкодження електричних мереж (причина – вплив сторонніх осіб і організацій), протягом доби без опалення перебували споживачі соціальної сфери (46 житлових будинків, 3 заклади охорони здоров’я, 2 заклади дошкільної освіти, 2 заклади освіти (13 випадків у м. Львів).

Через аварійні ремонтні роботи трубопроводів у центральному тепловому пункті, протягом доби без гарячого водопостачання перебували споживачі соціальної сфери (8 житлових будинків, 2 заклади освіти та 1 заклад дошкільної освіти у м. Львів). Причина – незадовільне технічне обслуговування та порушення щільності.

Через аварійні ремонтно-відновлювальні роботи на розподільчих теплових мережах (на ділянці від центрального теплового пункту до теплових уводів споживачів), протягом доби без гарячого водопостачання перебували споживачі соціальної сфери (1 житловий будинок та 1 заклад освіти у м. Чернігів). Причина порушення – вичерпання ресурсу та порушення щільності.

6. Припинення газопостачання на джерела теплової енергії, в тому числі через виконання робіт на газопроводі, ГРП та інше.

Внаслідок проведення аварійних ремонтних робіт на підземному газопроводі персоналом АТ «Львівгаз», протягом доби без опалення перебували 5 житлових будинків, 3 заклади освіти, 1 заклад охорони здоров’я та 1 заклад дошкільної освіти (5 випадків у м. Львів). Причиною порушення став вплив сторонніх осіб та організацій.

7. Припинення водопостачання на джерела теплової енергії.

Через проведення аварійних ремонтних робіт на водопроводі персоналом МКП «Львівводоканал» (причина – вплив сторонніх осіб та організацій), протягом доби без опалення перебували 22 житлові будинки, 1 заклад дошкільної освіти та 1 заклад освіти (3 випадки у м. Львів).

Держенергонагляд фіксує всі порушення теплопостачання і в межах своїх повноважень вживає заходи задля недопущення у майбутньому таких ситуацій та з метою забезпечення безаварійного проходження наступного опалювального періоду.

Крім того, відомство забезпечувало видачу Актів щодо підтвердження факту відсутності газифікації природним газом багатоквартирних будинків та відсутності або нефункціонування у зазначених будинках систем централізованого теплопостачання. Такі дії здійснено на виконання вимог пункту 8 Плану заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2020/21 року та його проходження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 916-р.

Так, станом на 03 лютого 2021 року представниками Держенергонагляду складено 605 Актів по 4 519 багатоквартирним будинкам, з метою застосування ліцензіатами з постачання електричної енергії пільгових тарифів на електроенергію для населення в опалювальний період.

Водночас повідомляємо, що відомство припиняє видачу зазначених Актів, у зв’язку з прийняттям Регулятором постанови від 06 січня 2021 року № 15 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», якою скасовано дію постанови НКРЕ від 23 квітня 2012 року № 498, та з урахуванням прийнятої Кабінетом Міністрів України постанови від 01 лютого 2021 року № 64 «Питання надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії», якою не передбачено видачу таких Актів інспекцією.

 

Держенергонаглядом розпочато планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю)

Сьогодні, у вирі соціальних і політичних подій та в умовах карантинних обмежень, надійність і безпека електро- й теплопостачання залишаються на першому місці.

Тож представники Держенергонагляду з початку 2021 року розпочали здійснення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у галузях електроенергетики й теплопостачання. Такі заходи здійснюються відповідно до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ринок електричної енергії» та «Про теплопостачання». Також згідно з Положенням про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 77, та Річним планом заходів державного нагляду (контролю) Державної інспекції енергетичного нагляду України на 2021 рік, затвердженим наказом Державної інспекції енергетичного нагляду України від 20 листопада 2020 року № 252 (далі – Річний план заходів).

Річний план заходів розроблений і затверджений Держенергонаглядом відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання Вимог до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання. Зокрема, Річним планом заходів на 2021 рік передбачено 3 335 заходів державного нагляду (контролю), з яких 623 заходи у галузі електроенергетики та                  2 712 заходів у сфері теплопостачання.

Проте задля запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, до моменту завершення карантину, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України). До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, у яких на праві власності, володіння чи користування перебувають об’єкти підвищеної небезпеки, потенційно небезпечні об’єкти і такі, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави тощо.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах електроенергетики та теплопостачання і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією енергетичного нагляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 640.

Водночас значна частина заходів з енергетичного нагляду – позапланові перевірки, ревізії, огляди, тощо. Позапланові заходи є дієвим інструментом впливу на суб’єкти господарювання, які порушують нормативно-правові акти та права споживачів. Підставами для здійснення позапланових заходів згідно із статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є:

- зверненням фізичної особи або фізичних осіб;

- звернення суб’єкта господарювання;

- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.

Для прикладу, Управлінням Держенергонагляду в Івано-Франківській області опрацьовано колективне звернення мешканців с. Баня-Березів Косівського району щодо високої напруги в електричних мережах по вул. Українська.

На підставі звернення, інспекторами Управління у період з 12 по 16 січня 2021 року здійснено позаплановий захід з державного енергетичного нагляду на енергетичних об’єктах філії «Карпатська» АТ «Прикарпаттяобленерго» (далі – Філія) та складено Акт за результатами проведення позапланового заходу.

Під час здійснення заходу з виїздом на місце було перевірено технічний стан ПЛ-0,4 кВ Л-2 та КТП-150 та виявлено низку порушень вимог нормативно-технічних документів щодо технічного стану та організації експлуатації електромереж Філії. У зв’язку з цим працівниками Управління видано АТ «Прикарпаттяобленерго» до виконання припис, в якому зазначено виявлені порушення, зокрема:

- видалити накид на проводах та виконати перетягування проводів у прогонах між опорами № 466-467-468 та № 469-472 ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-150 у с. Баня Березів у термін до 26 лютого 2021 року;

- установити з’єднувачі на проводах у прогоні між опорами № 467-468   ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-150 у с. Баня Березів у термін до 26 лютого 2021 року тощо.  

Зі свого боку, представниками Управління Держенергонагляду у Запорізькій області протягом 27-28 січня 2021 року було проведено позаплановий захід на підставі заяви мешканки обласного центру щодо невідповідності державним стандартам параметрів якості електричної енергії за адресою проживання заявниці.

Так, представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» у присутності інспектора Управління та заявниці було виконано виміри показників напруги в точці розподілу електричних мереж у житловому будинку.

За результатами вимірів встановлено, що параметри електричної енергії не відповідають вимогам державного стандарту ДСТУ EN – 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення» (зниження напруги до 182 В), про що складено Акт та видано ПАТ «Запоріжжяобленерго» припис, у якому зазначено, що необхідно:

- забезпечити персонал приладами вимірювальної техніки, що відповідають вимогам нормативних документів, у термін до 31 березня 2021 року;

- розробити та вжити необхідних заходів з приведення параметрів якості електричної енергії в точках приєднання споживача до відповідних параметрів, визначених державним стандартом, у термін до 31 березня 2021 року.

Виконання приписів взято Управліннями Держенергонагляду на контроль.

Таким чином, Держенергонагляд продовжує вживати заходів щодо вирішення питань фізичних осіб, які звернулися до відомства, та забезпечення споживачів якісним, безпечним і безперебійним електро- й теплопостачанням. Оскільки невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), згідно зі статтею 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» тягне за собою застосування до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

 

Економити на платіжках до 50% можна завдяки енергоефективності

 Енергоефективність дає змогу оптимізувати енергоспоживання в оселях, в громадських будівлях, на підприємствах. Як результат, зменшуються витрати на енергоресурси.

Так, завдяки встановлення приладів обліку та реалізації енергоефективних заходів за результатами енергоаудитів можна:

- зупинити високі енерговтрати і налагодити раціональне енергоспоживання;

- економити на платіжках до 50% витрат і більше;

- отримати бажаний комфорт і тепло в оселях, в приміщеннях.

Про це повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, аналізуючи дані учасників програми «теплих кредитів», а також реалізовані проєкти за ЕСКО-механізмом на різних об’єктах.

«Теплі кредити» стали реальною допомогою держави для родин при утепленні осель та переходу на твердопаливні котли. Із жовтня 2014 р. і по 2020 рік понад 850 тис. родин залучили близько 8,5 млрд грн кредитів в енергоефективність та отримали 3,3 млрд грн відшкодування від держави. Досвід учасників показує, що після комплексу заходів з енергоефективності економія на платіжках становить від 20% до 50%. Дані проведених щорічних оцінок свідчать про те, що середня економія газу домогосподарствами становить 25%, економія тепла в ОСББ – 20%», - повідомив К.Гура.

До прикладу, приватне домогосподарство на Полтавщині залучило  ≈ 26 тис. грн. на утеплення будинку, а держава повернула 9 тис. гривень.

Споживання газу склало:

• до утеплення - 840 м³/міс. (в середньому за опалювальний сезон 2018-2019 рр.);
• після модернізації - 430 м³/міс. (в середньому за опалювальний сезон 2019-2020 рр.).

У результаті термомодернізації будинку платіжка за газ для родини зменшилася на 48 %.

Інший приклад – підвищення енергоефективості у дитячому садочку № 250 в м. Києві за ЕСКО-договором. У закладі встановлено індивідуальний електро-теплопункт з онлайн-управлінням та енергомоніторингом. Із жовтня 2017 року надаються послуги з енергосервісу.

 

Вже близько 30 тис. родин в Україні перейшли на сонячні електростанції та заощаджують витрати на комунальні послуги

Станом на кінець 2020 року в Україні налічується більше 29900 сімей, які встановили сонячні панелі. Їхня загальна потужність сягає 780 МВт.

Обсяг вкладених інвестицій в домашні СЕС становить 600 млн євро.

Оприлюднена Агентством статистика свідчить про зацікавленість українців до відновлюваних джерел енергії. Так, на кінець 2019 р. нараховувалося близько 22 тис. родин, які перейшли на СЕС. Два року тому, на кінець 2018 р., таких родин було у 4 рази менше – лише 7450 сімей.

 

«Ми спостерігаємо, як починає змінюватися ставлення людей до енергоспоживання на користь «чистої» енергії. Адже встановлюючи сонячні електростанції у своїх домогосподарствах, родини вкладають кошти у власну енергонезалежність. Завдяки СЕС вони самостійно генерують потрібну їм електроенергію та заощаджують витрати на оплату комунальних платежів», - прокоментував Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

У свою чергу, Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності, акцентував увагу на тому, що СЕС у домогосподарствах є малою енергогенерацією, яку необхідно активніше розвивати в Україні. Така генерація є ефективною, оскільки виробництво електроенергії відбувається у точці споживання.

«Крім того, важливо зазначити, що в Україні вже побудовані потужності, що виробляють обладнання, зокрема для сонячних електростанцій. Так, завод «KNESS»  у Вінниці має потужність випуску сонячних панелей на 400 МВт у рік. Тобто кошти, сплачені за обладнання, залишаються в Україні, створюючи нові робочі місця, збільшуючи надходження податків до бюджетів», - наголосив Юрій Шафаренко.

До трійки регіонів-лідерів за кількістю встановлених домогосподарствами СЕС входять:

• Дніпропетровська область – 4184;
• Тернопільська – 2512;
• Київська – 2350.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

 

Енергоефективність та «зелена» енергетика – ключ до конкурентоздатної економіки та енергонезалежності громад

Про це йшлося на публічному звіті Держенергоефективності про підсумки роботи у 2020 році. На заході в ІА «Укрінформ» виступили т.в.о. Голови Агентства Костянтин Гура та заступник Голови Юрій Шафаренко.

«Енергоефективність та «зелена» енергетика – це ті напрями, які необхідно розвивати навіть у непрості часи. Адже це ключ до підвищення конкурентоспроможності економіки та зменшення витрат споживачів на оплату енергоносіїв», - повідомив Костянтин Гура та нагадав, що українська економіка досі є однією з найбільш енергоємних  у світі.

Водночас Україна слідує світовим трендам, обрала курс на сталий розвиток і підтримує амбітну програму Європейського зеленого курсу.

Зважаючи на високу енергоємність вітчизняної економіки та міжнародні зобов’язання, Держенергоефективності разом із Міненерго та партнерами запровадило крос-секторальний підхід до розвитку сфери енергоефективності, активізувало роботу над законодавчою базою та розробкою інструментів фінансової підтримки.

Серед важливих напрацювань у 2020 році варто виокремити наступні:

• Продовжено програму «теплих кредитів» на 2021 рік для індивідуальних домогосподарств;

Окрім цього, розширено заходи програми на придбання розумних лічильників електроенергії, електрозарядок для електромобілів та систем накопичення енергії.

• Розроблено законопроєкти щодо зняття бар’єрів для подальших ЕСКО-закупівель і розширення цього механізму на об’єкти комунальної сфери та енергетики;
• Проведено верифікацію ефективності енергосервісу. За результатами аналізу 36 міст, реалізуючи 242 ЕСКО-договори, зекономили 4,3 млн м³ газу або 60 млн грн на оплаті енергоносіїв протягом опалювального періоду 2019/2020 років. Середня річна економія склала 35%, що в 1,5 рази більше передбаченої ЕСКО-договорами (23%);
• Розроблено ініціативу щодо створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО₂ для цільового використання коштів саме на заходи, які дозволять зменшити ці викиди;

Фонд має стати джерелом фінансування у розмірі 1 млрд грн у рік на енергоефективні цілі. При цьому робота Фонду дозволить поповнити  загальний фонд державного бюджету надходженнями на суму майже 2 млрд грн щорічно.

• Розроблено концепцію нової державної цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки;

Передбачається державна підтримка енергоефективності у різних секторах економіки (населення, підприємств, енергосервісу, санації будівель органів державної влади, підтримки біоенергетики тощо). Прогнозний обсяг фінансування заходів програми за 5 років становить майже 10 млрд гривень.

• Спільно з Мінрегіоном ініційовано розробку вимог до будівель зі близьким до нульового рівнем енергоспоживання;
• Прийнято закон для запровадження ринку зелених облігацій. Наразі Агентство здійснює пошук партнерів для пілотних проєктів з випуску зелених облігацій;
• Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації розвитку біоенергетики, а саме:

1)    Законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом.

            2)   Законопроєкт щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту.

3)   Законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин

4) Законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂

5) Законопроєкт щодо запровадження механізму торгівлі біометаном та введення гарантій походження біометану.

«Прийняття законодавчих ініціатив дозволить нам замістити власним біопаливом дорогий газ, імпорт якого у 2019 році склав 14 млрд м³.  Враховуючи максимальні можливості використання біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу становить понад 35 млрд м³ газу в рік», - повідомив Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності.

• Розроблено пропозиції щодо стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел для власних потреб;
• Розпочато роботу над створенням системи гарантії походження енергії з відновлюваних джерел енергії;
• Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні;
• Підготовлено та внесено на розгляд Уряду проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей;
• Забезпечено надання адміністративних послуг (підтвердження належності палива до альтернативного, кваліфікація когенераційної установки, проведення державної експертизи з енергозбереження).

У цілому навіть попри складні часи «зелена» енергетика залучили в економіку України близько 1,3 млрд євро інвестицій у 2020 році.  Це кошти, які вкладено у встановлення 1673 МВт потужностей відновлюваної енергетики.

Важливим є також той факт, що все більше українських родин цікавляться відновлюваними джерелами енергії. На кінець 2020 р. в Україні вже майже 30 тис. сімей встановили сонячні панелі, інвестувавши у це 600 млн євро. До п’ятірки регіонів-лідерів увійшли Дніпропетровська, Тернопільська, Київська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

 «Ми продовжимо нашу роботу. Енергоефективність та «зелена» енергетика – ті напрями, які потрібно розвивати для побудови сильної економіки та підвищення добробуту українців. Це нове дихання для економіки, робочі місця, менші платіжки, чистіше довкілля, конкурентна та заможна країна», - повідомив К.Гура.

Презентацію «Публічний звіт Держенергоефективності: підсумки 2020 року» можна завантажити на сайті Агентства: https://saee.gov.ua/sites/default/files/ZVIT_SAEE_2020_0.pdf

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

 

За 2020 рік надійшло 197 звернень щодо спірних питань з приєднання до електромереж

У 2020 році Держенергонагляд розглянув 197 звернень (150 звернень від громадян та 47 звернень від юридичних осіб) стосовно спірних питань з приєднання електричних установок замовників до електричних мереж операторів систем розподілу (далі – ОСР). Безпосередньо до територіальних органів відомства надійшло 44 звернення.

Розгляд скарг щодо приєднання до електромереж здійснюється на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 року № 932 «Деякі питання посилення контролю за дотриманням законодавства щодо приєднання до електричних мереж».

Державна інспекція енергетичного нагляду України розглядає скарги заявників у разі виникнення спірних питань щодо дій або бездіяльності операторів систем розподілу електричної енергії та/або оператора системи передачі електричної енергії стосовно приєднання електричних установок замовника до електричних мереж.

Найбільше звернень надійшло та було розглянуто наступними територіальним органами Держенергонагляду:

• 47 звернень – Управлінням Держенергонагляду у Київській області;
• 22 звернення – Управлінням Держенергонагляду у Полтавській області;
• 17 звернень – Управлінням Держенергонагляду у Сумській області;
• 15 звернень – Управлінням Держенергонагляду у м. Києві;
• 12 звернень – Управлінням Держенергонагляду у Харківській області;
• 11 звернень – Міжрегіональним управлінням Держенергонагляду у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі;
• 10 звернень – Управлінням Держенергонагляду у Запорізькій області.

За тематикою питань звернення стосувалися:

• недотримання строків виконання робіт з приєднання, які обумовлені договорами (62 звернення);
• видачі технічних умов, які не задовольняють замовника (48 звернень);
• відмови ОСР у прийнятті заяви про приєднання до системи розподілу (45 звернень);
• з інших питань (33 звернення);
• непогодження ОСР проєктної документації, розробленої сторонньою проєктною організацією для замовника (4 звернення);
• порушення ОСР строку розробки та надання замовникам договорів про приєднання і технічних умов (2 звернення);
• невідповідності змонтованого електрообладнання і мереж вимогам, зазначеним у проєкті (2 звернення);
• непідписання електропостачальником договорів на електропостачання з мешканцями будинку та ОСББ з причини неповної реалізації технічних умов виданих замовнику (забудовнику житлового комплексу) (1 звернення).

За результатами розгляду Держенергонаглядом звернень:

• 96 звернень (48 %) надано роз’яснення;
• 80 звернень (41 %) вирішено на користь заявників;
• 22 звернення (11 %) вирішено на користь суб’єктів господарювання.

Нагадаємо, у разі виникнення спірних питань щодо дій або бездіяльності ОСР та/або оператора системи передачі електричної енергії стосовно приєднання електричних установок замовника до електричних мереж, скарги заявників можна подати на офіційну поштову адресу: вул. Дорогожицька, 11/8, м. Київ, 04112 або шляхом заповнення відповідної форми.

Наразі на офіційному вебсайті відомства для цього створено відповідний розділ.

 

Здійснено оцінку технічного стану об’єктів електромереж та теплозабезпечення медичних закладів

З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру під час проходження опалювального сезону 2020-2021 років, Держенергонагляд спільно з обласними та Київською міською держадміністраціями, ліцензіатами з розподілу електричної енергії та теплопостачальними організаціями здійснив перевірку й оцінку технічного стану об’єктів теплозабезпечення і надійності функціонування електричних мереж медичних закладів.

Зокрема, було здійснено моніторинг щодо відповідності фактичних схем живлення медичних закладів вимогам Правил улаштування електроустановок, ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» та вимогам Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Такі дії виконано задля забезпечення виконання статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та доручення Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2020 року.

Так, у період з 21 по 24 грудня 2020 року представниками Держенергонагляду здійснено оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж 458 медичних закладів України з реанімаційними, операційними та пологовими відділеннями. За результатами заходів виявлено наступні характерні зауваження:

• невідповідність внутрішньої схеми електропостачання 91 медичного закладу;
• непризначення наказом по медичному закладу відповідальних осіб за електрогосподарство (загалом 21 чоловік).

Також проведено перевірку та оцінку технічного стану систем теплозабезпечення 803 медичних закладів. В результаті було виявлено такі порушення:

• 591 медичний заклад не передбачає резервування систем теплопостачання;
• 2 теплові мережі, що забезпечують теплопостачання медичних закладів, та 40 теплових пунктів (вводів) медзакладів мають незадовільний технічний стан;
• встановлено 18 фактів недотримання режимів теплопостачання (температурного графіку).

Для прикладу, представниками Управління Держенергонагляду у Вінницькій області здійснено перевірку та оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж напругою 0,4 – 10 (6) кВ медзакладів Вінниччини.

У ході моніторингу КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради» було встановлено, що:

• схема зовнішнього електропостачання медзакладу не відповідає схемі нормального режиму (фактично ІІ категорія, у зв’язку з відсутністю в розподільчому пристрої РП-29 автоматичного вводу резерву);
• схема внутрішнього електропостачання закладу не відповідає вимогам категорійності (не забезпечено резервним джерелом живлення відділення анестезіології та інтенсивної терапії, 2 операційні блоки головного корпусу, відділення екстреної медичної допомоги, травмпункт і лікарняний ліфт).

Зі свого боку, працівниками Управління Держенергонагляду у Рівненській області під час перевірки технічного стану систем теплозабезпечення одного із медзакладів виявлено такі порушення:

• не розроблено температурний графік роботи джерела теплопостачання і регулювання системи теплопостачання, в залежності від температури зовнішнього повітря;
• не розроблено виробничі інструкції щодо експлуатації котлів, встановлених у котельні лікарні;
• відсутній термометр зовнішнього повітря у котельні для контролю параметрів теплоносія;
• не проводяться протиаварійні тренування з оперативним персоналом котельні щодо ліквідації аварійних ситуацій;
• не здійснюється змащування графітовим мастилом рухомих частин запірної арматури (штоки, сальникові ущільнення), встановленої на теплопроводах котельні тощо.

За результатами перевірки схем електропостачання та систем теплозабезпечення медичних закладів розроблено заходи з приведення зовнішніх і внутрішніх мереж живлення, теплових господарств та організації експлуатації медзакладів до вимог нормативних документів. Зазначені рекомендації надіслано листами на адреси всіх обласних державних адміністрацій та медичних закладів.

 

Держенергонагляд контролює розчистку трас повітряних ліній електропередачі в областях

На виконання доручення Міністерства енергетики України, Держенергонагляд надав Міненерго на розгляд та затвердження Зведені плани розчистки трас повітряних ліній електропередачі напругою 0,4-110 (150) кВ на 2021 рік (далі – Зведені плани розчистки трас) двадцятьох операторів систем розподілу електричної енергії (далі – ОСР).

Станом на 28 грудня 2020 року Зведені плани розчистки трас було повернуто із зауваженнями на доопрацювання дев’ятьом ОСР. Водночас один ОСР не надав Держенергонагляду у встановленому порядку Зведений план розчистки трас (підписаний керівником ліцензіата, скріплений печаткою тощо).

Слід зазначити, що Держенергонагляд погодить десятьом ОСР Зведені плани розчистки трас після усунення наданих територіальними органами Держенергонагляду зауважень. Після погодження, Зведені плани розчистки трас будуть додатково в установленому порядку надані Міненерго на затвердження.

Також повідомляємо, що у період з 15 жовтня по 28 грудня 2020 року представниками Управлінь Держенергонагляду в областях здійснювався вибірковий контроль повноти та достовірності інформації щодо занесених ділянок повітряних ліній (ПЛ) до Планів-графіків розчистки трас ПЛ 0,4-110 (150) кВ на 2021 рік, розроблених ОСР, щодо:

- запланованих ОСР обсягів розчистки трас ПЛ на відповідність їх ділянок, що потребують розчистки, обсягам, зазначеним у листках огляду ПЛ;

- внесення аварійних осередків, виявлених у 2020 році під час проходження грозового та попереднього осінньо-зимового періоду;

- внесення інформації до Плану-графіків з урахуванням п’ятирічного циклу проведення робіт з розчистки трас ПЛ.

Для прикладу, фахівцями Управління Держенергонагляду у Донецькій області проводився вибірковий контроль повноти та достовірності інформації зведених планів розчистки трас ПЛ, занесених ділянок ПЛ до Плану-графіка розчистки трас ПЛ 0,4-110 кВ на 2021 рік по АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та Донецькій філії ДП «Регіональні мережі».

За результатами моніторингу встановлено:

- 150 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ та 20 фактів щодо технічного стану ПЛ (по АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»);

- 6 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ (по ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»);

- 9 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ (по ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі»);

- 8 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ та 5 фактів щодо технічного стану ПЛ (по Донецькій філії ДП «Регіональні електричні мережі»).

Основні зауваження, виявленні під час проведення вибіркового контролю повноти та достовірності інформації, внесеної до Плану-графіка:

- ОСР не дотримуються п’ятирічного циклу виконання робіт (необґрунтоване внесення ділянок ПЛ, на яких виконувались роботи з розчистки трас у 2018-2020 роках);

- загальна протяжність трас ПЛ у Плані-графіку не відповідає паспортним даним.

Відтак Управління Держенергонагляду у Донецькій області було надіслано листи з рекомендаціями щодо усунення виявлених невідповідностей.

Донецька філія ДП «Регіональні електричні мережі» та ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», врахувавши зауваження Управління Держенергонагляду
у Донецькій області, надали на розгляд скориговані Плани-графіки, які було погоджено.

Водночас представниками Управління Держенергонагляду у Дніпропетровській області проведено моніторинги на об’єктах електричних мереж АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». У результаті моніторингу виявлено 59 порушень стосовно необґрунтованого внесення ділянок ПЛ-150 кВ, Л-ТРФ-1/2 відгалуження на ПС «Мар’янська-150 кВ», ПЛ-35 кВ Л-378 відгалуження на «ПС-Нікополь міська-35». У підсумку, Управління Держенергонагляду
у Дніпропетровській області було рекомендовано ОСР відкоригувати План-графіки, з урахуванням виявлених зауважень.

Зі свого боку, на Житомирщині інспекторами Управління Держенергонагляду проведено моніторинг та направлено керівнику АТ «Житомиробленерго» інформацію з виявленими зауваженнями та рекомендаціями щодо їх усунення. ОСР у повному обсязі було усунуто виявлені недоліки та надано скоригований План-графік розчистки трас ПЛ на 2021 рік на погодження.

Заплановані обсяги з урахуванням п’ятирічного циклу розчистки трас ПЛ
у 2021 році складають:  

- ПЛ 0,4 кВ – 1431,978 км;

- ПЛ 6-10 кВ – 746,419 км;

- ПЛ 35-110 кВ – 216,050 км.

Після проведеного аналізу інформації, наданої АТ «Житомиробленерго», Управлінням Держенергонагляду у Житомирській області погоджено План-графік розчистки трас ПЛ на 2021 рік.

 

Пріоритет в роботі Держенергонагляду – забезпечення надійної, безпечної та якісної роботи енергетики

До Держенергонагляду надходять численні звернення громадян щодо неякісного електропостачання та його припинення, приєднання об’єктів до електричних мереж, неправомірних дій чи бездіяльності оператора системи розподілу, суб’єкта господарювання у сфері теплопостачання тощо.

Від ефективного реагування відомства на звернення громадян залежить здатність державної установи забезпечувати захист їх законних інтересів. Пріоритет Держенергонагляду – допомогти кожному громадянину у випадку порушення його прав та законних інтересів у сферах електро- та теплопостачання.

Для прикладу, до Управління Держенергонагляду у Дніпропетровській області надійшло звернення від мешканців м. Кривий Ріг щодо постачання електроенергії, параметри якості якої не відповідають вимогам державного стандарту. Після розгляду питання, проведення моніторингу та вимірювання параметрів якості електричної енергії в точці розподілу, розроблено заходи з технічного обслуговування повітряної лінії та трансформаторної підстанції, до яких підключений будинок заявника. Оператором системи розподілу було встановлено новий трансформатор та замінено повітряну лінію електропередачі на вводі до нього. Таке технічне рішення дозволило забезпечити власників житла електроенергією, параметри якості якої відповідають вимогам стандарту. 

Кваліфікований та відповідальний підхід до виконання своїх обов’язків всіх працівників Держенергонагляду приносить позитивні результати. Від громадян до Держенергонагляду надходять листи зі словами вдячності.

Так, у колективному зверненні мешканців м. Зміїв йдеться про позитивне розв’язання проблеми із заміни аварійної опори ліній електропередачі після залучення Управління Держенергонагляду у Харківської області.

Листи-подяки також надійшли від мешканців м. Харків, м. Дніпро, м. Кривій Ріг Дніпропетровської області, с. Риковичі Іванківського району Волинської області та с. Голосків Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, де оперативні дії держаних інспекторів дозволили забезпечити користувачів електрикою відповідної якості.

Житель с. Шом Берегівського району Закарпатської області подякував за позитивне вирішення проблеми щодо встановлення нового двонаправленого лічильника обліку електричної енергії.

Відділ освіти Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області висловив вдячність за професійний підхід та допомогу у розв’язанні питання своєчасного початку опалювального сезону 2020-2021 років.

 

Держенергонагляд здійснив оцінку технічного стану об’єктів електромереж медичних закладів України

Держенергонагляд спільно з обласними та Київською міською держадміністраціями і ліцензіатами з розподілу електричної енергії (далі – ліцензіати) здійснив моніторинг й оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж напругою 0,4 – 10 (6) кВ, через які здійснюється електропостачання медичних закладів, визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, щодо відповідності фактичних схем живлення зазначених закладів категорії з надійності електропостачання та забезпеченості резервними автономними джерелами живлення.

Моніторинг проведено з метою забезпечення виконання статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та доручення Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2020 року.

Так, представниками Держенергонагляду здійснено оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж 507 медичних закладів на території 24-х областей та м. Київ.

Водночас було виявлено такі характерні зауваження:

• невідповідність внутрішньої схеми електропостачання у 208 медичних закладах;
• відсутність або непрацездатний стан 73 автономних джерел живлення медичних закладів;
• непризначення наказом по медичному закладу відповідальних осіб за електрогосподарство (загалом 28 чоловік).

Для прикладу, працівниками Управління Держенергонагляду у Дніпропетровській області проведено оцінку технічного стану електричних мереж, через які здійснюється електропостачання 29 медичних закладів.

У ході моніторингу виявлено наступні зауваження:

- схеми внутрішнього електропостачання не відповідають вимогам категорійності у 18 медичних закладах;

- непрацездатниий стан автономних джерел живлення у 4 медичних закладах;

- недостатня потужність автономних джерел живлення для забезпечення всіх необхідних струймоприймачів у 9 медичних закладах;

- відсутні автономні джерела електропостачання у 10 медичних закладах.

Управлінням надано рекомендації керівникам медичних закладів щодо усунення зауважень.

Також представники Управління Держенергонагляду у Чернігівській області здійснили моніторинг 18 медичних закладів Чернігівської області, які визначені Управлінням охорони здоров'я Чернігівської ОДА для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Під час моніторингу встановлено, що схема внутрішнього електропостачання одного медичного закладу не відповідає вимогам ДБН В.2.5-23:2010. Крім того, інфекційне відділення іншого медичного закладу не забезпечено автономним джерелом живлення (вийшло з ладу в процесі експлуатації). Наразі вирішується питання придбання нового генератора.

Водночас інспекторським персоналом Держенергонагляду виявлено ряд порушень нормативних документів у галузі електроенергетики, а саме:

 приєднання внутрішніх мереж інфекційного відділення до автономного резервного джерела живлення виконано без перекидного рубильника або іншого пристрою блокування, що є порушенням вимог нормативно-технічних документів (НТД);

 відсутнє захисне заземлення автономного джерела живлення;

 відсутній аварійний запас палива для автономного джерела живлення;

 у розподільному пристрої РП-0,4 кВ закритої трансформаторної підстанції (ЗТП) встановлено запобіжники з некаліброваними плавкими вставками;

 порушено щільність дверей трансформаторних комірок ЗТП, що може привести до потрапляння звірів та птахів;

 низький рівень оливи у розширювальному баці силового трансформатора;

 відсутні запобіжники у РП-10 кВ ЗТП тощо.

Медичним закладам та ліцензіату надано рекомендаційні листи щодо невідкладного усунення виявлених зауважень.

Зі свого боку, представники Управління Держенергонагляду у Закарпатській області здійснили спільний моніторинг 17 медичних закладів. Резервні автономні джерела живлення, які забезпечують електроенергією електромережу операційних відділень, реанімацій та частково інфекційних відділень, установлено у всіх закладах. Їх технічний стан визнано задовільним. Фактичні схеми електропостачання медичних закладів відповідають схемам нормального режиму роботи. Технічний стан об’єктів електричних мереж напругою 0,4 – 10 кВ, через які здійснюється електропостачання медичних закладів, відповідають вимогам НТД.

З метою підтримки резервних автономних джерел живлення у належному технічному стані на адресу Закарпатської ОДА направлено лист з рекомендаціями щодо своєчасного проведення заходів відповідно до технологічних карт технічного обслуговування автономних джерел живлення, а також щодо придбання автономних джерел живлення, які забезпечують електроенергією електромережу інфекційних відділень 3 лікарень.

За результатами моніторингу по Україні схем електропостачання медичних закладів, визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, Держенергонаглядом розроблено заходи з приведення зовнішніх і внутрішніх мереж, автономних джерел живлення та організації експлуатації зазначених медичних закладів до вимог нормативних документів. Зазначені рекомендації надіслано листами на адреси всіх обласних державних адміністрацій та медичних закладів.

 

Енергооб'єктам видано 55 Актів готовності до роботи в ОЗП 2020/2021 років – результат моніторингу Держенергонагляду

Державною інспекцією енергетичного нагляду України здійснюється моніторинг готовності енергопідприємств (генеруючі компанії та їх електростанції, теплоелектроцентралі, енергопередавальна компанія (оператор систем передачі) та її підрозділи) до роботи в осінньо-зимовий період 2020-2021 років (далі – ОЗП).

Так, станом на 15 грудня представників Держенергонагляду включено до складу комісій з перевірки готовності до роботи в ОЗП (далі – Комісія) 67 енергетичних підприємств.

У період з 17 серпня по 15 грудня представниками інспекції взято участь у роботі Комісій більшості енергопідприємств, серед яких: регіональні енергосистеми ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», відокремлені підрозділи ДП «НАЕК «Енергоатом», Київська ТЕЦ - 5 та 6 КП «Київтеплоенерго, АТ «Одеська ТЕЦ», АТ «Херсонська ТЕЦ», ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тощо.

Такі дії представників Держенергонагляду передбачено Положенням про оцінку готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період (далі – Положення) та листом Міністерства енергетики України від 03.08.2020 року № 26/1.1-4.2-17873 «Про забезпечення успішного проходження осінньо-зимового періоду 2020/2021 років».

За результатами участі у роботі Комісій, Держенергонаглядом надано 59 висновків із 643 зауваженнями щодо готовності енергопідприємтв до роботи в ОЗП 2020/2021 років. У результаті повторного моніторингу видано 59 висновків, в яких зазначено обов'язкові до виконання 595 зауважень.

Зі свого боку, на підставі висновків Держенергонагляду та їх оцінки Комісіями:

• видано 55 Актів готовності до роботи в ОЗП 2020/2021 років енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.3 Положення);
• затримано видачу Актів готовності до усунення зауважень 9 енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.5 Положення);
• не видано Акти готовності 2 енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.6 Положення).

Виконання заходів з підготовки до роботи в ОЗП вищезазначених енергопідприємств залишаються на контролі Департаменту державного нагляду за експлуатацією електричних станцій та мереж Держенергонагляду.

Крім того, інспекцією було отримано інформацію щодо виконання енергопідприємствами 495 заходів, зазначених у висновках про готовність до роботи в ОЗП 2020/2021 років.

Також зазначаємо, що станом на 15 грудня 16 енергопідприємств виконали заходи (зауваження), зазначені у висновках Держенергонагляду, в повному обсязі.

Водночас Держенергонаглядом проведено моніторинг стану готовності об’єктів електричних мереж 29 операторів системи розподілу (ОСР) до роботи в ОЗП. За результатами моніторингу надано ОСР 29 рекомендаційних листів. Станом на 04 грудня представниками Держенергонагляду без зауважень було підписано Акти готовності об’єктів електричних мереж по 6 ОСР, із зауваженнями – по 17 ОСР, не підписано – по 6 ОСР. Крім того, підписано 149 Актів готовності об’єктів електричних мереж виробникам електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії.

 

Держенергоефективності трансформується у ключовий орган, відповідальний за крос-секторальне підвищення енергоефективності та сталий розвиток України

Під час Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес» т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура представив трансформацію Агентства.

З огляду на завдання Європейського зеленого курсу та необхідність нагальних дій спільно з Міненерго ведеться робота не лише над законодавством, а й над оновленням Агентства.

«Нові виклики, пов’язані із світовим трендом низьковуглецевого розвитку і побудовою «чистої» енергоефективної економіки, вимагають дієвих рішень та інструментів для різних секторів. Тому, за нашим задумом, Держенергоефективності має бути основним крос-секторальним органом, відповідальним за реалізацію державної політики «зеленого» переходу та забезпечення сталого розвитку України», - повідомив К.Гура.

Серед нових ініціатив, над якими вже працює Держенергоефективності спільно з  Міненерго і партнерами:

• Фонд декарбонізації як гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі;
• «зелені» облігації - новий інструмент для залучення фінансування на проєкти екологічного спрямування із потенціалом у розмірі 36 млрд євро до 2030 року;
• біржа твердого біопалива для покращення якості твердого біопалива та зниження його вартості на 10-20%;
• енергетична утилізація відходів;
• «зелені» кредити у рамках нової цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки із поширенням на різні сектори економіки;
• гарантії походження енергії із відновлюваних джерел;
• Фонд зелених інвестицій «Green Investment Fund UA»;
• «зелений» водень;
• реєстр установок на біомасі та інші.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю

 

Держенергоефективності з Міненерго презентували законодавчі ініціативи для енергонезалежності громад та розвитку енергоефективної економіки

Курс України на декарбонізацію та сталий розвиток, а також нові законодавчі кроки – усе це презентували Міненерго та Держенергоефективності для понад 900 учасників Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес», який було ініційовано та проведено 24 листопада.

У своєму виступі Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець наголосила на тому, що Україна, як і весь прогресивний світ, рухається у напрямку «зеленого» переходу та декарбонізації. Тому особливу пріоритетність мають енергоефективність та «чиста» енергетика.

При цьому, формування та реалізація політики здійснюються із дотриманням міжнародних зобов’язань і принципів Європейського зеленого курсу.

Тож, Міненерго та Держенергоефективності активізувало роботу над законодавчою базою та створенням дієвих інструментів у сфері енергоефективності.

«Ціль - забезпечити крос-секторальний розвиток енергоефективності, яка повинна включати не тільки житлову сферу, як раніше, але й інші сектори економіки: промисловість, транспорт, бюджетну сферу, енергетику. Саме таким чином можна досягти результату – врешті-решт зменшити високий рівень енергоємності української економіки (у 2 рази вищий, ніж в середньому у світі)», - повідомив під час виступу Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Як пояснив Костянтин Гура, з огляду на нагальність реформ спільно з Міненерго проведено роботу щодо реорганізації Держенергоефективності у ключовий крос-секторальний орган, відповідальний за реалізацію політики «зеленого» переходу та сталого розвитку України.

Серед ключових напрацювань Міненерго та Держенергоефективності:

• Фіналізовано базовий довгоочікуваний законопроект «Про енергетичну ефективність».
• Розроблено концепцію нової Державної цільової програми енергоефективності на 2022-2026 рр., яка передбачатиме державну підтримку енергоефективних заходів не лише в житловому секторі, а й в секторі бюджетних установ, промисловості та транспорті.
• Ініційовано створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО₂ для цільового використання коштів саме на енергоефективні заходи та проєкти з декарбонізації.

Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі.

Завдяки запуску Фонду очікується додатковий ефект надходжень до загального фонду державного бюджету на рівні понад 1 млрд грн щорічно.

• Напрацьовано законопроєкти щодо відновлення енергосервісу у бюджетній сфері та його розширення на комунальну сферу і енергетику.
• Підготовлено та очікується внесення на розгляд Уряду Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей.
• Продовжено на 2021 рік програму «теплих кредитів» для власників індивідуальних будинків. Перелік обладнання, на яке можна залучати «теплі кредити», розширено і доповнено системами накопичення енергії, інтелектуальними лічильниками електроенергії, електрозарядками для авто.
• Прийнято закон та підготовлено концепцію і план заходів для запровадження ринку зелених облігацій. Це новий для країни вид цінних паперів, що дозволить залучати фінансування в масштабні проєкти екологічного спрямування. Потенціал цього ринку в Україні оцінюється у
  36 млрд доларів до 2030 року.
• Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні. Це перспективний інструмент для декарбонізації енергетики, промисловості і транспорту. Також це шанс для України стати гідним партнером ЄС у цій сфері, зважаючи на значні ресурси для виробництва «зеленого» водню та розгалужену інфраструктуру.
• Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації заміщення імпорту традиційних енергоресурсів шляхом розвитку біоенергетики, а саме:
• законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом;
• законопроєкт щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту;
• законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин;
• законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂.

Також опрацьовується питання розвитку ринку біометану. Його потенціал дозволяє замістити в еквіваленті близько 8 млрд м³ газу в рік.

«Якщо взяти до уваги максимальні можливості використання твердого біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу може сягнути 37 млрд м3 газу в рік. Навіть використання менше  половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбавитися залежності від імпорту газу, який у 2019 р. склав 14 млрд м3 і за який сплачено 3 млрд доларів», - прокоментував заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.

Розвиток біоенергетики є особливо перспективним для громад. Це потрібно мати на увазі новообраним головам, які бажають зменшити витрати на оплату енергоносіїв, успішно пройти опалювальний сезон, а також забезпечити робочі місця і активізувати економічні процеси.

«Закликаю громади до активної роботи у всіх вищезазначених сферах. Це запорука не лише Вашої енергонезалежності, а й економічного розвитку, енергобезпеки та добробуту громадян», - підсумував Костянтин Гура.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю

 

Характерні зауваження до проєктів інвестпрограм операторів системи розподілу

Наприкінці листопада цього року до Держенергонагляду надійшло 27 проєктів інвестиційних програм на 2021 рік (далі – Програма), складених операторами системи розподілу (далі – ОСР) відповідно до методики стимулюючого тарифоутворення. У відповідь на зазначені проєкти Держенергонаглядом було надано 23 висновки із зауваженнями.

В ході опрацювання Програм, ОСР було усунуто всі зауваження та надіслано до інспекції для повторного опрацювання. За результатами розгляду Програм Держенергонаглядом було надано 23 позитивних висновки. Ще 4 Програми знаходяться на розгляді та одну направлено на доопрацювання.

Крім того, відомством розглянуто 16 проєктів інвестиційних програм на 2021 рік, складених ОСР відповідно до методики «Витрати +». З них надано 6 висновків із зауваженнями, які ОСР було усунуто та повторно надіслано до Держенергонагляду. У ході розгляду документів відомством надано 6 позитивних висновків. Ще одна Програма знаходиться на розгляді. Наразі 9 ОСР не усунули надані зауваження.

 Під час аналізу  документів, Держенергонаглядом виокремлено  найпоширеніші зауваження, що притаманні  ОСР в ході опрацювання Програм  відповідно до методики стимулюючого  тарифоутворення, а саме:

-         відсутні висновки стосовно експертного обстеження технічного стану силових трансформаторів напругою 35-150 кВ, що заплановані до заміни;

-         внесення заходів з реконструкції об’єктів електромереж, технічний стан яких погіршився через незадовільне технічне обслуговування;

-         не було надано проєктну документацію стосовно реконструкції, модернізації (технічного переоснащення) та будівництва об’єктів електричних мереж;

-         внесення об’єктів коефіцієнт дефектності яких становить менше 25%,  а обсяг робіт на цих об’єктах повинен виконуватись під час капітальних ремонтів;

-         внесення до  Програм робіт зі встановлення  розвантажувальних ТП або збільшення  потужності трансформаторів в  існуючих ТП, фактичний рівень  завантаження яких менше гранично  допустимого.

Характерні недоліки, що було виявлено Держенергонаглядом під час розгляду Програм відповідно до методики «Витрати +», такі:

-         включення  заходів щодо заміни вводів  до будинків споживачів на  ізольовані без зазначення диспетчерських  найменувань ТП та ПЛ;

-         не внесення до проєктів інвестиційних програм робіт на об’єктах, які згідно статистичної звітності 56-енерго потребують повної заміни або реконструкції внаслідок їх непридатного або незадовільного технічного стану;

-         відсутні дефектні  акти, листки огляду, протоколи вимірювань  та випробувань, висновки спеціалізованих  організацій тощо;

-         внесення об’єктів, які відсутні у Планах розвитку  розподільчих електричних мереж.

Для прикладу,  Управлінням Держенергонагляду у Чернігівській області розглянуто корегований проєкт інвестиційної програми АТ «Чернігівобленерго» на 2021 рік у частині обґрунтованості внесення заходів до розділу 5.1 «Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж і обладнання».

В ході розгляду Програми, окрему увагу було приділено на усуненні зауважень, зазначених у листі Держенергонагляду. Певною мірою ОСР було усунуто зауваження, зокрема:

-     внесено зміни та уточнення до проєктно-кошторисної документації;

-     внесено уточнення до технічних паспортів електричних мереж стосовно проведених вимірювань та випробувань;

-     надано висновки щодо доцільності технічного переоснащення ПС 35/10 кВ;

-     виключено заходи по ПС 110/35/10 кВ «Плиски», ПС 110/10 кВ «Лісковиця», ПС 35/10 кВ «Осняки» та ПС 110/35/10 кВ «Бахмач-2».

Крім того, на виконання рекомендацій Держенергонагляду, ОСР додатково до Програми включено наступні заходи:

- початок будівництва  трансформаторної ПС 110/20/10 кВ «Масани» в м. Чернігів, передбаченої Планом перспективного розвитку 2021-2025 років;

- технічне переоснащення  ПЛ 10 кВ «Ріпки-Голубичі»;

- реконструкція ПЛ та  КЛ 0,4 кВ;

- технічне переоснащення 53 ТП 10/04 кВ із заміною силових  трансформаторів та розподільчих  шаф;

- проєктні роботи з технічного переоснащення ПЛ 10 кВ – загальною протяжністю 266,56 км;

- проєктні роботи з реконструкції ПЛ 0,4 кВ – загальною протяжністю 61,57 км;

- проєктні роботи з реконструкції та будівництва КЛ 10 кВ – загальною протяжністю 17,69 км. 

За результатами розгляду Програми Держенергонаглядом направлено лист до Міністерства енергетики України щодо відсутності зауважень до проєкту інвестиційної програми АТ «Чернігівобленерго» на 2021 рік.

 Довідково:

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, подають проєкти інвестиційних програм з розподілу електричної енергії на наступний рік та зміни до проєктів інвестпрограм на поточний рік.

Повідомляємо, що Програми оформлюються та надсилаються на розгляд відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 955 (зі змінами).

 

Відключення й відновлення електроенергії споживачам: умови та порядок

Взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі – Правила), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Умови та порядок припинення й відновлення постачання електричної енергії споживачу визначені розділом VII Правил.

Так, припинення постачання електричної енергії споживачу (повністю або частково) здійснюється оператором системи розподілу (далі – ОСР) за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

• відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
• недопущення уповноважених представників оператора системи розподілу до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
• заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з ОСР;
• несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь ОСР);
• невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
• закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та ОСР;
• закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
• порушення споживачем Правил охорони електричних мереж під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення постачання електричної енергії (повністю або частково) здійснюється без попередження у зв’язку з відповідною заборгованістю та у разі наявності від’ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу комерційного обліку. Проте, у випадку, коли споживач (щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутства) здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів із забезпечення вимог кредиторів, електропостачання не припиняється.

Попередження про припинення постачання (розподілу або передачі) електроенергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Нагадаємо, під час карантину Уряд прийняв рішення про тимчасову заборону нарахування пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг та відключення електроенергії на період дії карантину. У зв'язку з цим, Держенергонагляд звернувся до операторів систем розподілу електричної енергії й електропостачальних організацій та наголосив на необхідності дотримання вимог законодавства і відповідно до нього не обмежувати та/або не припиняти постачання електричної енергії споживачам на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни.

 

Затверджено форму акта, що складається за результатами перевірки Держенергонагляду

Міністерство енергетики України затвердило уніфіковану форму акта, що  складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері електроенергетики та у сфері теплопостачання (далі – Акт).

Відповідний наказ Міненерго від 17 вересня 2020 року № 600 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) стосовно дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері електроенергетики та у сфері теплопостачання» було зареєстровано Міністерством юстиції України 12 листопада 2020 року за № 1127/35410.

Підставою розроблення документу була Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».

Затвердження Акта забезпечить прозорість заходів державного нагляду (контролю), єдиний підхід до їх планування і проведення та підвищить рівень відповідальності органів державного нагляду (контролю). Наказ визначає вичерпний перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) питань стосовно яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль) у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, залежно від цілей заходу й ступеня ризику.

Це, зі свого боку, сприяє створенню обставин, що позитивно впливатимуть на формування сучасного ринкового середовища у сферах електроенергетики та теплопостачання й забезпеченню надійної роботи ОЕС України.

Як повідомлялося раніше, Держенергонагляд здійснив моніторинг та оцінку готовності енергопідприємств до роботи в осінньо-зимовий період 2020 – 2021 років. Крім того, з початку підготовки до опалювального періоду представниками Держенергонагляду було оглянуто 25 тисяч об’єктів теплоенергетичної інфраструктури.

 

Представниками Держенергонагляду оглянуто 25 тисяч об’єктів теплоенергетичної інфраструктури

З метою забезпечення надійного та сталого функціонування систем теплопостачання і теплоспоживання, Держенергонагляд проводить активну роботу щодо оцінки готовності енергетичних господарств суб’єктів відносин у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період 2020-2021 років (далі – ОП).

Так, за зверненнями суб’єктів господарювання, з початку підготовки до ОП представниками Держенергонагляду було здійснено моніторинг 25 тисяч енергетичних об’єктів, з яких:

• 4,5 тисячі – джерела теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами;
• 20,5 тисячі – системи теплоспоживання споживачів теплової енергії, у тому числі соціально важливих споживачів (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти).

Загалом за результатами проведених моніторингів з питань технічного стану, організації експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж та їх готовності до ОП, виявлено 2 762 порушення вимог діючих норм і правил у сфері теплопостачання. З метою усунення порушень керівникам суб’єктів господарювання було надано рекомендації у вигляді довідок з переліком невідкладних заходів, які необхідно усунути у встановлені терміни. Станом на 05 листопада суб’єкти відносин у сфері теплопостачання усунули 2 412 порушень (87%).

Зокрема, у ході моніторингів 4 426 джерел теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами виявлено 1 134 порушення вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами заходів складено 183 довідки з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. Станом на 05 листопада усунуто 931 порушення, що складає 82% від загальної кількості.

Також станом на 05 листопада, за інформацією теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, проведено гідравлічні випробування 16 тисяч км теплових мереж (у двотрубному обчисленні) або 94% від загальної протяжності. Виконання графіків планово-попереджувальних ремонтів становить 92%.

У ході проведених моніторингів 20 487 систем теплоспоживання споживачів теплової енергії виявлено 1 628 порушень вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами оглядів складено 308 довідок з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. Станом на 05 листопада усунуто 1 481 порушення, що складає 91% від загальної кількості.

За інформацією соціально важливих споживачів теплової енергії (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти) гідропневматичне промивання систем опалення проведено на 10 899 об’єктах (33% від загальної кількості об’єктів), а гідравлічні випробування систем опалення на щільність та міцність – на 15 152 об’єктах (46% від загальної кількості об’єктів).

Водночас до територіальних органів Держенергонагляду від суб’єктів відносин у сфері теплопостачання надійшло близько 7 тисяч звернень щодо участі у комісіях з перевірки готовності теплових господарств до роботи в ОП. За результатами проведених моніторингів представниками відомства у складі відповідних комісій підписано 22 630 актів стану готовності до роботи в ОП по енергетичним об’єктам 6 919 суб’єктів господарювання, зокрема:

• 4 426 актів (78% від загальної кількості) – по джерелам теплової енергії;
• 18 204 акти (24,2% від загальної кількості) – по споживачам теплової енергії, серед яких 16 620 актів – по закладам охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти, іншим об’єктам соціально важливого призначення (51% від загальної кількості).

Опалювальний період вже розпочато у більшості населених пунктів України відповідно до розпорядчих документів органів місцевого самоврядування з урахуванням температурних умов.

Загалом станом на 05 листопада по країні включено в роботу 88% опалювальних котелень та подано теплоносій 84% споживачів теплової енергії.

На 100% включено у роботу опалювальні котельні та подано теплоносій споживачам у Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Рівненській, Полтавській та Житомирській областях. В інших регіонах:

• у Львівській, Тернопільській та Київській областях – 98%;
• у Харківській, Чернігівській, Сумській, Луганській областях та м. Києві – 93-97%;
• у Чернівецькій області – 88%;
• у Черкаській області – 74-76%;
• у Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях – 60-65%;
• у Одеській області – 51%;
• у Миколаївській області – 41%;
• у Херсонській області – 13%.

Крім того, Держенергонагляд забезпечує видачу актів щодо підтвердження факту відсутності газифікації природним газом багатоквартирних будинків та відсутності або нефункціонування в зазначених будинках систем централізованого теплопостачання відповідно до вимог Порядку застосування тарифів на електроенергію, затвердженого постановою НКРЕ від 23 квітня 2012 р. № 498.

Станом на 02 листопада територіальними органами Держенергонагляду складено 93 акти по 1 258 багатоквартирним будинкам з метою застосування ліцензіатами з постачання електричної енергії відповідного тарифу на електроенергію для населення в опалювальний період.

Як повідомлялося раніше, електроенергетики теж готуються до роботи взимку.

 

Держенергонагляд нагадує про необхідність дотримання правил електробезпеки

Держенергонагляд повідомляє, що повітряні лінії електропередачі та енергооб’єкти (трансформаторні підстанції, розподільчі пункти і пристрої) знаходяться під високою напругою. Слід пам’ятати, що електроенергія не тільки приносить користь людям, але й становить загрозу життю і здоров’ю. Щоб уберегти себе від нещасних випадків, слід дотримуватися правил електробезпеки. Пам'ятайте:

• за несприятливих погодних умов значно підвищується загроза можливих масових обривів дротів повітряних ліній електропередачі, що перебувають під напругою;
• у місці падіння дроту на поверхню землі можливе ураження електричним струмом високої напруги тих осіб, що опинилися поблизу. Тому наближатися до обірваного дроту ближче ніж на 8 метрів небезпечно для життя. Якщо ви опинилися у зоні поширення електричної напруги, слід негайно залишити її, рухаючись короткими кроками від обірваного дроту, не відриваючи ніг від поверхні землі та організувати охорону місця падіння дроту до приїзду енергетиків.

Крім того, в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів та пристроїв категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• перебувати стороннім особам на території та у приміщеннях вищезазначених об’єктів, відчиняти двері та люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів і підключення до електричних мереж;
• накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж та наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;
• запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряних зміїв;
• влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту;
• розпалювати багаття;
• рибалити тощо.

Наслідком таких порушень можуть стати виникнення аварій з непередбачуваними наслідками, пожежі та нещасні випадки від впливу електричного струму.

У разі виявлення подібних ситуацій, прохання негайно звернутись до місцевого району електричних мереж або оператора системи розподілу.

Наголошуємо, лише неухильне дотримання елементарних правил електробезпеки може забезпечити нормальну експлуатацію об’єктів енергетичної інфраструктури та уникнення випадків від ураження електричним струмом.

Будьте обережними! Бережіть своє життя та здоров’я!

 

Усі виборчі дільниці мають бути забезпечені безперебійним та надійним електропостачанням, – Держенергонагляд

Представники Держенергонагляду на виконання доручення Міністерства енергетики України здійснили моніторинг забезпечення виборчих дільниць надійним електропостачанням під час проведення виборів, які відбудуться 25 жовтня 2020 року.

Так, інспекторами Управлінь Держенергонагляду в областях спільно з ліцензіатами з розподілу електричної енергії здійснено моніторинги стану приведення зовнішніх схем електропостачання виборчих дільниць до вимог нормативних документів у відповідності до розроблених комплексів заходів. Розробити комплексні заходи з приведення електричних мереж напругою 0,4 – 10 (6) кВ до нормального режиму їх роботи мали ліцензіати з постачання електроенергії.

Станом на 20 жовтня за результатами моніторингів по Україні встановлено, що проблеми з електропостачанням були на 40 виборчих дільницях, з них у 13-ти дільницях електропостачання було відсутнє.

Для прикладу, схема електропостачання приміщення виборчої дільниці у Львові не відповідала вимогам нормативно-технічної документації та схемі нормального режиму. Зокрема, кабельна лінія КЛ-0,4 кВ (типу АСБ-1 - 3х95+1х35) та приєднання від другої секції шин 0,4 кВ в РУ-0,4 кВ ЗТП № 612 до будівлі відключено. Також відключено силовий трансформатор Т-2 – ТМ-560-6/0,4 кВ з боку 6 кВ і з боку 0,4 кВ. Розподіл електроенергії до будівлі здійснювався за схемою, що не відповідала вимогам другої категорії з надійності електропостачання.

Водночас на Кіровоградщині у смт Вільшанка схеми електропостачання приміщень двох виборчих дільниць також не відповідали вимогам нормативно-технічної документації та схемі нормального режиму. Представниками Держенергонагляду на адресу ПрАТ «Кіровоградобленерго» було надіслано рекомендаційний лист щодо розробки заходів для вирішення питання із забезпечення організації надійного електропостачання виборчої дільниці.

На Херсонщині електропостачання приміщень двох виборчих дільниць відключено за борги.

Загалом основні зауваження, що були виявлені у ході моніторингів стосувалися:

- невідповідності вимогам другої категорії з надійності електропостачання через відсутність резервного живлення;

- відключення електропостачання за борги;

-відсутності передплати за електроенергію;

- припинення договірних відносин з електропостачання за ініціативою власника приміщення.

Представниками Держенергонагляду було надано рекомендації щодо усунення недоліків усім ліцензіатам розподілу електроенергії.

Так, станом на 23 жовтня 13 виборчих дільниць, в яких було відсутнє електропостачання, підключено до електричної енергії, з них:

• за тимчасовою схемою приєднання до електромереж 10 дільниць вже підключено або будуть підключені до електропостачання у день виборів;
• на 1 дільниці буде використано резервне джерело живлення (дизельна електростанція ДЕС-60);
• 2 дільниці підключено до електромереж (1 з них після погашення боргу).

На 3 дільницях Львівської та Кіровоградської областей, враховуючи рекомендації Держенергонагляду, було усунуто виявлені зауваження.

На сьогодні певні недоліки є у 24 виборчих дільницях Хмельницької області. У всіх будівлях схеми зовнішнього електропостачання не відповідають вимогам категорійності. Крім того, на дільницях виявлено 46 порушень вимог нормативно-технічних документів у галузі електроенергетики щодо технічного стану зовнішніх електромереж, якими здійснюється електропостачання приміщень виборчих дільниць. Характерними з них є: незадовільний стан трас ПЛ-0,4-10кВ, використання запобіжників з некаліброваними плавкими вставками, пошкодження абонентських КЛ-0,4-10кВ, комутаційних апаратів тощо. Проте, усі виборчі дільниці на період проведення виборів будуть забезпечені електропостачанням.

Державна інспекція енергетичного нагляду України тримає на контролі питання забезпечення виборчих дільниць надійним та безперебійним електропостачанням під час проведення виборів. У разі виникнення непередбачуваних ситуацій з постачанням електроенергії представники відомства будуть долучатись до їх вирішення.

Зі свого боку, відповідальними ліценціатами вже здійснено низку організаційних та технічних заходів. Так, на період проведення виборів призначено відповідальних чергових зі складу керівного, оперативного і ремонтно-експлуатаційного персоналу, а також у кол-центрах (на час роботи дільниць). Чергові аварійні бригади укомплектовано всіма необхідними матеріалами. Додатково опрацьовано порядок дій персоналу на випадок виникнення аварійних ситуацій у електричних мережах. Також, для забезпечення резервного живлення приміщень виборчих комісій і дільниць, підготовлено пересувні генератори, черговим бригадам проведено позапланові інструктажі та навчання.

 

Представниками Держенергонагляду оглянуто понад 19 тисяч об’єктів теплоенергетичної інфраструктури

З метою забезпечення надійного та сталого функціонування систем теплопостачання і теплоспоживання, Держенергонагляд проводить активну роботу щодо оцінки готовності енергетичних господарств суб’єктів відносин у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період 2020-2021 років (далі – ОП).

Так, за зверненнями суб’єктів господарювання, з початку підготовки до ОП представниками Держенергонагляду було оглянуто 19 тисяч енергетичних об’єктів, з яких:

• 3 тисячі – джерела теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами;
• 16 тисяч – системи теплоспоживання споживачів теплової енергії, у тому числі соціально важливих споживачів (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти).

Загалом за результатами проведених моніторингів з питань технічного стану, організації експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж та їх готовності до ОП, виявлено 2 348 порушень вимог діючих норм і правил у сфері теплопостачання. З метою усунення порушень керівникам суб’єктів господарювання було надано рекомендації у вигляді довідок з переліком невідкладних заходів, які необхідно усунути у встановлені терміни. На даний час суб’єкти відносин у сфері теплопостачання усунули 1 807 порушень (77 %).

Зокрема у ході оглядів 3 028 джерел теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами виявлено 993 порушення вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами заходів складено 130 довідок з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. На даний час усунуто 636 порушень, що складає 64% від загальної кількості.

Крім того, станом на 05 жовтня за інформацією теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій проведено гідравлічні випробування 13,6 тис. км теплових мереж (у двотрубному обчисленні) або 89 % від загальної протяжності. Виконання графіків планово-попереджувальних ремонтів становить 87 %.

У ході проведених моніторингів 16 048 систем теплоспоживання споживачів теплової енергії виявлено 1 355 порушень вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами оглядів складено 263 довідки з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. На даний час усунуто 1 171 порушення, що складає 86% від загальної кількості.

За інформацією соціально важливих споживачів теплової енергії (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти) гідропневматичне промивання систем опалення проведено на 9 007 об’єктах (27 % від загальної кількості об’єктів), а гідравлічні випробування систем опалення на щільність та міцність – на 12 561 об’єкті (38 % від загальної кількості об’єктів).

Водночас до територіальних органів Держенергонагляду від суб’єктів відносин у сфері теплопостачання надійшло близько 5,5 тисяч звернень щодо участі у комісіях з перевірки готовності теплових господарств до роботи в ОП. За результатами проведених оглядів представниками відомства у складі відповідних комісій підписано 17 432 акти стану готовності до роботи в ОП по енергетичним об’єктам 5 184 суб’єктів господарювання, зокрема:

• 2 879 актів (52% від загальної кількості) – по джерелам теплової енергії;
• 14 553 акти (19,3 % від загальної кількості) – по споживачам теплової енергії, серед яких 13 638 актів – по закладам охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти, іншим об’єктам соціально важливого призначення (42 % від загальної кількості).

 

Збиті електроопори – одна із причин знеструмлення споживачів

Щорічно внаслідок пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури енергетики несуть значних збитків. При цьому необхідно виокремити руйнування електроопор внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

В осінньо-зимовий період, у зв'язку з погіршенням погодних умов (зокрема через ожеледицю), збільшується кількість випадків пошкодження опор ліній електропередачі (ЛЕП) та вуличного освітлення автотранспортом. Пошкодження вуличного електроустаткування призводить до аварійних відключень споживачів. Від легковажності водіїв страждають прості громадяни, соціально значущі об'єкти, лікарні, дитячі садки, школи, які залишаються без електроенергії на той час, поки фахівці ліквідовують наслідки порушення. Протягом року кермувальники транспортних засобів збивають тисячі електроопор, а збитки, нанесені від таких пригод, сягають мільйонів гривень. Лише на Буковині протягом 8 місяців 2020 року зафіксовано 39 випадків пошкодження та збиття електроопор внаслідок ДТП, що призводило до знеструмлення споживачів.

Для прикладу, днями у с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області водій автомобіля «Жигулі» під час керування через необачність збив опору, унаслідок чого 32 споживача на певний час залишились без світла у своїх домоволодіннях.

Загалом неуважні водії пошкоджують опори розподільних мереж. Однак, трапляються випадки руйнування високовольтних опор сільськогосподарською технікою. Відновлення зруйнованих ЛЕП – складний процес, що займає в енергетиків від лічених годин до декількох днів. Фахівцям енергопостачальних організацій необхідно виконати цілий комплекс заходів, пов’язаних з відновленням електропостачання: провести огляд місця пошкодження, встановити обсяги ремонту, доставити з найближчого складу необхідне обладнання (ті самі опори) тощо.

Так, минулого тижня у смт Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області водій трактора при роботі на полі не впорався з управлінням великогабаритного транспорту та в’їхав в опору. Як результат – 32 абонента та три АЗС було знеструмлено.

І саме головне, що здійснюючи наїзди на опори ЛЕП, водії піддають своє життя смертельній небезпеці, оскільки лінії знаходяться під напругою. Пам'ятайте про це, будьте уважними на дорогах та дотримуйтесь правил дорожнього руху!

Довідково:

Водій, який збив опору ЛЕП, несе відповідальність в рамках законодавства. В першу чергу – за порушення правил дорожнього руху, що тягне за собою адміністративну відповідальність. Якщо руйнування енергетичних об’єктів призвело до тяжких тілесних ушкоджень або до загибелі людей, винуватець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 196 Кримінального кодексу України. Крім того, порушник має відшкодувати витрати на фактичне відновлення пошкодженої опори. Також водій може бути притягнутий до матеріальної відповідальності перед споживачами, у яких через збій електропостачання вийшла з ладу побутова електротехніка.

 

Регіони України продовжують підготовку до прийдешнього опалювального періоду

 Представники Управління Держенергонагляду у Чернівецькій області провели моніторинг надійності теплопостачання та стану підготовки до осінньо-зимового періоду 2020-2021 років Чернівецької загальноосвітньої школи I-III ступеня №16, що в обласному центрі.

За результатами огляду було надано консультативну допомогу стосовно покращення технічного стану, надійності роботи теплового обладнання та стану підготовки навчального закладу. Зокрема, було рекомендовано:

• встановити оперативну схему теплового вузла;
• відновити на обладнанні котельні відповідне маркування та написи згідно з вимогами нормативно-технічної документації;
• провести гідравлічні випробування теплових пунктів і систем теплоспоживання на щільність та міцність;
• проводити періодичну перевірку знань Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж відповідного персоналу за участю представника Держенергонагляду;
• відновити пошкоджену ізоляція на трубопроводах у тепловому пункті нового навчального корпусу;
• встановити засоби вимірювальної техніки (манометри та термометри) у тепловому пункті навчального корпусу;
• провести промивання устаткування теплових пунктів і систем теплоспоживання.

Також надано консультації та рекомендації щодо складання і дотримання температурного графіка системи опалення для забезпечення температурного режиму в приміщеннях навчального закладу та для економії палива.

Водночас, представниками Управління Держенергонагляду у Львівській області здійснено моніторинг надійності теплопостачання та стану підготовки до прийдешнього опалювального періоду (далі – ОП) 18 середніх навчальних закладів (шкіл), 5 навчально-виховних комплексів (поєднання середньої освіти та дошкільної освіти) та 5 дошкільних навчальних закладів відділу освіти Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області.

За результатами огляду систем теплопостачання й теплоспоживання зазначених закладів, їх визнано готовими до роботи в ОП та погоджено Акти готовності до роботи в опалювальному періоді.

Крім того, за зверненням Красилівського підприємства теплових мереж інспекторами Управління Держенергонагляду у Хмельницькій області проведено моніторинг стану підготовки підприємства до роботи в ОП.

Під час заходу виявлено ряд зауважень та порушень діючих нормативних документів, а саме Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж і Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду:

• не проведено державну повірку засобів вимірювальної техніки (манометрів) у котельних підприємства;
• не створено відповідними розпорядчими документами комісію з перевірки готовності цих господарств до роботи в опалювальний період;
• не розроблено графік виконання пробного пуску джерел теплової енергії з метою визначення готовності систем опалення споживачів та системи теплопостачання у цілому до опалювального періоду 2020-2021 років;
• вимагає ремонту теплова ізоляція трубопроводів теплопостачання в котельні по вул. Грушевського на вході та виході котла ARS-700 (Ø 125 мм – 2х3,5 п.м.);
• вимагає ремонту теплова ізоляція трубопроводів теплопостачання зовнішньої прокладки котельні по вул. Центральна (Ø 50 мм – 2 х 5,0 п.м.);
• стан охоронної зони теплової мережі повітряної прокладки котельні по вул. Центральна не приведено у відповідність нормативно-технічній документації (наявні насадження дерев, багаторічних кущів в межах охоронних зон);
• об'єкти (котельні) підприємства не забезпечено інструкціями та документацією відповідно до вимог Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж тощо.

За результатами проведеного моніторингу стану підготовки до роботи в ОП оформлено та доведено до підприємства довідку, де зазначено виявлені зауваження. Також підготовлено та направлено на адресу підприємства рекомендаційний лист, яким запропоновано, з метою належної підготовки та отримання позитивного висновку при оформленні Актів стану готовності теплового господарства до роботи в ОП 2020-2021 років за джерелами теплової енергії та Акту готовності теплового господарства підприємства до роботи в опалювальний період 2020-2021 років – усунути виявлені порушення та повідомити про виконання Управління Держенергонагляду у Хмельницькій області.

Зі свого боку, представниками Управління Держенергонагляду у Чернігівській області взято участь у роботі комісії з визначення стану готовності об’єктів КП «Носівські теплові мережі», АТ «Облтеплокомуненерго», ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго», ДПТНЗ «Чернігівський центр ПТО» до роботи в опалювальному періоді 2020-2021 років.

За результатами моніторингу було підписано:

• 10 актів стану готовності до опалювального періоду об’єктів АТ «Облтеплокомуненерго»;
• 14 актів стану готовності до опалювального періоду об’єктів ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго»;
• 1 акт готовності до опалювального періоду об’єкту ДПТНЗ «Чернігівський центр ПТО».

Під час роботи комісії КП «Носівські теплові мережі» було виявлено зауваження. Керівнику підприємства надіслано лист з рекомендаціями щодо своєчасного усунення виявлених зауважень та повторного звернення до Управління для складання відповідного акту готовності до ОП.

Крім того, на всіх підприємствах-виробниках теплової енергії централізованого теплопостачання області подовжуються роботи з підготовки теплових господарств до ОП, зокрема:

• на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» завершено роботи із заміни магістральних теплових мереж по вул. Коцюбинського та вул. Київська;
• на КП «Прилукитепловодопостачання» (м. Прилуки) продовжуються роботи з ремонту розподільчих теплових мереж та теплового устаткування – згідно із затвердженими графіками ремонту по підприємству;
• КП «Управління житлово-комунального господарства» (м. Славутич, Київської області) завершено ремонтні роботи теплового устаткування та теплопроводів ЦТП №7. На розподільчих теплових мережах від ЦТП №3 повторно проводяться гідравлічні випробування після ремонтних робіт. Також ведуться ремонтні роботи теплових мереж у Добрининському кварталі;
• на ТОВ «НіжинТеплоМережі» (м. Ніжин) завершено ремонтні роботи розподільчих теплових мереж по вул. Московська, вул. Корчагина, вул. 3-й мікрорайон. Подовжуються ремонтні роботи розподільчих теплових мереж по вул. Геологів, вул. Авіації та вул. Шевченка;
• на АТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) завершуються ремонтні роботи на теплових мережах по вул. Шевченка, вул. Ак.Павлова. Проводяться ремонтні роботи теплових мереж по проспектах Миру та Перемоги.

Водночас, представниками Держенергонагляду у Херсонській області здійснено моніторинг з питань готовності об'єктів теплового господарства (в частині технічної експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж) до роботи в ОП на теплових об’єктах МКП «Херсонтеплоенерго» (4 ЦТП та 2 котельні). Під час заходу було виявлено 19 зауважень щодо технічного стану теплових мереж, про що було складено відповідну довідку.

В ході огляду теплових об’єктів КНП «ЦМЛ м. Нова Каховка» (лікарняний комплекс № 1 та лікарняний комплекс № 2) було виявлено 36 зауважень щодо технічного стану теплових мереж, про що було складено відповідну довідку.

Управлінням Дероженергонагляду у Волинській області проведено моніторинг теплових господарств щодо їх готовності до опалювального сезону у 4 суб’єктів господарювання в галузі теплоенергетики:

• КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ (виявлено 8 порушень та складено відповідну довідку);
• КП «Енергія», м. Ківерці (виявлено 5 порушень та складено відповідну довідку);
• Турійського житлово-комунального підприємства, смт Турійськ (виявлено 4 порушень та складено відповідну довідку);
• районного підприємства «Теплокамінь», м. Камінь-Каширський (виявлено 5 порушень та складено відповідну довідку).

Підприємству теплових мереж «Ковельтепло» (м. Ковель), після усунення ним зауважень, Управлінням Держенергонагляду у Волинській підписано Акт про готовність до роботи в опалювальний період 2020 – 2021 років.

Також за зверненням КП «Хусттепло» (м. Хуст) представниками Управління Держенергонагляду у Закарпатській області проведено моніторинг організації експлуатації та технічного стану тепло- та електроустаткування з питань підготовки до ОП. У ході огляду на 5 котельнях підприємства встановлено ряд порушень, а саме:

• особа, відповідальна за справний стан та безпечну експлуатацію теплового устаткування, не пройшла навчання та чергову перевірку знань Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж у кваліфікаційній комісії за участю представника Держенергонагляду;
• не поновлено графіки протиаварійних тренувань;
• не укомплектовано всі робочі місця підготовленим і атестованим персоналом;
• не закінчено всі ремонтно-профілактичні роботи на джерелах тепла;
• не переглянуто однолінійні схеми електричних з'єднань обладнання на всіх котельнях;
• не розроблено графік огляду видимої частини заземлювального пристрою всіх об’єктів, що знаходяться на балансі;
• не розроблено графік перевірки стану стаціонарного обладнання і електропроводки аварійного, евакуаційного та робочого освітлення, випробування та вимірювання опору ізоляції проводів, кабелів і заземлювальних пристроїв всіх об’єктів, що знаходяться на балансі, відповідно до вимог нормативних документів.

Усунення порушень взято Управлінням на контроль.

Нагадаємо, що планування та здійснення перевірок буде відбуватися за допомогою Інспекційного порталу.

 

Охорона електричних мереж – запорука надійного електропостачання

З метою забезпечення надійності роботи електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання виникненню нещасних випадків від впливу електричного струму, необхідно встановлювати відповідні охоронні зони електричних мереж. Це передбачено Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року № 209 (далі – Правила).

У п.5 Правил зазначено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються:

• уздовж повітряних ліній електропередачі (далі – ЛЕП) – у вигляді земельних ділянок та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстань:
• 2 метрів – для повітряних ліній напругою до 1 кВ;
• 10 метрів – до 20 кВ;
• 15 метрів – 35 кВ;
• 20 метрів – 110 кВ;
• 25 метрів – 150, 220 кВ;
• за периметром трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв – на відстані 3 метрів від огорожі або споруди;
• уздовж підземних кабельних ЛЕП – у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра;
• уздовж підземних кабельних ЛЕП до 1 кВ, прокладених у містах під тротуарами – у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїжджої частини вулиці;
• уздовж переходів повітряних ЛЕП через водоймища (ріки, водосховища тощо) – у вигляді повітряного простору над поверхнею водоймища, обмеженого вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови не відхиленого їх положення на відстань, передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ЛЕП, що проходять по суші.

Наголошуємо, відповідно до п. 8 Правил в охоронних зонах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або призвести до нещасних випадків, зокрема:

• перебувати стороннім особам на території та у приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, відчиняти двері та люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів і підключення до електричних мереж;
• будувати житлові, громадські та дачні будинки;
• влаштовувати будь-які звалища;
• складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;
• розпалювати вогнища;
• розташовувати автозаправні станції або інші сховища паливно-мастильних матеріалів;
• накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;
• саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок;
• влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;
• запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряних зміїв;
• здійснювати зупинки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище;
• виконувати в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі речовини та ті, що спричиняють корозію, а також паливно-мастильні матеріали.

Контроль за виконанням Правил здійснюється енергопостачальною організацією (п. 23 Правил).

Звертаємо увагу на те, що за порушення Правил передбачена адміністративна відповідальність (ст. 93 КУПаП). На порушника накладається штраф у розмірі від 4 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення порушень Правил, енергопостачальна організація має право припинити або обмежити електропостачання споживачам, які їх порушили. Відновлення електропостачання споживача здійснюється після усунення ним порушень та відшкодування енергопостачальнику заподіяних матеріальних втрат, а також вартості робіт з підключення до електромережі відповідно до укладеного договору.

Наголошуємо, лише неухильне виконання вимог Правил може забезпечити безперебійне електропостачання споживачів, нормальну експлуатацію об’єктів енергетичної інфраструктури та уникнення випадків ураження електричним струмом населення.

Нагадаємо, що Держенергонагляд неодноразово звертався до громадян з проханням не спалювати опале листя, суху траву та побутове сміття. Такі дії не тільки шкодять довкіллю, а й несуть загрозу об’єктам енергетичної інфраструктури, що можуть бути пошкоджені внаслідок умисного підпалу сухостою або сміття.

 

Роз’яснення щодо стандартів якості надання послуг ОСР та електропостачальником

З метою захисту прав споживачів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) затверджено гарантовані стандарти якості надання послуг з електропостачання та компенсації споживачам за їх недотримання. 

Так, у Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженому постановою НКРЕКП від 12.06.2018 року № 375, визначено 16 гарантованих стандартів для оператора системи розподілу (далі – ОСР) та 4 – для електропостачальника, а також зазначено розмір компенсації за їх недотримання.

До загальних стандартів якості надання послуг ОСР належать:

1) дотримання показників зміни напруги, встановлених Кодексом систем розподілу (далі – КСР);

2) усунення причини недотримання показників якості електроенергії за результатами розгляду скарги (претензії) споживача щодо якості електричної енергії з дня, коли ОСР дізнався про недотримання показників якості електроенергії внаслідок візиту до споживача або за результатами проведення вимірювання. А також з дня отримання скарги (претензії) споживача у випадку, якщо ОСР вже були відомі причини недотримання показників якості електричної енергії. Недоліки усуваються у строк до 30 днів в разі можливості їх усунення оперативними діями персоналу ОСР; у строк до 180 днів в разі необхідності проведення будівельних робіт або заміни елементів мережі;

3) розгляд скарги (претензії) споживача щодо якості електричної енергії з наданням інформації, зазначеної у пункті 13.2.2 глави 13 КСР, з дня отримання скарги (претензії): у строк до 15 днів без проведення вимірювань параметрів якості електричної енергії в точці розподілу споживача та у строк до 30 днів у разі проведення вимірювань параметрів якості електричної енергії в точці розподілу споживача;

4) відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин;

5) видача технічних умов на приєднання разом з проєктом договору про приєднання з дня реєстрації заяви про приєднання: у строк до 10 робочих днів для стандартного приєднання; у строк до10 робочих днів для нестандартного приєднання без необхідності погодження технічних умов з оператором системи передачі; у строк до 20 робочих днів для нестандартного приєднання при необхідності погодження технічних умов з оператором системи передачі;

6) подання робочої напруги для проведення випробувань електрообладнання замовника з дня отримання заяви замовника: у строк до 5 робочих днів, якщо подання напруги не потребує припинення електропостачання інших споживачів, у строк до 10 робочих днів, якщо подання напруги потребує припинення електропостачання інших спожиачів;

7) підключення електроустановок замовника до електричної мережі з дня отримання заяви замовника: у строк до 5 робочих днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших користувачів; у строк до 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших користувачів;

8) видача паперового примірника укладеного договору про надання послуг з розподілу у строк до 3 робочих днів від дати отримання відповідного звернення споживача;

9) видача підписаного ОСР паспорту точки розподілу у строк до 10 робочих днів від дати отримання відповідного звернення споживача;

10) відновлення електроживлення електроустановки споживача, яка була відключена за заявою споживача, у строк до 5 робочих днів з дати надання споживачем документів, що підтверджують оплату ліцензіату послуги з відновлення електроживлення;

11) відновлення електроживлення електроустановки споживача, яка була відключена за ініціативою ОСР, з дати надання споживачем підтвердження усунення виявлених порушень, оплати заборгованості за надані послуги та/або несанкціонований відбір електричної енергії, а також відшкодування збитків (за їх наявності): у міській місцевості – у строк до 3 робочих днів, у сільській місцевості – у строк до 5 робочих днів;

12) відновлення електроживлення електроустановки споживача, яка була відключена за зверненням електропостачальника, з дати отримання від електропостачальника інформації про усунення причин відключення: у міській місцевості – у строк до 3 робочих днів, у сільській місцевості – у строк до 5 робочих днів;

13) перевірка лічильника у строк до 20 днів з дати отримання від споживача відповідної заяви;

14) розгляд звернень/скарг/претензій споживачів з дня отримання звернення/скарги/претензії споживача: у строк до 30 днів, у строк до 45 днів, якщо під час розгляду звернення необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу обліку;

15) розгляд звернень споживачів щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання ОСР показників якості електропостачання у строк до 30 днів з дати отримання звернення;

16) розгляд звернень споживачів щодо перевірки правильності рахунку за послуги з розподілу електричної енергії, якщо виставлення таких рахунків ОСР передбачене у договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачем, у строк до 5 робочих днів з дати отримання звернення.

У разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у пункті 2.3 глави 2 Порядку, ОСР надає споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 1 до цього Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 5 цього Порядку.

До гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальника відносять:

1) надання даних про споживання електричної енергії у строк до 5 робочих днів з дня отримання запиту споживача;

2) розгляд звернень/скарг/претензій споживачів з дня отримання звернення/скарги/претензії споживача: у строк до 30 днів, у строк до 45 днів, якщо під час розгляду звернення необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу обліку;

3) розгляд звернень споживачів щодо перевірки правильності рахунку на оплату у строк до 5 робочих днів з дати отримання звернення;

4) врахування суми відповідної компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР у кінцевому рахунку за електричну енергії споживача (у разі якщо постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником універсальних послуг або якщо відповідно до комерційної пропозиції електропостачальника плату за надання послуг з розподілу електричної енергії забезпечує електропостальник) у строк до 30 днів з дня отримання повідомлення ОСР щодо виплати компенсації.

У разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у пункті 3.3 глави 3 Порядку, електропостачальник надає споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 2 до цього Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 5 цього Порядку. Електропостачальник за домовленістю зі споживачем може надавати компенсацію іншим способом, зокрема шляхом прямого платежу споживачу.

У випадку ненадання ОСР або електропостачальником компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, споживач має право самостійно звернутися із заявою до ОСР або електропостачальника. У разі необґрунтованої відмови у наданні компенсації або залишення заяви без розгляду, споживач може звернутися до НКРЕКП.

 Держенергонагляд

 

Набули чинності зміни до Кодексу системи передачі

На офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміщено постанову від 03.06.2020 № 1070 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі», яка набрала чинності з дня, наступного за днем її оприлюднення.

Відкрите обговорення зауважень та пропозицій, наданих до проєкту постанови відбулося 08 травня 2020 року в режимі онлайн відеоконференції. Активну участь у напрацюванні змін до Кодексу системи передачі взяли представники Держенергонагляду на чолі із Головою Максимом Малашкіним.

За результатами обговорення було оприлюднено Протокол відкритого обговорення (розгляд зауважень та пропозицій) змін до Кодексу системи передачі разом із таблицею узгоджених позицій.

Відтак, постановою від 03.06.2020 № 1070 внесено зміни у Кодексі системи передачі до:

• Загальних положень (розділ І);
• Умов та порядку приєднання до системи передачі, технічних вимоги до електроустановок об’єктів електроенергетики (розділ ІІІ);
• Операційної безпеки системи (розділ V);
• Оперативного планування роботи системи передачі (розділ VІ).

Наголошуємо, що за результатами спільного опрацювання НКРЕКП, Мінекоенерго, Держенергонагляду не було внесено змін до підпункту 6.6. пункту 6 розділу ІV Кодексу системи передачі. Відтак, Держенергонагляд й надалі буде брати участь у роботі комісій з розслідування технологічних порушень у разі виникнення таких, які характеризується відповідними нормативно-технічними документами як аварія або відмова І чи ІІ категорії.

Участь в розслідуванні технологічних порушень представників Держенергонагляду допомагає більш об’єктивно:

– проводити розслідування і з’ясовувати причини виникнення та розвитку технологічних порушень;

– розробляти організаційно-технічні заходи з метою відновлення працездатності пошкодженого устаткування чи споруд і запобігання подібним порушенням у роботі енергоустановок, підвищення стійкості енергопідприємств;

– проводити моніторинг заходів, які забезпечують надійне  та безперебійне постачання електричної енергії споживачам.

Як повідомлялося раніше, з метою запобігання порушенням режиму роботи ОЕС України внаслідок дефіциту електричної потужності в період дії тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії застосовуються графіки погодинного відключення електроенергії.

 

Аварійне розвантаження: для чого і коли застосовується

Для упередження порушення сталої роботи системи розподілу електричної енергії чи недопущення розвитку аварійної ситуації в електроенергетиці застосовується аварійне розвантаження системи розподілу. Таке розвантаження є примусовим зменшенням величини споживаної потужності чи потужності, що виробляється.

У виняткових випадках, визначених Кодексом системи розподілу (далі – КСР), для попередження порушення сталої роботи Об’єднаної енергетичної системи України (далі – ОЕС України) оператор системи розподілу має право застосовувати заходи регулювання споживання електричної енергії з метою вимушеного зменшення величини споживаної електроенергії та потужності.

Зокрема п. 10.5.5 КСР передбачено, що аварійне розвантаження застосовується у разі:

– перевищення допустимих струмових навантажень елементів системи розподілу згідно з установленими нормами та стандартами або порушення режимів граничних перетоків контрольованих перетинів;

– порушення балансу виробленої (у тому числі імпортованої) та спожитої (у тому числі експортованої) потужності в ОЕС України або окремих її частинах, що супроводжується зниженням частоти та/або напруги нижче гранично допустимих показників, що призвело до аварійного режиму;

– на аргументовану вимогу оператора системи передачі (далі –ОСП) згідно з Кодексом системи передачі.

При цьому порядок застосування аварійного розвантаження має забезпечувати мінімізацію наслідків таких заходів для споживачів та недискримінаційне ставлення до всіх Користувачів, на яких впливають ці заходи.

Крім того КСР встановлено, що аварійне розвантаження виконується шляхом:

– відключення (обмеження) навантаження оперативним персоналом оператора системи розподілу (далі – ОСР);

– ручного обмеження величини споживання потужності та електричної енергії оперативним персоналом споживача на вимогу ОСП або ОСР;

– автоматичного відключення навантаження через зниження частоти напруги в енергосистемі.

Аварійне розвантаження може застосовуватися ОСР в обсягах, що не перевищують обґрунтовано необхідні обсяги зниження споживання для врегулювання відповідної аварійної ситуації.

Заходи аварійного розвантаження мають бути розроблені та застосовуватися ОСР відповідно до розробленої ним інструкції, яка має бути погоджена ОСП в установленому Кодексом системи передачі порядку та містити, зокрема:

1) визначення обсягів аварійного обмеження споживачів для подолання аварійних режимів у межах заходів, визначених Планом захисту ОЕС України;

2) критерії віднесення споживачів на підставі їх належності до певної групи та категорії надійності щодо застосування до них заходів примусового обмеження та їх обсягів;

3) порядок застосування заходів примусового обмеження споживання та порядок дій ОСР при відновленні режимів роботи ОЕС України у процесі ліквідації надзвичайної ситуації.

Також п. 10.5.12 КСР зобов’язує ОСР повідомляти споживачів, електропостачальників та органи місцевого самоврядування про застосування заходів аварійного розвантаження не пізніше ніж за 1 годину до початку обмеження (або у разі несподіваної аварійної ситуації – невідкладно після фактичного застосування таких аварійних заходів). Таке інформування здійснюється шляхом розміщення відповідної інформації на власному вебсайті, через кол-центри та за допомогою інших засобів зв’язку із зазначенням причин застосування цих заходів, часу початку та часу закінчення, обсягів розвантаження по системі розподілу ОСР.

Нагадаємо, що раніше Держенергонагляд інформував про перелік випадків припинення розподілу електричної енергії.

 

Дотримання Правил охорони електричних мереж – запорука надійного електропостачання

Доволі часто трапляються непоодинокі випадки порушень Правил охорони електричних мереж (далі – Правила) суб’єктами підприємництва, громадянами, власниками та користувачами земельних ділянок.

При недотриманні Правил (порушення охоронних зон повітряних і кабельних ліній, розподільчих пунктів та трансформаторних підстанцій) створюються неналежні умови експлуатації об’єктів енергетичної інфраструктури. Наслідком невиконання вимог Правил можуть стати нещасні випадки: ураження електричним струмом, виникнення пожеж та аварій з непередбачуваними наслідками. Крім того, стає неможливим проведення аварійно-відновлювальних робіт, планових ремонтів ліній електропередачі та підстанцій, що безпосередньо впливає на надійність енергозабезпечення споживачів.

Як наслідок – несвоєчасне виконання заходів з ремонту об’єктів електроенергетики спричиняє небезпеку для їх надійної роботи і може призвести до знеструмлення споживачів та об’єктів критичної інфраструктури: медичних закладів, підприємств водопостачання/водовідведення тощо.

Для забезпечення надійного електропостачання, збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму Правилами встановлено низку обов'язкових для виконання положень та вимог.

Зокрема, електричними мережами, що підлягають охороні, вважаються трансформаторні підстанції, розподільчі пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні та підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, що до них належать (п. 1 Правил).

Уздовж повітряних ліній установлюється охоронна зона (п. 5 Правил) у вигляді земельної ділянки і повітряного простору по обидва боки від крайніх проводів для повітряних ліній напругою:

• до 1 кВ – 2 м;
• до 20 кВ – 10 м;
• 35 кВ – 15 м;
• 110 кВ – 20 м.

Для кабельних ліній електропередачі охоронна зона поширюється на один метр по обидва боки від кожного кабелю. За периметром трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв охоронна зона – на відстані 3 м від огорожі або споруди.

Наголошуємо, що в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ (п. 8 Правил) виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:

– перебувати стороннім особам на території й у приміщеннях трансформаторних підстанцій та розподільчих пунктів і пристроїв; відчиняти двері і люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та підключення до електромереж;

– будувати житлові, громадські та дачні будинки;

– влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова тощо;

– розпалювати вогнища;

– розташовувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів;

– накидати на струмопровідні частини об'єктів електромереж і наближати до них сторонні предмети;

– підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв та демонтувати їх елементи;

– саджати дерева та інші багаторічні насадження;

– влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту;

– проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей;

– запускати спортивні моделі літальних апаратів, повітряних зміїв;

– виконувати роботи з застосуванням ударних механізмів ближче 5 м до охоронної зони (в охоронних зонах підземних кабельних ліній);

– скидати вантажі масою понад 5 тонн (в охоронних зонах підземних кабельних ліній);

– скидати і зливати їдкі й такі речовини, що спричиняють корозію, пально-мастильні матеріали (в охоронних зонах підземних кабельних ліній).

Нагадуємо, що перед проведенням будь-яких дій поблизу енергетичних об’єктів, необхідно письмово звернутися до оператора системи розподілу, де нададуть всю необхідну інформацію та роз’яснення. Крім того, п. 10 Правил передбачено відшкодування підприємствами, які виконують роботи в охоронних зонах, витрат енергопідприємства на оформлення допуску, проведення нагляду та інші додаткові витрати.

Звертаємо увагу на те, що енергопідприємство має право (п. 12 Правил) проводити роботи з ліквідації аварій в електричних мережах будь-якої пори року і в будь-який час без погодження із землекористувачами, але з подальшим повідомленням про проведення таких робіт у десятиденний термін після їх початку.

У разі виявлення обірваних або провислих проводів, пошкоджених опор або небезпеки їх падіння, пошкодження кабелів та інших об’єктів і елементів електричних мереж підприємства, установи, організації та громадяни повинні негайно повідомити про це енергопідприємство або місцеві органи виконавчої влади.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України адміністративну (ст. 99 КУпАП) і кримінальну відповідальність.

Лише неухильне виконання вимог Правил може забезпечити безперебійне електропостачання споживачів, нормальну експлуатацію об’єктів енергетичної інфраструктури та уникнення випадків ураження електричним струмом населення.

Нагадаємо, що Держенергонагляд неодноразово звертався до громадян з проханням не спалювати опале листя, суху траву та побутове сміття. Такі дії не тільки шкодять довкіллю, а й несуть загрозу об’єктам енергетичної інфраструктури, що можуть бути пошкоджені внаслідок умисного підпалу сухостою або сміття та можуть призвести до пожежі.

 

У регіонах розглянуто звернення громадян щодо якості електропостачання

Держенергонаглядом продовжується розгляд звернень громадян та суб’єктів господарювання відповідно до вимог чинного законодавства з додержанням карантинних заходів.

Так, представниками Управління Держенергонагляду у Донецькій області було опрацьовано звернення підприємця з м. Покровськ щодо відключення послуги електропостачання. За результатами розгляду звернення встановлено, що оператором системи розподілу (далі – ОСР) порушено вимоги нормативно-технічних документів в частині дотримання порядку оформлення попередження про припинення постачання електроенергії та надання попередження споживачу (абзац 16 пункт 7.5 Розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії та пункт 11.5.8 розділу XI Кодексу систем розподілу). Відтак, ОСР надано рекомендації щодо усунення виявлених порушень вимог нормативних документів.

Також представниками Управління розглянуто колективне звернення жителів с. Миколаївка Слов'янського району щодо систематичної невідповідності напруги в електромережі існуючим нормативним характеристикам. В результаті встановлено, що ОСР порушено вимоги нормативно-технічних документів стосовно організації експлуатації обладнання, а саме:

• не відновлена схема нормального режиму роботи електромережі;
• диспетчерські найменування та попереджувальні плакати в ТП потребують оновлення;
• встановлено некалібровані плавкі вставки;
• підключення КЛ 0,4 кВ до клем рубильників виконано без використання кабельного наконечника;
• корпус силового трансформатора забруднено пилом та брудом;
• відсутня можливість контролю рівня оливи в розширнику силового трансформатора;
• попереджувальні плакати та нумерація на опорах ПЛ 0,4 кВ потребують оновлення;
• ПЛ 0,4 кВ потребує проведення розчистки трас;
• повторне заземлення нульового проводу на опорі ПЛ 0,4 кВ відсутнє;
• з’єднання проводів виконано скрутками;
• вимірювання опору заземлюючих пристроїв ПЛ 0,4 кВ не проведені.

Управлінням надано рекомендації ОСР щодо усунення виявлених порушень вимог нормативно-технічних документів.

Зі свого боку, на Сумщині громадянка звернулась до Управління Держенергонагляду у Сумській області з проханням посприяти у вирішенні питання збільшення дозволеної потужності квартири. Встановлена потужність 1,5 кВт не надавала змоги заявниці в повній мірі користуватися електричними побутовими приладами. Після наданих представником Управління рекомендацій оператору системи розподілу, останній збільшив дозволену потужність квартири. До моменту подання звернення до Держенергонагляду, громадянка більше року не могла вирішити дане питання.

Крім того, до відомства надійшло звернення від мешканця Сумщини стосовно незадовільного технічного стану ПЛ-0,4 кВ, що розташована на подвір’ї багатоквартирного житлового будинку. Працівниками Управління було надіслано відповідний запит до ОСР, завдяки якому ОСР та КП «Міськсвітло» привели технічний стан повітряної лінії у відповідність до норм.

Також до Управління надійшло звернення щодо видачі спірних технічних умов стосовно нестандартного приєднання до електричних мереж. Так, місцева компанія висловила незгоду з вимогою щодо заміни проводу повітряної лінії та кабельної лінії лінійної частини приєднання КЛ-10 кВ при нестандартному приєднанні з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником. Оператор системи розподілу, після відповідного роз’яснення представників Держенергонагляду, вніс зміни до технічний умов, що в повній мірі задовільнили компанію.

Також представниками Управління Держенергонагляду у Закарпатській області було опрацьовано низку звернень, зокрема:

• мешканця с. Велятино Хустського району щодо технічного стану електричної мережі, що не відповідає вимогам нормативних документів. Представниками Хустського РЕМ було вжито низку технічних заходів, які на даний час дозволили забезпечити якісні показники електроенергії споживача відповідно до визначених стандартів;
• громадянина с. Велятино щодо технічного стану комплектної трансформаторної підстанції (далі КТП) № 3 та дерев’яної анкерної опори, встановленої біля КТП № 3, через яку здійснюється постачання електричної енергії до житлових будинків споживачів. За зверненням Держенергонагляду, представники ОСР повідомили, що для вирішення даного питання наразі розроблено технічні заходи, які будуть виконані до 10 червня 2020 року. Виконання заходів взято інспекторами Управління на контроль;
• мешканця с. Великі Лази Ужгородського району щодо дотримання вимог нормативних документів у галузі електроенергетики під час приєднання електроустановки до електричних мереж ОСР за вказаною адресою. Управлінням направлено відповідний запит до ОСР стосовно розгляду звернення на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру.

Крім того, від громадян надходили звернення, що стосувались:

• приєднання до електричних мереж будинку (с. Салинці Вінницька область);
• відключення від електропостачання будинку (м. Могилів- Подільський Вінницької області);
• сплати великих сум за споживання електричної енергії (с. Крихівці Івано-Франківської області);
• надання консультацій з підготовки теплового господарства Ротмистрівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів до осінньо-зимового періоду 2020-2021 років (Черкаська область).

За результатами розгляду звернень та опрацьованих матеріалів представниками Управлінь Держенергонагляду у відповідних областях здійснено заходи у межах компетенції відомства, надано рекомендації та направлено листи-відповіді запитувачам.

Як повідомлялося раніше, наразі обслуговування споживачів ОСР відбувається дистанційно: за допомогою колцентрів та електронних сервісів. Уся інформація щодо дистанційного обслуговування клієнтів, каналів спілкування, приєднання до електромереж, аварійних відключень, подання показників лічильників тощо розміщена на офіційних вебсайтах підприємств.

Нагадаємо про порядок дій споживача у разі, якщо якість електричної енергії не відповідає визначеним параметрам.

 

Випадки припинення розподілу електричної енергії

Послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачам системи розподілу (далі – Користувач) безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та Кодексом системи розподілу (далі – КСР).

Припинення розподілу електричної енергії передбачено КСР (глава 11.5, розділ 11) у таких випадках:

за заявою Користувача:

• припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки;
• продаж/передача прав власності/користування на об’єкт Користувача;
• інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо);

за зверненням електропостачальника:

• припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником, недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача);

за ініціативою оператора системи розподілу (далі - ОСР):

• закінчення строку дії/розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;
• несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;
• виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії Користувачем або втручання в роботу засобів обліку електричної енергії або елементів системи розподілу;
• наявність заборгованості за несанкціонований відбір електричної енергії;
• несанкціоноване відновлення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії);
• невиконання вимог припису уповноваженого представника органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов’язки згідно із законодавством України, щодо усунення незадовільного технічного стану електроустановок Користувачів, який загрожує аварією, пожежею та/або створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню та навколишньому середовищу;
• недопущення до електроустановок Користувача, пристроїв релейного захисту, автоматики та зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або ОСР, на яких покладено відповідні обов’язки згідно із законодавством України та/або договором;
• порушення Користувачем Правил охорони електричних мереж під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Користувача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Користувачем порушуються Правила охорони електричних мереж;
• проведення планових ремонтів електроустановок та електричних мереж системи розподілу;
• проведення системних випробувань;
• у разі несплати споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії або договором про користування електричною енергією, правонаступником за якими є ОСР;
• у разі несвоєчасної сплати замовником остаточного розрахунку відповідно до умов договору про приєднання (для випадків зміни технічних параметрів);

за ініціативою адміністратора комерційного обліку:

• невиконання обґрунтованих вимог щодо приведення засобів розрахункового обліку до вимог щодо технічного стану, передбачених Кодексом комерційного обліку;

за форс-мажорних обставин, у тому числі:

• застосування графіків та протиаварійних систем зниження електроспоживання з метою запобігання порушенню режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України;
• аварійні перерви електропостачання.

З умовами припинення дозволу на підключення електроустановок, про які повідомлялося раніше, можна ознайомитися тут.

 

Держенергонагляд нагадав про затвердження технологічних мінімумів споживання електричної енергії

Територіальними Управліннями Державної інспекції енергетичного нагляду України на адресу обласних державних адміністрацій направлено листи щодо необхідності затвердження відповідних технологічних мінімумів споживання електричної енергії. Такі мінімуми мають бути сформовані підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення, вугледобувними підприємствами, погоджені постачальниками електричної енергії й операторами систем розподілу електричної енергії та затверджені рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при ОДА.

Також було інформовано операторів систем розподілу (далі - ОСР) та електропостачальників щодо необхідності дотримання вимог законодавства. Зокрема, підпункту 12 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Документом заборонено здійснювати відключення й обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (незалежно від форми власності) та вугледобувних підприємств на час дії карантинних заходів.

Крім того, до підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, вугледобувних підприємств доведено про необхідність затвердження рішенням комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідних технологічних мінімумів споживання електричної енергії, що попередньо мають бути погоджені з ОСР та електропостачальником.

Відповідну інформацію направлено на адреси обласних державних адміністрацій для врахування при формуванні рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Всього по Україні окреслено 613 підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, вугледобувних підприємств, на яких має бути визначено технологічний мінімум споживання електричної енергії.

Нагадаємо, що для забезпечення стабільного електропостачання та збалансованої роботи енергетичних ринків громадянам необхідно вчасно розраховуватись за отримані комунальні послуги.

 

Що робити, якщо згорів електролічильник: рекомендації Держенергонагляду

Якщо Ви виявили, що прилад обліку спожитої електроенергії (лічильник) не працює, плавиться або димить, потрібно негайно звернутися до обленерго для його заміни. Такі дії передбачено Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Пошкоджений лічильник – це ризик відключення електроенергії, некоректні показники лічильника та загроза короткого замикання, що може призвести до пожежі.

Несправність електролічильника може статися з різних причин – заводський брак, ослаблення контактів або просто фізичне зношування. Часто з пошкодженням лічильника в помешканні пропадає електрика. Проте, навіть якщо світло є, важливо врахувати: продовжувати користуватися електрикою з несправним лічильником не можна.

Отже, що потрібно робити, якщо електролічильник видає нехарактерні звуки, димить або горить. Необхідно:

• негайно відключити подачу електроенергії;
• повідомити про ситуацію в кол-центр обленерго;
• дочекатися ремонтну бригаду обленерго. Фахівці демонтують пошкоджений лічильник та виконають всі необхідні технічні заходи, щоб споживач міг продовжувати безпечно користуватися електрикою.

Повідомляємо, ремонт лічильників повинні здійснювати кваліфіковані фахівці. Не намагайтеся самостійно демонтувати або замінити електролічильник, адже цю роботу мають виконувати спеціально навчені працівники. Недотримання правил електробезпеки несе пряму загрозу вашому життю і здоров’ю.

Якщо видимих пошкоджень лічильника немає, але ви помітили, що прилад перестав працювати, зверніться до центру обслуговування клієнтів обленерго з письмовою заявою на його заміну. Протягом п’яти робочих днів обленерго встановить новий пристрій і у разі, якщо електропостачання в будинку порушено – протягом одного дня. Якщо лічильник несправний не з вини споживача – обленерго безкоштовно замінить пристрій на новий.

Споживачі, які навмисно пошкодили лічильник, повинні будуть сплатити ремонт або заміну лічильника. Вартість послуги розраховується індивідуально і залежить від типу лічильника та ступеня пошкодження.

Довідково:

Правилами роздрібного ринку електричної енергії категорично забороняється:

• порушувати цілісність пломб на лічильниках;
• пошкоджувати матеріали, на яких встановлені пломби;
• пошкоджувати гвинти, на яких закріплений пломбувальний матеріал;
• порушувати цілісність лічильника.

Відповідно до статті 103-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне використання з корисливою метою електричної енергії без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною енергією, що не завдало значної шкоди, тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

До 15 квітня до споживачів мають довести плани-графіки відключення теплопостачання

Виробники теплової енергії у термін до 15 квітня мають довести до відома споживачів та теплопередавальних організацій плани-графіки відключення джерел теплової енергії для випробувань, ремонту і налагодження котельного обладнання.

Такі вимоги визначено пунктом 2 розділу V Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду (далі – Правила), затверджених спільним наказом Міністерства палива та енергетики України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 N 620/378.

Зазначені плани-графіки відключення повинні бути затверджені до 1 квітня 2020 року (пункт 1 розділу V Правил). До цього ж терміну мають бути складені дефектні відомості основного та допоміжного обладнання, відповідним наказом затверджені організаційно технічні заходи з підготовки до опалювального періоду і призначені відповідальні особи за їх виконання (абзац 1 пункту 3 розділу V Правил).

Крім того, для своєчасної підготовки теплових господарств до роботи в наступному опалювальному періоді поточного року власники теплових господарств у термін до 15 квітня мають видати розпорядчі документи (накази, розпорядження тощо) щодо розробки планів організаційно-технічних заходів року (пункт 1 розділу ІV Правил).

Держенергонагляд наголошує, що тільки чітко спланована, технологічно та організаційно забезпечена робота з підготовки енергетичного господарства підприємств, установ та організацій може гарантувати стале функціонування теплоенергетичного сектору в зимовий період.

Держенергонагляд

 

Задля запобігання поширенню COVID-19 користуйтесь публічними послугами онлайн

В сучасних умовах поширення коронавірусу, карантину та режиму надзвичайної ситуації закликаємо громадян користуватись публічними послугами дистанційно, оскільки надати показники лічильників, оплатити комунальні послуги тощо можна онлайн.

Оператори системи розподілу електричної енергії (ОСР) в усіх регіонах країни припинили доступ відвідувачів до центрів обслуговування клієнтів та інформаційно-консультаційних центрів на період дії карантину. Такі дії зроблено на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання та поширення на території України коронавірусу COVID-19» Обслуговування споживачів ОСР відбувається дистанційно: за допомогою колцентрів та електронних сервісів. Уся інформація щодо дистанційного обслуговування клієнтів, каналів спілкування, приєднання до електромереж, аварійних відключень, подання показників лічильників тощо розміщена на офіційних вебсайтах підприємств.

Звертаємо увагу замовників послуг з приєднання до електричних мереж. Якщо потрібно подати заяву про приєднання електричних установок до електричних мереж разом із копіями необхідних документів – робіть це дистанційно. Пакет документів можна подати поштовим рекомендованим відправленням або в електронному вигляді через офіційний вебсайт ОСР у мережі інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису. 

Також інформуємо, що низка публічних послуг доступна у режимі онлайн. З переліком адміністративних послуг, що надаються центром надання адміністративних послуг (ЦНАП) можна ознайомитися за посиланням. Якщо у цьому переліку немає послуги, яка вам необхідна – радимо проконсультуватись з ЦНАП чи держорганом за допомогою телефону або онлайн стосовно можливості отримання послуги дистанційно. Зверніть увагу! Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг, а також строків їх надання.

Держенергонагляд закликає українців свідомо та відповідально поставитися до проблеми поширення коронавірусної інфекції. Не виходити з дому без нагальної потреби, оскільки самоізоляція – найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування. 

Бережіть себе та своїх близьких! Будьте здорові!​

 

Здійснюються заходи з усунення недоліків електропостачання медичних закладів

Держенергонагляд здійснює моніторинг виконання робіт з приведення зовнішніх схем електропостачання та автономних джерел живлення медичних закладів до вимог нормативних документів.

Як повідомлялося раніше, 23-26 березня 2020 року Держенергонагляд спільно з ліцензіатами з розподілу електричної енергії здійснив  моніторинг та оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж напругою 0,4-10 (6) кВ, через які здійснюється електропостачання медичних закладів, а також відповідність фактичної схеми живлення зазначених закладів категорії з надійності електропостачання та забезпеченості резервними автономними джерелами живлення.

За цей період було вибірково перевірено відповідність вимогам нормативних документів у галузі електроенергетики та технічного стану об’єктів електричних мереж, через які здійснюється електропостачання 568 медичних закладів на території 24-х областей та м. Київ.

Так, станом на 02 квітня 2020 року, за наданими Держенергонаглядом рекомендаціями, медичними закладами вже виконано:

• ремонт живлячої кабельної лінії 0,4 кВ (м.Тернопіль);
• випробування генератора відповідно до СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007 та вимог підприємства-виробника з оформленням відповідного протоколу, розроблено регламент технічного обслуговування та регламентних робіт дизельної електростанції (далі – ДЕС) (м. Одеса);
• введення ДЕС в експлуатацію (м. Івано-Франківськ);
• ревізію лінії живлення, забезпечення другим незалежним джерелом живлення (ДЕС 24 кВт) та створення резерву паливо-мастильних матеріалів. (м. Ічня Чернігівської області);
• опробування роботи автоматичного вводу резерву (далі – АВР) з оформленням результатів (м. Чернігів, м. Бахмач, смт Талалаївка Чернігівської області);
• забезпечення живлення від автономного джерела живлення (смт Варва Чернігівської області);
• встановлення аварійного генератора потужністю 8 кВт (м. Чернігів);
• ремонт ДЕС (м. Львів);
• забезпечення живлення від двох ліній та встановлення АВР (м. Кам’янка-Бузька Львівської області);
• забезпечення основного живлення згідно зі схемою нормального режиму та виготовлення робочого проєкту капітального ремонту зовнішніх та внутрішніх електромереж і робочого проєкту збільшення існуючої потужності (м. Львів);
• забезпечення резервними лініями електропостачання (м. Луцьк).

Крім того, ведуться монтажні роботи з підключення до існуючого автономного джерела живлення у м. Корюківка Чернігівської області та надано документи до АТ «Херсонобленерго» щодо внесення змін у Договір на розподіл  електричної енергії для введення в роботу нової кабельної лінії живлення у м. Нова Каховка Херсонської області.

Довідково:

Моніторинг об’єктів електричних мереж, якими здійснюється електропостачання медичних закладів, проводиться з метою забезпечення виконання Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та на виконання доручення Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

 

У січні-вересні 2019 року впроваджено 22 енергозберігаючих заходи по 22 об’єктах. Обсяги фінансування впроваджених заходів становить 7,3522 млн. грн., отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 495,1 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 2,9633 млн. грн., а це:

- у бюджетній сфері – 2,8 млн.грн.

- у житлово-комунальному господарстві - 1,0537 млн.грн.

- у промисловості – 3,5 млн.грн.

У бюджетній сфері впроваджено 13 енергозберігаючих заходи по 13 об’єктах. Обсяги фінансування впровадженого заходу становить 2,8 млн.грн.  – кошти місцевих бюджетів, отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 90,16 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 0,563 млн. грн., а саме:

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в приміщенні клубу с.Амбуків .

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в адмінприміщенні сільської ради с.Лудин.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст.  с. П'ятидні.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст. Володимир-Волинського району с. СелецьЗОШ І-ІІ ст. с. Селець.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І ст. с. Вощатин.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І ст. с. Черчичі.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І ст. с. Новисілки.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст.  с. Микуличі.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст.  с. Овадне.

- проведено реконструкцію покрівлі з утепленням горища площею 570м.кв. ДНЗ м.Устилуг.

- переведено паливну з газового палива на тверде шляхом встановлення тведопаливного котла VIADRUS-U22C  сумарна потужність 53,5кВт. у ФАП с.Микуличі.

- переведено паливну з газового палива на тверде шляхом встановлення тведопаливного котла VIADRUS-U22C  сумарна потужність 53,5кВт. у ФАП с.Ласків.

- проведено реконструкцію котельні з газового палива на тверде шляхом додаткового встановлення тведопаливних котлів (KALVIS-250: 2шт) сумарна потужність 500кВт. в ЗОШ І-ІІІ ст.  с. Березовичі.

У житлово-комунальному господарстві впроваджено 8 енергозберігаючих заходи по 8 об’єктах. Обсяги фінансування впровадженого заходу становить 1,0537 млн.грн.  – кошти державного та місцевих бюджетів, отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 30,44 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 0,060 млн. грн., а саме:                                                                                                                

 - проведено реконструкцію зовнішнього освітлення із впровадженням енергозберігаючих приладів в с. Шистів, с. Овадне, с. Заріччя.

- проведено заміну електронасоса потужністю 8 кВт на водокачці с. Суходоли Зарічанської сільської ради.

- проведено реконструкція мережі водопостачання протяжністю 1200м.п. у м.Устилуг.

- проведено реконструкція мережі водопостачання протяжністю 1200м.п. у с. Дігтів.

У промисловості в проваджено 1 енергозберігаючий захід по 1 об’єкту. Обсяги фінансування впровадженого заходу становить 3,5 млн.грн.  – кошти ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 374,5 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 2,34 млн. грн., а саме:

- проведено заміну газових теплогенераторів на твердопаливні котли для водяного опалення  (4 котла потужністю по 400 кВт. Марки BOVO).