Держенергонагляд контролює розчистку трас повітряних ліній електропередачі в областях

На виконання доручення Міністерства енергетики України, Держенергонагляд надав Міненерго на розгляд та затвердження Зведені плани розчистки трас повітряних ліній електропередачі напругою 0,4-110 (150) кВ на 2021 рік (далі – Зведені плани розчистки трас) двадцятьох операторів систем розподілу електричної енергії (далі – ОСР).

Станом на 28 грудня 2020 року Зведені плани розчистки трас було повернуто із зауваженнями на доопрацювання дев’ятьом ОСР. Водночас один ОСР не надав Держенергонагляду у встановленому порядку Зведений план розчистки трас (підписаний керівником ліцензіата, скріплений печаткою тощо).

Слід зазначити, що Держенергонагляд погодить десятьом ОСР Зведені плани розчистки трас після усунення наданих територіальними органами Держенергонагляду зауважень. Після погодження, Зведені плани розчистки трас будуть додатково в установленому порядку надані Міненерго на затвердження.

Також повідомляємо, що у період з 15 жовтня по 28 грудня 2020 року представниками Управлінь Держенергонагляду в областях здійснювався вибірковий контроль повноти та достовірності інформації щодо занесених ділянок повітряних ліній (ПЛ) до Планів-графіків розчистки трас ПЛ 0,4-110 (150) кВ на 2021 рік, розроблених ОСР, щодо:

- запланованих ОСР обсягів розчистки трас ПЛ на відповідність їх ділянок, що потребують розчистки, обсягам, зазначеним у листках огляду ПЛ;

- внесення аварійних осередків, виявлених у 2020 році під час проходження грозового та попереднього осінньо-зимового періоду;

- внесення інформації до Плану-графіків з урахуванням п’ятирічного циклу проведення робіт з розчистки трас ПЛ.

Для прикладу, фахівцями Управління Держенергонагляду у Донецькій області проводився вибірковий контроль повноти та достовірності інформації зведених планів розчистки трас ПЛ, занесених ділянок ПЛ до Плану-графіка розчистки трас ПЛ 0,4-110 кВ на 2021 рік по АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та Донецькій філії ДП «Регіональні мережі».

За результатами моніторингу встановлено:

- 150 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ та 20 фактів щодо технічного стану ПЛ (по АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»);

- 6 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ (по ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»);

- 9 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ (по ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі»);

- 8 фактів неякісного планування робіт з розчистки трас ПЛ та 5 фактів щодо технічного стану ПЛ (по Донецькій філії ДП «Регіональні електричні мережі»).

Основні зауваження, виявленні під час проведення вибіркового контролю повноти та достовірності інформації, внесеної до Плану-графіка:

- ОСР не дотримуються п’ятирічного циклу виконання робіт (необґрунтоване внесення ділянок ПЛ, на яких виконувались роботи з розчистки трас у 2018-2020 роках);

- загальна протяжність трас ПЛ у Плані-графіку не відповідає паспортним даним.

Відтак Управління Держенергонагляду у Донецькій області було надіслано листи з рекомендаціями щодо усунення виявлених невідповідностей.

Донецька філія ДП «Регіональні електричні мережі» та ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», врахувавши зауваження Управління Держенергонагляду
у Донецькій області, надали на розгляд скориговані Плани-графіки, які було погоджено.

Водночас представниками Управління Держенергонагляду у Дніпропетровській області проведено моніторинги на об’єктах електричних мереж АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». У результаті моніторингу виявлено 59 порушень стосовно необґрунтованого внесення ділянок ПЛ-150 кВ, Л-ТРФ-1/2 відгалуження на ПС «Мар’янська-150 кВ», ПЛ-35 кВ Л-378 відгалуження на «ПС-Нікополь міська-35». У підсумку, Управління Держенергонагляду
у Дніпропетровській області було рекомендовано ОСР відкоригувати План-графіки, з урахуванням виявлених зауважень.

Зі свого боку, на Житомирщині інспекторами Управління Держенергонагляду проведено моніторинг та направлено керівнику АТ «Житомиробленерго» інформацію з виявленими зауваженнями та рекомендаціями щодо їх усунення. ОСР у повному обсязі було усунуто виявлені недоліки та надано скоригований План-графік розчистки трас ПЛ на 2021 рік на погодження.

Заплановані обсяги з урахуванням п’ятирічного циклу розчистки трас ПЛ
у 2021 році складають:  

- ПЛ 0,4 кВ – 1431,978 км;

- ПЛ 6-10 кВ – 746,419 км;

- ПЛ 35-110 кВ – 216,050 км.

Після проведеного аналізу інформації, наданої АТ «Житомиробленерго», Управлінням Держенергонагляду у Житомирській області погоджено План-графік розчистки трас ПЛ на 2021 рік.

 

Пріоритет в роботі Держенергонагляду – забезпечення надійної, безпечної та якісної роботи енергетики

До Держенергонагляду надходять численні звернення громадян щодо неякісного електропостачання та його припинення, приєднання об’єктів до електричних мереж, неправомірних дій чи бездіяльності оператора системи розподілу, суб’єкта господарювання у сфері теплопостачання тощо.

Від ефективного реагування відомства на звернення громадян залежить здатність державної установи забезпечувати захист їх законних інтересів. Пріоритет Держенергонагляду – допомогти кожному громадянину у випадку порушення його прав та законних інтересів у сферах електро- та теплопостачання.

Для прикладу, до Управління Держенергонагляду у Дніпропетровській області надійшло звернення від мешканців м. Кривий Ріг щодо постачання електроенергії, параметри якості якої не відповідають вимогам державного стандарту. Після розгляду питання, проведення моніторингу та вимірювання параметрів якості електричної енергії в точці розподілу, розроблено заходи з технічного обслуговування повітряної лінії та трансформаторної підстанції, до яких підключений будинок заявника. Оператором системи розподілу було встановлено новий трансформатор та замінено повітряну лінію електропередачі на вводі до нього. Таке технічне рішення дозволило забезпечити власників житла електроенергією, параметри якості якої відповідають вимогам стандарту. 

Кваліфікований та відповідальний підхід до виконання своїх обов’язків всіх працівників Держенергонагляду приносить позитивні результати. Від громадян до Держенергонагляду надходять листи зі словами вдячності.

Так, у колективному зверненні мешканців м. Зміїв йдеться про позитивне розв’язання проблеми із заміни аварійної опори ліній електропередачі після залучення Управління Держенергонагляду у Харківської області.

Листи-подяки також надійшли від мешканців м. Харків, м. Дніпро, м. Кривій Ріг Дніпропетровської області, с. Риковичі Іванківського району Волинської області та с. Голосків Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, де оперативні дії держаних інспекторів дозволили забезпечити користувачів електрикою відповідної якості.

Житель с. Шом Берегівського району Закарпатської області подякував за позитивне вирішення проблеми щодо встановлення нового двонаправленого лічильника обліку електричної енергії.

Відділ освіти Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області висловив вдячність за професійний підхід та допомогу у розв’язанні питання своєчасного початку опалювального сезону 2020-2021 років.

 

Держенергонагляд здійснив оцінку технічного стану об’єктів електромереж медичних закладів України

Держенергонагляд спільно з обласними та Київською міською держадміністраціями і ліцензіатами з розподілу електричної енергії (далі – ліцензіати) здійснив моніторинг й оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж напругою 0,4 – 10 (6) кВ, через які здійснюється електропостачання медичних закладів, визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, щодо відповідності фактичних схем живлення зазначених закладів категорії з надійності електропостачання та забезпеченості резервними автономними джерелами живлення.

Моніторинг проведено з метою забезпечення виконання статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та доручення Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2020 року.

Так, представниками Держенергонагляду здійснено оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж 507 медичних закладів на території 24-х областей та м. Київ.

Водночас було виявлено такі характерні зауваження:

• невідповідність внутрішньої схеми електропостачання у 208 медичних закладах;
• відсутність або непрацездатний стан 73 автономних джерел живлення медичних закладів;
• непризначення наказом по медичному закладу відповідальних осіб за електрогосподарство (загалом 28 чоловік).

Для прикладу, працівниками Управління Держенергонагляду у Дніпропетровській області проведено оцінку технічного стану електричних мереж, через які здійснюється електропостачання 29 медичних закладів.

У ході моніторингу виявлено наступні зауваження:

- схеми внутрішнього електропостачання не відповідають вимогам категорійності у 18 медичних закладах;

- непрацездатниий стан автономних джерел живлення у 4 медичних закладах;

- недостатня потужність автономних джерел живлення для забезпечення всіх необхідних струймоприймачів у 9 медичних закладах;

- відсутні автономні джерела електропостачання у 10 медичних закладах.

Управлінням надано рекомендації керівникам медичних закладів щодо усунення зауважень.

Також представники Управління Держенергонагляду у Чернігівській області здійснили моніторинг 18 медичних закладів Чернігівської області, які визначені Управлінням охорони здоров'я Чернігівської ОДА для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Під час моніторингу встановлено, що схема внутрішнього електропостачання одного медичного закладу не відповідає вимогам ДБН В.2.5-23:2010. Крім того, інфекційне відділення іншого медичного закладу не забезпечено автономним джерелом живлення (вийшло з ладу в процесі експлуатації). Наразі вирішується питання придбання нового генератора.

Водночас інспекторським персоналом Держенергонагляду виявлено ряд порушень нормативних документів у галузі електроенергетики, а саме:

 приєднання внутрішніх мереж інфекційного відділення до автономного резервного джерела живлення виконано без перекидного рубильника або іншого пристрою блокування, що є порушенням вимог нормативно-технічних документів (НТД);

 відсутнє захисне заземлення автономного джерела живлення;

 відсутній аварійний запас палива для автономного джерела живлення;

 у розподільному пристрої РП-0,4 кВ закритої трансформаторної підстанції (ЗТП) встановлено запобіжники з некаліброваними плавкими вставками;

 порушено щільність дверей трансформаторних комірок ЗТП, що може привести до потрапляння звірів та птахів;

 низький рівень оливи у розширювальному баці силового трансформатора;

 відсутні запобіжники у РП-10 кВ ЗТП тощо.

Медичним закладам та ліцензіату надано рекомендаційні листи щодо невідкладного усунення виявлених зауважень.

Зі свого боку, представники Управління Держенергонагляду у Закарпатській області здійснили спільний моніторинг 17 медичних закладів. Резервні автономні джерела живлення, які забезпечують електроенергією електромережу операційних відділень, реанімацій та частково інфекційних відділень, установлено у всіх закладах. Їх технічний стан визнано задовільним. Фактичні схеми електропостачання медичних закладів відповідають схемам нормального режиму роботи. Технічний стан об’єктів електричних мереж напругою 0,4 – 10 кВ, через які здійснюється електропостачання медичних закладів, відповідають вимогам НТД.

З метою підтримки резервних автономних джерел живлення у належному технічному стані на адресу Закарпатської ОДА направлено лист з рекомендаціями щодо своєчасного проведення заходів відповідно до технологічних карт технічного обслуговування автономних джерел живлення, а також щодо придбання автономних джерел живлення, які забезпечують електроенергією електромережу інфекційних відділень 3 лікарень.

За результатами моніторингу по Україні схем електропостачання медичних закладів, визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, Держенергонаглядом розроблено заходи з приведення зовнішніх і внутрішніх мереж, автономних джерел живлення та організації експлуатації зазначених медичних закладів до вимог нормативних документів. Зазначені рекомендації надіслано листами на адреси всіх обласних державних адміністрацій та медичних закладів.

 

Енергооб'єктам видано 55 Актів готовності до роботи в ОЗП 2020/2021 років – результат моніторингу Держенергонагляду

Державною інспекцією енергетичного нагляду України здійснюється моніторинг готовності енергопідприємств (генеруючі компанії та їх електростанції, теплоелектроцентралі, енергопередавальна компанія (оператор систем передачі) та її підрозділи) до роботи в осінньо-зимовий період 2020-2021 років (далі – ОЗП).

Так, станом на 15 грудня представників Держенергонагляду включено до складу комісій з перевірки готовності до роботи в ОЗП (далі – Комісія) 67 енергетичних підприємств.

У період з 17 серпня по 15 грудня представниками інспекції взято участь у роботі Комісій більшості енергопідприємств, серед яких: регіональні енергосистеми ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», відокремлені підрозділи ДП «НАЕК «Енергоатом», Київська ТЕЦ - 5 та 6 КП «Київтеплоенерго, АТ «Одеська ТЕЦ», АТ «Херсонська ТЕЦ», ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тощо.

Такі дії представників Держенергонагляду передбачено Положенням про оцінку готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період (далі – Положення) та листом Міністерства енергетики України від 03.08.2020 року № 26/1.1-4.2-17873 «Про забезпечення успішного проходження осінньо-зимового періоду 2020/2021 років».

За результатами участі у роботі Комісій, Держенергонаглядом надано 59 висновків із 643 зауваженнями щодо готовності енергопідприємтв до роботи в ОЗП 2020/2021 років. У результаті повторного моніторингу видано 59 висновків, в яких зазначено обов'язкові до виконання 595 зауважень.

Зі свого боку, на підставі висновків Держенергонагляду та їх оцінки Комісіями:

• видано 55 Актів готовності до роботи в ОЗП 2020/2021 років енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.3 Положення);
• затримано видачу Актів готовності до усунення зауважень 9 енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.5 Положення);
• не видано Акти готовності 2 енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.6 Положення).

Виконання заходів з підготовки до роботи в ОЗП вищезазначених енергопідприємств залишаються на контролі Департаменту державного нагляду за експлуатацією електричних станцій та мереж Держенергонагляду.

Крім того, інспекцією було отримано інформацію щодо виконання енергопідприємствами 495 заходів, зазначених у висновках про готовність до роботи в ОЗП 2020/2021 років.

Також зазначаємо, що станом на 15 грудня 16 енергопідприємств виконали заходи (зауваження), зазначені у висновках Держенергонагляду, в повному обсязі.

Водночас Держенергонаглядом проведено моніторинг стану готовності об’єктів електричних мереж 29 операторів системи розподілу (ОСР) до роботи в ОЗП. За результатами моніторингу надано ОСР 29 рекомендаційних листів. Станом на 04 грудня представниками Держенергонагляду без зауважень було підписано Акти готовності об’єктів електричних мереж по 6 ОСР, із зауваженнями – по 17 ОСР, не підписано – по 6 ОСР. Крім того, підписано 149 Актів готовності об’єктів електричних мереж виробникам електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії.

 

Держенергоефективності трансформується у ключовий орган, відповідальний за крос-секторальне підвищення енергоефективності та сталий розвиток України

Під час Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес» т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура представив трансформацію Агентства.

З огляду на завдання Європейського зеленого курсу та необхідність нагальних дій спільно з Міненерго ведеться робота не лише над законодавством, а й над оновленням Агентства.

«Нові виклики, пов’язані із світовим трендом низьковуглецевого розвитку і побудовою «чистої» енергоефективної економіки, вимагають дієвих рішень та інструментів для різних секторів. Тому, за нашим задумом, Держенергоефективності має бути основним крос-секторальним органом, відповідальним за реалізацію державної політики «зеленого» переходу та забезпечення сталого розвитку України», - повідомив К.Гура.

Серед нових ініціатив, над якими вже працює Держенергоефективності спільно з  Міненерго і партнерами:

• Фонд декарбонізації як гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі;
• «зелені» облігації - новий інструмент для залучення фінансування на проєкти екологічного спрямування із потенціалом у розмірі 36 млрд євро до 2030 року;
• біржа твердого біопалива для покращення якості твердого біопалива та зниження його вартості на 10-20%;
• енергетична утилізація відходів;
• «зелені» кредити у рамках нової цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки із поширенням на різні сектори економіки;
• гарантії походження енергії із відновлюваних джерел;
• Фонд зелених інвестицій «Green Investment Fund UA»;
• «зелений» водень;
• реєстр установок на біомасі та інші.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю

 

Держенергоефективності з Міненерго презентували законодавчі ініціативи для енергонезалежності громад та розвитку енергоефективної економіки

Курс України на декарбонізацію та сталий розвиток, а також нові законодавчі кроки – усе це презентували Міненерго та Держенергоефективності для понад 900 учасників Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес», який було ініційовано та проведено 24 листопада.

У своєму виступі Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець наголосила на тому, що Україна, як і весь прогресивний світ, рухається у напрямку «зеленого» переходу та декарбонізації. Тому особливу пріоритетність мають енергоефективність та «чиста» енергетика.

При цьому, формування та реалізація політики здійснюються із дотриманням міжнародних зобов’язань і принципів Європейського зеленого курсу.

Тож, Міненерго та Держенергоефективності активізувало роботу над законодавчою базою та створенням дієвих інструментів у сфері енергоефективності.

«Ціль - забезпечити крос-секторальний розвиток енергоефективності, яка повинна включати не тільки житлову сферу, як раніше, але й інші сектори економіки: промисловість, транспорт, бюджетну сферу, енергетику. Саме таким чином можна досягти результату – врешті-решт зменшити високий рівень енергоємності української економіки (у 2 рази вищий, ніж в середньому у світі)», - повідомив під час виступу Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Як пояснив Костянтин Гура, з огляду на нагальність реформ спільно з Міненерго проведено роботу щодо реорганізації Держенергоефективності у ключовий крос-секторальний орган, відповідальний за реалізацію політики «зеленого» переходу та сталого розвитку України.

Серед ключових напрацювань Міненерго та Держенергоефективності:

• Фіналізовано базовий довгоочікуваний законопроект «Про енергетичну ефективність».
• Розроблено концепцію нової Державної цільової програми енергоефективності на 2022-2026 рр., яка передбачатиме державну підтримку енергоефективних заходів не лише в житловому секторі, а й в секторі бюджетних установ, промисловості та транспорті.
• Ініційовано створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО₂ для цільового використання коштів саме на енергоефективні заходи та проєкти з декарбонізації.

Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі.

Завдяки запуску Фонду очікується додатковий ефект надходжень до загального фонду державного бюджету на рівні понад 1 млрд грн щорічно.

• Напрацьовано законопроєкти щодо відновлення енергосервісу у бюджетній сфері та його розширення на комунальну сферу і енергетику.
• Підготовлено та очікується внесення на розгляд Уряду Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей.
• Продовжено на 2021 рік програму «теплих кредитів» для власників індивідуальних будинків. Перелік обладнання, на яке можна залучати «теплі кредити», розширено і доповнено системами накопичення енергії, інтелектуальними лічильниками електроенергії, електрозарядками для авто.
• Прийнято закон та підготовлено концепцію і план заходів для запровадження ринку зелених облігацій. Це новий для країни вид цінних паперів, що дозволить залучати фінансування в масштабні проєкти екологічного спрямування. Потенціал цього ринку в Україні оцінюється у
  36 млрд доларів до 2030 року.
• Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні. Це перспективний інструмент для декарбонізації енергетики, промисловості і транспорту. Також це шанс для України стати гідним партнером ЄС у цій сфері, зважаючи на значні ресурси для виробництва «зеленого» водню та розгалужену інфраструктуру.
• Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації заміщення імпорту традиційних енергоресурсів шляхом розвитку біоенергетики, а саме:
• законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом;
• законопроєкт щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту;
• законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин;
• законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂.

Також опрацьовується питання розвитку ринку біометану. Його потенціал дозволяє замістити в еквіваленті близько 8 млрд м³ газу в рік.

«Якщо взяти до уваги максимальні можливості використання твердого біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу може сягнути 37 млрд м3 газу в рік. Навіть використання менше  половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбавитися залежності від імпорту газу, який у 2019 р. склав 14 млрд м3 і за який сплачено 3 млрд доларів», - прокоментував заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.

Розвиток біоенергетики є особливо перспективним для громад. Це потрібно мати на увазі новообраним головам, які бажають зменшити витрати на оплату енергоносіїв, успішно пройти опалювальний сезон, а також забезпечити робочі місця і активізувати економічні процеси.

«Закликаю громади до активної роботи у всіх вищезазначених сферах. Це запорука не лише Вашої енергонезалежності, а й економічного розвитку, енергобезпеки та добробуту громадян», - підсумував Костянтин Гура.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю

 

Характерні зауваження до проєктів інвестпрограм операторів системи розподілу

Наприкінці листопада цього року до Держенергонагляду надійшло 27 проєктів інвестиційних програм на 2021 рік (далі – Програма), складених операторами системи розподілу (далі – ОСР) відповідно до методики стимулюючого тарифоутворення. У відповідь на зазначені проєкти Держенергонаглядом було надано 23 висновки із зауваженнями.

В ході опрацювання Програм, ОСР було усунуто всі зауваження та надіслано до інспекції для повторного опрацювання. За результатами розгляду Програм Держенергонаглядом було надано 23 позитивних висновки. Ще 4 Програми знаходяться на розгляді та одну направлено на доопрацювання.

Крім того, відомством розглянуто 16 проєктів інвестиційних програм на 2021 рік, складених ОСР відповідно до методики «Витрати +». З них надано 6 висновків із зауваженнями, які ОСР було усунуто та повторно надіслано до Держенергонагляду. У ході розгляду документів відомством надано 6 позитивних висновків. Ще одна Програма знаходиться на розгляді. Наразі 9 ОСР не усунули надані зауваження.

 Під час аналізу  документів, Держенергонаглядом виокремлено  найпоширеніші зауваження, що притаманні  ОСР в ході опрацювання Програм  відповідно до методики стимулюючого  тарифоутворення, а саме:

-         відсутні висновки стосовно експертного обстеження технічного стану силових трансформаторів напругою 35-150 кВ, що заплановані до заміни;

-         внесення заходів з реконструкції об’єктів електромереж, технічний стан яких погіршився через незадовільне технічне обслуговування;

-         не було надано проєктну документацію стосовно реконструкції, модернізації (технічного переоснащення) та будівництва об’єктів електричних мереж;

-         внесення об’єктів коефіцієнт дефектності яких становить менше 25%,  а обсяг робіт на цих об’єктах повинен виконуватись під час капітальних ремонтів;

-         внесення до  Програм робіт зі встановлення  розвантажувальних ТП або збільшення  потужності трансформаторів в  існуючих ТП, фактичний рівень  завантаження яких менше гранично  допустимого.

Характерні недоліки, що було виявлено Держенергонаглядом під час розгляду Програм відповідно до методики «Витрати +», такі:

-         включення  заходів щодо заміни вводів  до будинків споживачів на  ізольовані без зазначення диспетчерських  найменувань ТП та ПЛ;

-         не внесення до проєктів інвестиційних програм робіт на об’єктах, які згідно статистичної звітності 56-енерго потребують повної заміни або реконструкції внаслідок їх непридатного або незадовільного технічного стану;

-         відсутні дефектні  акти, листки огляду, протоколи вимірювань  та випробувань, висновки спеціалізованих  організацій тощо;

-         внесення об’єктів, які відсутні у Планах розвитку  розподільчих електричних мереж.

Для прикладу,  Управлінням Держенергонагляду у Чернігівській області розглянуто корегований проєкт інвестиційної програми АТ «Чернігівобленерго» на 2021 рік у частині обґрунтованості внесення заходів до розділу 5.1 «Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж і обладнання».

В ході розгляду Програми, окрему увагу було приділено на усуненні зауважень, зазначених у листі Держенергонагляду. Певною мірою ОСР було усунуто зауваження, зокрема:

-     внесено зміни та уточнення до проєктно-кошторисної документації;

-     внесено уточнення до технічних паспортів електричних мереж стосовно проведених вимірювань та випробувань;

-     надано висновки щодо доцільності технічного переоснащення ПС 35/10 кВ;

-     виключено заходи по ПС 110/35/10 кВ «Плиски», ПС 110/10 кВ «Лісковиця», ПС 35/10 кВ «Осняки» та ПС 110/35/10 кВ «Бахмач-2».

Крім того, на виконання рекомендацій Держенергонагляду, ОСР додатково до Програми включено наступні заходи:

- початок будівництва  трансформаторної ПС 110/20/10 кВ «Масани» в м. Чернігів, передбаченої Планом перспективного розвитку 2021-2025 років;

- технічне переоснащення  ПЛ 10 кВ «Ріпки-Голубичі»;

- реконструкція ПЛ та  КЛ 0,4 кВ;

- технічне переоснащення 53 ТП 10/04 кВ із заміною силових  трансформаторів та розподільчих  шаф;

- проєктні роботи з технічного переоснащення ПЛ 10 кВ – загальною протяжністю 266,56 км;

- проєктні роботи з реконструкції ПЛ 0,4 кВ – загальною протяжністю 61,57 км;

- проєктні роботи з реконструкції та будівництва КЛ 10 кВ – загальною протяжністю 17,69 км. 

За результатами розгляду Програми Держенергонаглядом направлено лист до Міністерства енергетики України щодо відсутності зауважень до проєкту інвестиційної програми АТ «Чернігівобленерго» на 2021 рік.

 Довідково:

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, подають проєкти інвестиційних програм з розподілу електричної енергії на наступний рік та зміни до проєктів інвестпрограм на поточний рік.

Повідомляємо, що Програми оформлюються та надсилаються на розгляд відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 955 (зі змінами).

 

Відключення й відновлення електроенергії споживачам: умови та порядок

Взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі – Правила), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Умови та порядок припинення й відновлення постачання електричної енергії споживачу визначені розділом VII Правил.

Так, припинення постачання електричної енергії споживачу (повністю або частково) здійснюється оператором системи розподілу (далі – ОСР) за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

• відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
• недопущення уповноважених представників оператора системи розподілу до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
• заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з ОСР;
• несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь ОСР);
• невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
• закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та ОСР;
• закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
• порушення споживачем Правил охорони електричних мереж під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення постачання електричної енергії (повністю або частково) здійснюється без попередження у зв’язку з відповідною заборгованістю та у разі наявності від’ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу комерційного обліку. Проте, у випадку, коли споживач (щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутства) здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів із забезпечення вимог кредиторів, електропостачання не припиняється.

Попередження про припинення постачання (розподілу або передачі) електроенергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Нагадаємо, під час карантину Уряд прийняв рішення про тимчасову заборону нарахування пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг та відключення електроенергії на період дії карантину. У зв'язку з цим, Держенергонагляд звернувся до операторів систем розподілу електричної енергії й електропостачальних організацій та наголосив на необхідності дотримання вимог законодавства і відповідно до нього не обмежувати та/або не припиняти постачання електричної енергії споживачам на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни.

 

Затверджено форму акта, що складається за результатами перевірки Держенергонагляду

Міністерство енергетики України затвердило уніфіковану форму акта, що  складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері електроенергетики та у сфері теплопостачання (далі – Акт).

Відповідний наказ Міненерго від 17 вересня 2020 року № 600 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) стосовно дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері електроенергетики та у сфері теплопостачання» було зареєстровано Міністерством юстиції України 12 листопада 2020 року за № 1127/35410.

Підставою розроблення документу була Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».

Затвердження Акта забезпечить прозорість заходів державного нагляду (контролю), єдиний підхід до їх планування і проведення та підвищить рівень відповідальності органів державного нагляду (контролю). Наказ визначає вичерпний перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) питань стосовно яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль) у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, залежно від цілей заходу й ступеня ризику.

Це, зі свого боку, сприяє створенню обставин, що позитивно впливатимуть на формування сучасного ринкового середовища у сферах електроенергетики та теплопостачання й забезпеченню надійної роботи ОЕС України.

Як повідомлялося раніше, Держенергонагляд здійснив моніторинг та оцінку готовності енергопідприємств до роботи в осінньо-зимовий період 2020 – 2021 років. Крім того, з початку підготовки до опалювального періоду представниками Держенергонагляду було оглянуто 25 тисяч об’єктів теплоенергетичної інфраструктури.

 

Представниками Держенергонагляду оглянуто 25 тисяч об’єктів теплоенергетичної інфраструктури

З метою забезпечення надійного та сталого функціонування систем теплопостачання і теплоспоживання, Держенергонагляд проводить активну роботу щодо оцінки готовності енергетичних господарств суб’єктів відносин у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період 2020-2021 років (далі – ОП).

Так, за зверненнями суб’єктів господарювання, з початку підготовки до ОП представниками Держенергонагляду було здійснено моніторинг 25 тисяч енергетичних об’єктів, з яких:

• 4,5 тисячі – джерела теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами;
• 20,5 тисячі – системи теплоспоживання споживачів теплової енергії, у тому числі соціально важливих споживачів (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти).

Загалом за результатами проведених моніторингів з питань технічного стану, організації експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж та їх готовності до ОП, виявлено 2 762 порушення вимог діючих норм і правил у сфері теплопостачання. З метою усунення порушень керівникам суб’єктів господарювання було надано рекомендації у вигляді довідок з переліком невідкладних заходів, які необхідно усунути у встановлені терміни. Станом на 05 листопада суб’єкти відносин у сфері теплопостачання усунули 2 412 порушень (87%).

Зокрема, у ході моніторингів 4 426 джерел теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами виявлено 1 134 порушення вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами заходів складено 183 довідки з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. Станом на 05 листопада усунуто 931 порушення, що складає 82% від загальної кількості.

Також станом на 05 листопада, за інформацією теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, проведено гідравлічні випробування 16 тисяч км теплових мереж (у двотрубному обчисленні) або 94% від загальної протяжності. Виконання графіків планово-попереджувальних ремонтів становить 92%.

У ході проведених моніторингів 20 487 систем теплоспоживання споживачів теплової енергії виявлено 1 628 порушень вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами оглядів складено 308 довідок з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. Станом на 05 листопада усунуто 1 481 порушення, що складає 91% від загальної кількості.

За інформацією соціально важливих споживачів теплової енергії (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти) гідропневматичне промивання систем опалення проведено на 10 899 об’єктах (33% від загальної кількості об’єктів), а гідравлічні випробування систем опалення на щільність та міцність – на 15 152 об’єктах (46% від загальної кількості об’єктів).

Водночас до територіальних органів Держенергонагляду від суб’єктів відносин у сфері теплопостачання надійшло близько 7 тисяч звернень щодо участі у комісіях з перевірки готовності теплових господарств до роботи в ОП. За результатами проведених моніторингів представниками відомства у складі відповідних комісій підписано 22 630 актів стану готовності до роботи в ОП по енергетичним об’єктам 6 919 суб’єктів господарювання, зокрема:

• 4 426 актів (78% від загальної кількості) – по джерелам теплової енергії;
• 18 204 акти (24,2% від загальної кількості) – по споживачам теплової енергії, серед яких 16 620 актів – по закладам охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти, іншим об’єктам соціально важливого призначення (51% від загальної кількості).

Опалювальний період вже розпочато у більшості населених пунктів України відповідно до розпорядчих документів органів місцевого самоврядування з урахуванням температурних умов.

Загалом станом на 05 листопада по країні включено в роботу 88% опалювальних котелень та подано теплоносій 84% споживачів теплової енергії.

На 100% включено у роботу опалювальні котельні та подано теплоносій споживачам у Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Рівненській, Полтавській та Житомирській областях. В інших регіонах:

• у Львівській, Тернопільській та Київській областях – 98%;
• у Харківській, Чернігівській, Сумській, Луганській областях та м. Києві – 93-97%;
• у Чернівецькій області – 88%;
• у Черкаській області – 74-76%;
• у Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях – 60-65%;
• у Одеській області – 51%;
• у Миколаївській області – 41%;
• у Херсонській області – 13%.

Крім того, Держенергонагляд забезпечує видачу актів щодо підтвердження факту відсутності газифікації природним газом багатоквартирних будинків та відсутності або нефункціонування в зазначених будинках систем централізованого теплопостачання відповідно до вимог Порядку застосування тарифів на електроенергію, затвердженого постановою НКРЕ від 23 квітня 2012 р. № 498.

Станом на 02 листопада територіальними органами Держенергонагляду складено 93 акти по 1 258 багатоквартирним будинкам з метою застосування ліцензіатами з постачання електричної енергії відповідного тарифу на електроенергію для населення в опалювальний період.

Як повідомлялося раніше, електроенергетики теж готуються до роботи взимку.

 

Держенергонагляд нагадує про необхідність дотримання правил електробезпеки

Держенергонагляд повідомляє, що повітряні лінії електропередачі та енергооб’єкти (трансформаторні підстанції, розподільчі пункти і пристрої) знаходяться під високою напругою. Слід пам’ятати, що електроенергія не тільки приносить користь людям, але й становить загрозу життю і здоров’ю. Щоб уберегти себе від нещасних випадків, слід дотримуватися правил електробезпеки. Пам'ятайте:

• за несприятливих погодних умов значно підвищується загроза можливих масових обривів дротів повітряних ліній електропередачі, що перебувають під напругою;
• у місці падіння дроту на поверхню землі можливе ураження електричним струмом високої напруги тих осіб, що опинилися поблизу. Тому наближатися до обірваного дроту ближче ніж на 8 метрів небезпечно для життя. Якщо ви опинилися у зоні поширення електричної напруги, слід негайно залишити її, рухаючись короткими кроками від обірваного дроту, не відриваючи ніг від поверхні землі та організувати охорону місця падіння дроту до приїзду енергетиків.

Крім того, в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів та пристроїв категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• перебувати стороннім особам на території та у приміщеннях вищезазначених об’єктів, відчиняти двері та люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів і підключення до електричних мереж;
• накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж та наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;
• запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряних зміїв;
• влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту;
• розпалювати багаття;
• рибалити тощо.

Наслідком таких порушень можуть стати виникнення аварій з непередбачуваними наслідками, пожежі та нещасні випадки від впливу електричного струму.

У разі виявлення подібних ситуацій, прохання негайно звернутись до місцевого району електричних мереж або оператора системи розподілу.

Наголошуємо, лише неухильне дотримання елементарних правил електробезпеки може забезпечити нормальну експлуатацію об’єктів енергетичної інфраструктури та уникнення випадків від ураження електричним струмом.

Будьте обережними! Бережіть своє життя та здоров’я!

 

Усі виборчі дільниці мають бути забезпечені безперебійним та надійним електропостачанням, – Держенергонагляд

Представники Держенергонагляду на виконання доручення Міністерства енергетики України здійснили моніторинг забезпечення виборчих дільниць надійним електропостачанням під час проведення виборів, які відбудуться 25 жовтня 2020 року.

Так, інспекторами Управлінь Держенергонагляду в областях спільно з ліцензіатами з розподілу електричної енергії здійснено моніторинги стану приведення зовнішніх схем електропостачання виборчих дільниць до вимог нормативних документів у відповідності до розроблених комплексів заходів. Розробити комплексні заходи з приведення електричних мереж напругою 0,4 – 10 (6) кВ до нормального режиму їх роботи мали ліцензіати з постачання електроенергії.

Станом на 20 жовтня за результатами моніторингів по Україні встановлено, що проблеми з електропостачанням були на 40 виборчих дільницях, з них у 13-ти дільницях електропостачання було відсутнє.

Для прикладу, схема електропостачання приміщення виборчої дільниці у Львові не відповідала вимогам нормативно-технічної документації та схемі нормального режиму. Зокрема, кабельна лінія КЛ-0,4 кВ (типу АСБ-1 - 3х95+1х35) та приєднання від другої секції шин 0,4 кВ в РУ-0,4 кВ ЗТП № 612 до будівлі відключено. Також відключено силовий трансформатор Т-2 – ТМ-560-6/0,4 кВ з боку 6 кВ і з боку 0,4 кВ. Розподіл електроенергії до будівлі здійснювався за схемою, що не відповідала вимогам другої категорії з надійності електропостачання.

Водночас на Кіровоградщині у смт Вільшанка схеми електропостачання приміщень двох виборчих дільниць також не відповідали вимогам нормативно-технічної документації та схемі нормального режиму. Представниками Держенергонагляду на адресу ПрАТ «Кіровоградобленерго» було надіслано рекомендаційний лист щодо розробки заходів для вирішення питання із забезпечення організації надійного електропостачання виборчої дільниці.

На Херсонщині електропостачання приміщень двох виборчих дільниць відключено за борги.

Загалом основні зауваження, що були виявлені у ході моніторингів стосувалися:

- невідповідності вимогам другої категорії з надійності електропостачання через відсутність резервного живлення;

- відключення електропостачання за борги;

-відсутності передплати за електроенергію;

- припинення договірних відносин з електропостачання за ініціативою власника приміщення.

Представниками Держенергонагляду було надано рекомендації щодо усунення недоліків усім ліцензіатам розподілу електроенергії.

Так, станом на 23 жовтня 13 виборчих дільниць, в яких було відсутнє електропостачання, підключено до електричної енергії, з них:

• за тимчасовою схемою приєднання до електромереж 10 дільниць вже підключено або будуть підключені до електропостачання у день виборів;
• на 1 дільниці буде використано резервне джерело живлення (дизельна електростанція ДЕС-60);
• 2 дільниці підключено до електромереж (1 з них після погашення боргу).

На 3 дільницях Львівської та Кіровоградської областей, враховуючи рекомендації Держенергонагляду, було усунуто виявлені зауваження.

На сьогодні певні недоліки є у 24 виборчих дільницях Хмельницької області. У всіх будівлях схеми зовнішнього електропостачання не відповідають вимогам категорійності. Крім того, на дільницях виявлено 46 порушень вимог нормативно-технічних документів у галузі електроенергетики щодо технічного стану зовнішніх електромереж, якими здійснюється електропостачання приміщень виборчих дільниць. Характерними з них є: незадовільний стан трас ПЛ-0,4-10кВ, використання запобіжників з некаліброваними плавкими вставками, пошкодження абонентських КЛ-0,4-10кВ, комутаційних апаратів тощо. Проте, усі виборчі дільниці на період проведення виборів будуть забезпечені електропостачанням.

Державна інспекція енергетичного нагляду України тримає на контролі питання забезпечення виборчих дільниць надійним та безперебійним електропостачанням під час проведення виборів. У разі виникнення непередбачуваних ситуацій з постачанням електроенергії представники відомства будуть долучатись до їх вирішення.

Зі свого боку, відповідальними ліценціатами вже здійснено низку організаційних та технічних заходів. Так, на період проведення виборів призначено відповідальних чергових зі складу керівного, оперативного і ремонтно-експлуатаційного персоналу, а також у кол-центрах (на час роботи дільниць). Чергові аварійні бригади укомплектовано всіма необхідними матеріалами. Додатково опрацьовано порядок дій персоналу на випадок виникнення аварійних ситуацій у електричних мережах. Також, для забезпечення резервного живлення приміщень виборчих комісій і дільниць, підготовлено пересувні генератори, черговим бригадам проведено позапланові інструктажі та навчання.

 

Представниками Держенергонагляду оглянуто понад 19 тисяч об’єктів теплоенергетичної інфраструктури

З метою забезпечення надійного та сталого функціонування систем теплопостачання і теплоспоживання, Держенергонагляд проводить активну роботу щодо оцінки готовності енергетичних господарств суб’єктів відносин у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період 2020-2021 років (далі – ОП).

Так, за зверненнями суб’єктів господарювання, з початку підготовки до ОП представниками Держенергонагляду було оглянуто 19 тисяч енергетичних об’єктів, з яких:

• 3 тисячі – джерела теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами;
• 16 тисяч – системи теплоспоживання споживачів теплової енергії, у тому числі соціально важливих споживачів (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти).

Загалом за результатами проведених моніторингів з питань технічного стану, організації експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж та їх готовності до ОП, виявлено 2 348 порушень вимог діючих норм і правил у сфері теплопостачання. З метою усунення порушень керівникам суб’єктів господарювання було надано рекомендації у вигляді довідок з переліком невідкладних заходів, які необхідно усунути у встановлені терміни. На даний час суб’єкти відносин у сфері теплопостачання усунули 1 807 порушень (77 %).

Зокрема у ході оглядів 3 028 джерел теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами виявлено 993 порушення вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами заходів складено 130 довідок з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. На даний час усунуто 636 порушень, що складає 64% від загальної кількості.

Крім того, станом на 05 жовтня за інформацією теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій проведено гідравлічні випробування 13,6 тис. км теплових мереж (у двотрубному обчисленні) або 89 % від загальної протяжності. Виконання графіків планово-попереджувальних ремонтів становить 87 %.

У ході проведених моніторингів 16 048 систем теплоспоживання споживачів теплової енергії виявлено 1 355 порушень вимог нормативно-правових актів, діючих норм, правил з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок і мереж. За результатами оглядів складено 263 довідки з рекомендаціями та із встановленням термінів щодо усунення порушень. На даний час усунуто 1 171 порушення, що складає 86% від загальної кількості.

За інформацією соціально важливих споживачів теплової енергії (закладів охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти) гідропневматичне промивання систем опалення проведено на 9 007 об’єктах (27 % від загальної кількості об’єктів), а гідравлічні випробування систем опалення на щільність та міцність – на 12 561 об’єкті (38 % від загальної кількості об’єктів).

Водночас до територіальних органів Держенергонагляду від суб’єктів відносин у сфері теплопостачання надійшло близько 5,5 тисяч звернень щодо участі у комісіях з перевірки готовності теплових господарств до роботи в ОП. За результатами проведених оглядів представниками відомства у складі відповідних комісій підписано 17 432 акти стану готовності до роботи в ОП по енергетичним об’єктам 5 184 суб’єктів господарювання, зокрема:

• 2 879 актів (52% від загальної кількості) – по джерелам теплової енергії;
• 14 553 акти (19,3 % від загальної кількості) – по споживачам теплової енергії, серед яких 13 638 актів – по закладам охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти, іншим об’єктам соціально важливого призначення (42 % від загальної кількості).

 

Збиті електроопори – одна із причин знеструмлення споживачів

Щорічно внаслідок пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури енергетики несуть значних збитків. При цьому необхідно виокремити руйнування електроопор внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

В осінньо-зимовий період, у зв'язку з погіршенням погодних умов (зокрема через ожеледицю), збільшується кількість випадків пошкодження опор ліній електропередачі (ЛЕП) та вуличного освітлення автотранспортом. Пошкодження вуличного електроустаткування призводить до аварійних відключень споживачів. Від легковажності водіїв страждають прості громадяни, соціально значущі об'єкти, лікарні, дитячі садки, школи, які залишаються без електроенергії на той час, поки фахівці ліквідовують наслідки порушення. Протягом року кермувальники транспортних засобів збивають тисячі електроопор, а збитки, нанесені від таких пригод, сягають мільйонів гривень. Лише на Буковині протягом 8 місяців 2020 року зафіксовано 39 випадків пошкодження та збиття електроопор внаслідок ДТП, що призводило до знеструмлення споживачів.

Для прикладу, днями у с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області водій автомобіля «Жигулі» під час керування через необачність збив опору, унаслідок чого 32 споживача на певний час залишились без світла у своїх домоволодіннях.

Загалом неуважні водії пошкоджують опори розподільних мереж. Однак, трапляються випадки руйнування високовольтних опор сільськогосподарською технікою. Відновлення зруйнованих ЛЕП – складний процес, що займає в енергетиків від лічених годин до декількох днів. Фахівцям енергопостачальних організацій необхідно виконати цілий комплекс заходів, пов’язаних з відновленням електропостачання: провести огляд місця пошкодження, встановити обсяги ремонту, доставити з найближчого складу необхідне обладнання (ті самі опори) тощо.

Так, минулого тижня у смт Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області водій трактора при роботі на полі не впорався з управлінням великогабаритного транспорту та в’їхав в опору. Як результат – 32 абонента та три АЗС було знеструмлено.

І саме головне, що здійснюючи наїзди на опори ЛЕП, водії піддають своє життя смертельній небезпеці, оскільки лінії знаходяться під напругою. Пам'ятайте про це, будьте уважними на дорогах та дотримуйтесь правил дорожнього руху!

Довідково:

Водій, який збив опору ЛЕП, несе відповідальність в рамках законодавства. В першу чергу – за порушення правил дорожнього руху, що тягне за собою адміністративну відповідальність. Якщо руйнування енергетичних об’єктів призвело до тяжких тілесних ушкоджень або до загибелі людей, винуватець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 196 Кримінального кодексу України. Крім того, порушник має відшкодувати витрати на фактичне відновлення пошкодженої опори. Також водій може бути притягнутий до матеріальної відповідальності перед споживачами, у яких через збій електропостачання вийшла з ладу побутова електротехніка.

 

Регіони України продовжують підготовку до прийдешнього опалювального періоду

 Представники Управління Держенергонагляду у Чернівецькій області провели моніторинг надійності теплопостачання та стану підготовки до осінньо-зимового періоду 2020-2021 років Чернівецької загальноосвітньої школи I-III ступеня №16, що в обласному центрі.

За результатами огляду було надано консультативну допомогу стосовно покращення технічного стану, надійності роботи теплового обладнання та стану підготовки навчального закладу. Зокрема, було рекомендовано:

• встановити оперативну схему теплового вузла;
• відновити на обладнанні котельні відповідне маркування та написи згідно з вимогами нормативно-технічної документації;
• провести гідравлічні випробування теплових пунктів і систем теплоспоживання на щільність та міцність;
• проводити періодичну перевірку знань Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж відповідного персоналу за участю представника Держенергонагляду;
• відновити пошкоджену ізоляція на трубопроводах у тепловому пункті нового навчального корпусу;
• встановити засоби вимірювальної техніки (манометри та термометри) у тепловому пункті навчального корпусу;
• провести промивання устаткування теплових пунктів і систем теплоспоживання.

Також надано консультації та рекомендації щодо складання і дотримання температурного графіка системи опалення для забезпечення температурного режиму в приміщеннях навчального закладу та для економії палива.

Водночас, представниками Управління Держенергонагляду у Львівській області здійснено моніторинг надійності теплопостачання та стану підготовки до прийдешнього опалювального періоду (далі – ОП) 18 середніх навчальних закладів (шкіл), 5 навчально-виховних комплексів (поєднання середньої освіти та дошкільної освіти) та 5 дошкільних навчальних закладів відділу освіти Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області.

За результатами огляду систем теплопостачання й теплоспоживання зазначених закладів, їх визнано готовими до роботи в ОП та погоджено Акти готовності до роботи в опалювальному періоді.

Крім того, за зверненням Красилівського підприємства теплових мереж інспекторами Управління Держенергонагляду у Хмельницькій області проведено моніторинг стану підготовки підприємства до роботи в ОП.

Під час заходу виявлено ряд зауважень та порушень діючих нормативних документів, а саме Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж і Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду:

• не проведено державну повірку засобів вимірювальної техніки (манометрів) у котельних підприємства;
• не створено відповідними розпорядчими документами комісію з перевірки готовності цих господарств до роботи в опалювальний період;
• не розроблено графік виконання пробного пуску джерел теплової енергії з метою визначення готовності систем опалення споживачів та системи теплопостачання у цілому до опалювального періоду 2020-2021 років;
• вимагає ремонту теплова ізоляція трубопроводів теплопостачання в котельні по вул. Грушевського на вході та виході котла ARS-700 (Ø 125 мм – 2х3,5 п.м.);
• вимагає ремонту теплова ізоляція трубопроводів теплопостачання зовнішньої прокладки котельні по вул. Центральна (Ø 50 мм – 2 х 5,0 п.м.);
• стан охоронної зони теплової мережі повітряної прокладки котельні по вул. Центральна не приведено у відповідність нормативно-технічній документації (наявні насадження дерев, багаторічних кущів в межах охоронних зон);
• об'єкти (котельні) підприємства не забезпечено інструкціями та документацією відповідно до вимог Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж тощо.

За результатами проведеного моніторингу стану підготовки до роботи в ОП оформлено та доведено до підприємства довідку, де зазначено виявлені зауваження. Також підготовлено та направлено на адресу підприємства рекомендаційний лист, яким запропоновано, з метою належної підготовки та отримання позитивного висновку при оформленні Актів стану готовності теплового господарства до роботи в ОП 2020-2021 років за джерелами теплової енергії та Акту готовності теплового господарства підприємства до роботи в опалювальний період 2020-2021 років – усунути виявлені порушення та повідомити про виконання Управління Держенергонагляду у Хмельницькій області.

Зі свого боку, представниками Управління Держенергонагляду у Чернігівській області взято участь у роботі комісії з визначення стану готовності об’єктів КП «Носівські теплові мережі», АТ «Облтеплокомуненерго», ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго», ДПТНЗ «Чернігівський центр ПТО» до роботи в опалювальному періоді 2020-2021 років.

За результатами моніторингу було підписано:

• 10 актів стану готовності до опалювального періоду об’єктів АТ «Облтеплокомуненерго»;
• 14 актів стану готовності до опалювального періоду об’єктів ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго»;
• 1 акт готовності до опалювального періоду об’єкту ДПТНЗ «Чернігівський центр ПТО».

Під час роботи комісії КП «Носівські теплові мережі» було виявлено зауваження. Керівнику підприємства надіслано лист з рекомендаціями щодо своєчасного усунення виявлених зауважень та повторного звернення до Управління для складання відповідного акту готовності до ОП.

Крім того, на всіх підприємствах-виробниках теплової енергії централізованого теплопостачання області подовжуються роботи з підготовки теплових господарств до ОП, зокрема:

• на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» завершено роботи із заміни магістральних теплових мереж по вул. Коцюбинського та вул. Київська;
• на КП «Прилукитепловодопостачання» (м. Прилуки) продовжуються роботи з ремонту розподільчих теплових мереж та теплового устаткування – згідно із затвердженими графіками ремонту по підприємству;
• КП «Управління житлово-комунального господарства» (м. Славутич, Київської області) завершено ремонтні роботи теплового устаткування та теплопроводів ЦТП №7. На розподільчих теплових мережах від ЦТП №3 повторно проводяться гідравлічні випробування після ремонтних робіт. Також ведуться ремонтні роботи теплових мереж у Добрининському кварталі;
• на ТОВ «НіжинТеплоМережі» (м. Ніжин) завершено ремонтні роботи розподільчих теплових мереж по вул. Московська, вул. Корчагина, вул. 3-й мікрорайон. Подовжуються ремонтні роботи розподільчих теплових мереж по вул. Геологів, вул. Авіації та вул. Шевченка;
• на АТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) завершуються ремонтні роботи на теплових мережах по вул. Шевченка, вул. Ак.Павлова. Проводяться ремонтні роботи теплових мереж по проспектах Миру та Перемоги.

Водночас, представниками Держенергонагляду у Херсонській області здійснено моніторинг з питань готовності об'єктів теплового господарства (в частині технічної експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж) до роботи в ОП на теплових об’єктах МКП «Херсонтеплоенерго» (4 ЦТП та 2 котельні). Під час заходу було виявлено 19 зауважень щодо технічного стану теплових мереж, про що було складено відповідну довідку.

В ході огляду теплових об’єктів КНП «ЦМЛ м. Нова Каховка» (лікарняний комплекс № 1 та лікарняний комплекс № 2) було виявлено 36 зауважень щодо технічного стану теплових мереж, про що було складено відповідну довідку.

Управлінням Дероженергонагляду у Волинській області проведено моніторинг теплових господарств щодо їх готовності до опалювального сезону у 4 суб’єктів господарювання в галузі теплоенергетики:

• КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ (виявлено 8 порушень та складено відповідну довідку);
• КП «Енергія», м. Ківерці (виявлено 5 порушень та складено відповідну довідку);
• Турійського житлово-комунального підприємства, смт Турійськ (виявлено 4 порушень та складено відповідну довідку);
• районного підприємства «Теплокамінь», м. Камінь-Каширський (виявлено 5 порушень та складено відповідну довідку).

Підприємству теплових мереж «Ковельтепло» (м. Ковель), після усунення ним зауважень, Управлінням Держенергонагляду у Волинській підписано Акт про готовність до роботи в опалювальний період 2020 – 2021 років.

Також за зверненням КП «Хусттепло» (м. Хуст) представниками Управління Держенергонагляду у Закарпатській області проведено моніторинг організації експлуатації та технічного стану тепло- та електроустаткування з питань підготовки до ОП. У ході огляду на 5 котельнях підприємства встановлено ряд порушень, а саме:

• особа, відповідальна за справний стан та безпечну експлуатацію теплового устаткування, не пройшла навчання та чергову перевірку знань Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж у кваліфікаційній комісії за участю представника Держенергонагляду;
• не поновлено графіки протиаварійних тренувань;
• не укомплектовано всі робочі місця підготовленим і атестованим персоналом;
• не закінчено всі ремонтно-профілактичні роботи на джерелах тепла;
• не переглянуто однолінійні схеми електричних з'єднань обладнання на всіх котельнях;
• не розроблено графік огляду видимої частини заземлювального пристрою всіх об’єктів, що знаходяться на балансі;
• не розроблено графік перевірки стану стаціонарного обладнання і електропроводки аварійного, евакуаційного та робочого освітлення, випробування та вимірювання опору ізоляції проводів, кабелів і заземлювальних пристроїв всіх об’єктів, що знаходяться на балансі, відповідно до вимог нормативних документів.

Усунення порушень взято Управлінням на контроль.

Нагадаємо, що планування та здійснення перевірок буде відбуватися за допомогою Інспекційного порталу.

 

Охорона електричних мереж – запорука надійного електропостачання

З метою забезпечення надійності роботи електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання виникненню нещасних випадків від впливу електричного струму, необхідно встановлювати відповідні охоронні зони електричних мереж. Це передбачено Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року № 209 (далі – Правила).

У п.5 Правил зазначено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються:

• уздовж повітряних ліній електропередачі (далі – ЛЕП) – у вигляді земельних ділянок та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстань:
• 2 метрів – для повітряних ліній напругою до 1 кВ;
• 10 метрів – до 20 кВ;
• 15 метрів – 35 кВ;
• 20 метрів – 110 кВ;
• 25 метрів – 150, 220 кВ;
• за периметром трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв – на відстані 3 метрів від огорожі або споруди;
• уздовж підземних кабельних ЛЕП – у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра;
• уздовж підземних кабельних ЛЕП до 1 кВ, прокладених у містах під тротуарами – у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїжджої частини вулиці;
• уздовж переходів повітряних ЛЕП через водоймища (ріки, водосховища тощо) – у вигляді повітряного простору над поверхнею водоймища, обмеженого вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови не відхиленого їх положення на відстань, передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ЛЕП, що проходять по суші.

Наголошуємо, відповідно до п. 8 Правил в охоронних зонах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або призвести до нещасних випадків, зокрема:

• перебувати стороннім особам на території та у приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, відчиняти двері та люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів і підключення до електричних мереж;
• будувати житлові, громадські та дачні будинки;
• влаштовувати будь-які звалища;
• складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;
• розпалювати вогнища;
• розташовувати автозаправні станції або інші сховища паливно-мастильних матеріалів;
• накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;
• саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок;
• влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;
• запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряних зміїв;
• здійснювати зупинки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище;
• виконувати в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі речовини та ті, що спричиняють корозію, а також паливно-мастильні матеріали.

Контроль за виконанням Правил здійснюється енергопостачальною організацією (п. 23 Правил).

Звертаємо увагу на те, що за порушення Правил передбачена адміністративна відповідальність (ст. 93 КУПаП). На порушника накладається штраф у розмірі від 4 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення порушень Правил, енергопостачальна організація має право припинити або обмежити електропостачання споживачам, які їх порушили. Відновлення електропостачання споживача здійснюється після усунення ним порушень та відшкодування енергопостачальнику заподіяних матеріальних втрат, а також вартості робіт з підключення до електромережі відповідно до укладеного договору.

Наголошуємо, лише неухильне виконання вимог Правил може забезпечити безперебійне електропостачання споживачів, нормальну експлуатацію об’єктів енергетичної інфраструктури та уникнення випадків ураження електричним струмом населення.

Нагадаємо, що Держенергонагляд неодноразово звертався до громадян з проханням не спалювати опале листя, суху траву та побутове сміття. Такі дії не тільки шкодять довкіллю, а й несуть загрозу об’єктам енергетичної інфраструктури, що можуть бути пошкоджені внаслідок умисного підпалу сухостою або сміття.

 

Роз’яснення щодо стандартів якості надання послуг ОСР та електропостачальником

З метою захисту прав споживачів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) затверджено гарантовані стандарти якості надання послуг з електропостачання та компенсації споживачам за їх недотримання. 

Так, у Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженому постановою НКРЕКП від 12.06.2018 року № 375, визначено 16 гарантованих стандартів для оператора системи розподілу (далі – ОСР) та 4 – для електропостачальника, а також зазначено розмір компенсації за їх недотримання.

До загальних стандартів якості надання послуг ОСР належать:

1) дотримання показників зміни напруги, встановлених Кодексом систем розподілу (далі – КСР);

2) усунення причини недотримання показників якості електроенергії за результатами розгляду скарги (претензії) споживача щодо якості електричної енергії з дня, коли ОСР дізнався про недотримання показників якості електроенергії внаслідок візиту до споживача або за результатами проведення вимірювання. А також з дня отримання скарги (претензії) споживача у випадку, якщо ОСР вже були відомі причини недотримання показників якості електричної енергії. Недоліки усуваються у строк до 30 днів в разі можливості їх усунення оперативними діями персоналу ОСР; у строк до 180 днів в разі необхідності проведення будівельних робіт або заміни елементів мережі;

3) розгляд скарги (претензії) споживача щодо якості електричної енергії з наданням інформації, зазначеної у пункті 13.2.2 глави 13 КСР, з дня отримання скарги (претензії): у строк до 15 днів без проведення вимірювань параметрів якості електричної енергії в точці розподілу споживача та у строк до 30 днів у разі проведення вимірювань параметрів якості електричної енергії в точці розподілу споживача;

4) відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин;

5) видача технічних умов на приєднання разом з проєктом договору про приєднання з дня реєстрації заяви про приєднання: у строк до 10 робочих днів для стандартного приєднання; у строк до10 робочих днів для нестандартного приєднання без необхідності погодження технічних умов з оператором системи передачі; у строк до 20 робочих днів для нестандартного приєднання при необхідності погодження технічних умов з оператором системи передачі;

6) подання робочої напруги для проведення випробувань електрообладнання замовника з дня отримання заяви замовника: у строк до 5 робочих днів, якщо подання напруги не потребує припинення електропостачання інших споживачів, у строк до 10 робочих днів, якщо подання напруги потребує припинення електропостачання інших спожиачів;

7) підключення електроустановок замовника до електричної мережі з дня отримання заяви замовника: у строк до 5 робочих днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших користувачів; у строк до 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших користувачів;

8) видача паперового примірника укладеного договору про надання послуг з розподілу у строк до 3 робочих днів від дати отримання відповідного звернення споживача;

9) видача підписаного ОСР паспорту точки розподілу у строк до 10 робочих днів від дати отримання відповідного звернення споживача;

10) відновлення електроживлення електроустановки споживача, яка була відключена за заявою споживача, у строк до 5 робочих днів з дати надання споживачем документів, що підтверджують оплату ліцензіату послуги з відновлення електроживлення;

11) відновлення електроживлення електроустановки споживача, яка була відключена за ініціативою ОСР, з дати надання споживачем підтвердження усунення виявлених порушень, оплати заборгованості за надані послуги та/або несанкціонований відбір електричної енергії, а також відшкодування збитків (за їх наявності): у міській місцевості – у строк до 3 робочих днів, у сільській місцевості – у строк до 5 робочих днів;

12) відновлення електроживлення електроустановки споживача, яка була відключена за зверненням електропостачальника, з дати отримання від електропостачальника інформації про усунення причин відключення: у міській місцевості – у строк до 3 робочих днів, у сільській місцевості – у строк до 5 робочих днів;

13) перевірка лічильника у строк до 20 днів з дати отримання від споживача відповідної заяви;

14) розгляд звернень/скарг/претензій споживачів з дня отримання звернення/скарги/претензії споживача: у строк до 30 днів, у строк до 45 днів, якщо під час розгляду звернення необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу обліку;

15) розгляд звернень споживачів щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання ОСР показників якості електропостачання у строк до 30 днів з дати отримання звернення;

16) розгляд звернень споживачів щодо перевірки правильності рахунку за послуги з розподілу електричної енергії, якщо виставлення таких рахунків ОСР передбачене у договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачем, у строк до 5 робочих днів з дати отримання звернення.

У разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у пункті 2.3 глави 2 Порядку, ОСР надає споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 1 до цього Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 5 цього Порядку.

До гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальника відносять:

1) надання даних про споживання електричної енергії у строк до 5 робочих днів з дня отримання запиту споживача;

2) розгляд звернень/скарг/претензій споживачів з дня отримання звернення/скарги/претензії споживача: у строк до 30 днів, у строк до 45 днів, якщо під час розгляду звернення необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу обліку;

3) розгляд звернень споживачів щодо перевірки правильності рахунку на оплату у строк до 5 робочих днів з дати отримання звернення;

4) врахування суми відповідної компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР у кінцевому рахунку за електричну енергії споживача (у разі якщо постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником універсальних послуг або якщо відповідно до комерційної пропозиції електропостачальника плату за надання послуг з розподілу електричної енергії забезпечує електропостальник) у строк до 30 днів з дня отримання повідомлення ОСР щодо виплати компенсації.

У разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у пункті 3.3 глави 3 Порядку, електропостачальник надає споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 2 до цього Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 5 цього Порядку. Електропостачальник за домовленістю зі споживачем може надавати компенсацію іншим способом, зокрема шляхом прямого платежу споживачу.

У випадку ненадання ОСР або електропостачальником компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, споживач має право самостійно звернутися із заявою до ОСР або електропостачальника. У разі необґрунтованої відмови у наданні компенсації або залишення заяви без розгляду, споживач може звернутися до НКРЕКП.

 Держенергонагляд

 

Набули чинності зміни до Кодексу системи передачі

На офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміщено постанову від 03.06.2020 № 1070 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі», яка набрала чинності з дня, наступного за днем її оприлюднення.

Відкрите обговорення зауважень та пропозицій, наданих до проєкту постанови відбулося 08 травня 2020 року в режимі онлайн відеоконференції. Активну участь у напрацюванні змін до Кодексу системи передачі взяли представники Держенергонагляду на чолі із Головою Максимом Малашкіним.

За результатами обговорення було оприлюднено Протокол відкритого обговорення (розгляд зауважень та пропозицій) змін до Кодексу системи передачі разом із таблицею узгоджених позицій.

Відтак, постановою від 03.06.2020 № 1070 внесено зміни у Кодексі системи передачі до:

• Загальних положень (розділ І);
• Умов та порядку приєднання до системи передачі, технічних вимоги до електроустановок об’єктів електроенергетики (розділ ІІІ);
• Операційної безпеки системи (розділ V);
• Оперативного планування роботи системи передачі (розділ VІ).

Наголошуємо, що за результатами спільного опрацювання НКРЕКП, Мінекоенерго, Держенергонагляду не було внесено змін до підпункту 6.6. пункту 6 розділу ІV Кодексу системи передачі. Відтак, Держенергонагляд й надалі буде брати участь у роботі комісій з розслідування технологічних порушень у разі виникнення таких, які характеризується відповідними нормативно-технічними документами як аварія або відмова І чи ІІ категорії.

Участь в розслідуванні технологічних порушень представників Держенергонагляду допомагає більш об’єктивно:

– проводити розслідування і з’ясовувати причини виникнення та розвитку технологічних порушень;

– розробляти організаційно-технічні заходи з метою відновлення працездатності пошкодженого устаткування чи споруд і запобігання подібним порушенням у роботі енергоустановок, підвищення стійкості енергопідприємств;

– проводити моніторинг заходів, які забезпечують надійне  та безперебійне постачання електричної енергії споживачам.

Як повідомлялося раніше, з метою запобігання порушенням режиму роботи ОЕС України внаслідок дефіциту електричної потужності в період дії тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії застосовуються графіки погодинного відключення електроенергії.

 

Аварійне розвантаження: для чого і коли застосовується

Для упередження порушення сталої роботи системи розподілу електричної енергії чи недопущення розвитку аварійної ситуації в електроенергетиці застосовується аварійне розвантаження системи розподілу. Таке розвантаження є примусовим зменшенням величини споживаної потужності чи потужності, що виробляється.

У виняткових випадках, визначених Кодексом системи розподілу (далі – КСР), для попередження порушення сталої роботи Об’єднаної енергетичної системи України (далі – ОЕС України) оператор системи розподілу має право застосовувати заходи регулювання споживання електричної енергії з метою вимушеного зменшення величини споживаної електроенергії та потужності.

Зокрема п. 10.5.5 КСР передбачено, що аварійне розвантаження застосовується у разі:

– перевищення допустимих струмових навантажень елементів системи розподілу згідно з установленими нормами та стандартами або порушення режимів граничних перетоків контрольованих перетинів;

– порушення балансу виробленої (у тому числі імпортованої) та спожитої (у тому числі експортованої) потужності в ОЕС України або окремих її частинах, що супроводжується зниженням частоти та/або напруги нижче гранично допустимих показників, що призвело до аварійного режиму;

– на аргументовану вимогу оператора системи передачі (далі –ОСП) згідно з Кодексом системи передачі.

При цьому порядок застосування аварійного розвантаження має забезпечувати мінімізацію наслідків таких заходів для споживачів та недискримінаційне ставлення до всіх Користувачів, на яких впливають ці заходи.

Крім того КСР встановлено, що аварійне розвантаження виконується шляхом:

– відключення (обмеження) навантаження оперативним персоналом оператора системи розподілу (далі – ОСР);

– ручного обмеження величини споживання потужності та електричної енергії оперативним персоналом споживача на вимогу ОСП або ОСР;

– автоматичного відключення навантаження через зниження частоти напруги в енергосистемі.

Аварійне розвантаження може застосовуватися ОСР в обсягах, що не перевищують обґрунтовано необхідні обсяги зниження споживання для врегулювання відповідної аварійної ситуації.

Заходи аварійного розвантаження мають бути розроблені та застосовуватися ОСР відповідно до розробленої ним інструкції, яка має бути погоджена ОСП в установленому Кодексом системи передачі порядку та містити, зокрема:

1) визначення обсягів аварійного обмеження споживачів для подолання аварійних режимів у межах заходів, визначених Планом захисту ОЕС України;

2) критерії віднесення споживачів на підставі їх належності до певної групи та категорії надійності щодо застосування до них заходів примусового обмеження та їх обсягів;

3) порядок застосування заходів примусового обмеження споживання та порядок дій ОСР при відновленні режимів роботи ОЕС України у процесі ліквідації надзвичайної ситуації.

Також п. 10.5.12 КСР зобов’язує ОСР повідомляти споживачів, електропостачальників та органи місцевого самоврядування про застосування заходів аварійного розвантаження не пізніше ніж за 1 годину до початку обмеження (або у разі несподіваної аварійної ситуації – невідкладно після фактичного застосування таких аварійних заходів). Таке інформування здійснюється шляхом розміщення відповідної інформації на власному вебсайті, через кол-центри та за допомогою інших засобів зв’язку із зазначенням причин застосування цих заходів, часу початку та часу закінчення, обсягів розвантаження по системі розподілу ОСР.

Нагадаємо, що раніше Держенергонагляд інформував про перелік випадків припинення розподілу електричної енергії.

 

Дотримання Правил охорони електричних мереж – запорука надійного електропостачання

Доволі часто трапляються непоодинокі випадки порушень Правил охорони електричних мереж (далі – Правила) суб’єктами підприємництва, громадянами, власниками та користувачами земельних ділянок.

При недотриманні Правил (порушення охоронних зон повітряних і кабельних ліній, розподільчих пунктів та трансформаторних підстанцій) створюються неналежні умови експлуатації об’єктів енергетичної інфраструктури. Наслідком невиконання вимог Правил можуть стати нещасні випадки: ураження електричним струмом, виникнення пожеж та аварій з непередбачуваними наслідками. Крім того, стає неможливим проведення аварійно-відновлювальних робіт, планових ремонтів ліній електропередачі та підстанцій, що безпосередньо впливає на надійність енергозабезпечення споживачів.

Як наслідок – несвоєчасне виконання заходів з ремонту об’єктів електроенергетики спричиняє небезпеку для їх надійної роботи і може призвести до знеструмлення споживачів та об’єктів критичної інфраструктури: медичних закладів, підприємств водопостачання/водовідведення тощо.

Для забезпечення надійного електропостачання, збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму Правилами встановлено низку обов'язкових для виконання положень та вимог.

Зокрема, електричними мережами, що підлягають охороні, вважаються трансформаторні підстанції, розподільчі пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні та підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, що до них належать (п. 1 Правил).

Уздовж повітряних ліній установлюється охоронна зона (п. 5 Правил) у вигляді земельної ділянки і повітряного простору по обидва боки від крайніх проводів для повітряних ліній напругою:

• до 1 кВ – 2 м;
• до 20 кВ – 10 м;
• 35 кВ – 15 м;
• 110 кВ – 20 м.

Для кабельних ліній електропередачі охоронна зона поширюється на один метр по обидва боки від кожного кабелю. За периметром трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв охоронна зона – на відстані 3 м від огорожі або споруди.

Наголошуємо, що в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ (п. 8 Правил) виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:

– перебувати стороннім особам на території й у приміщеннях трансформаторних підстанцій та розподільчих пунктів і пристроїв; відчиняти двері і люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та підключення до електромереж;

– будувати житлові, громадські та дачні будинки;

– влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова тощо;

– розпалювати вогнища;

– розташовувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів;

– накидати на струмопровідні частини об'єктів електромереж і наближати до них сторонні предмети;

– підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв та демонтувати їх елементи;

– саджати дерева та інші багаторічні насадження;

– влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту;

– проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей;

– запускати спортивні моделі літальних апаратів, повітряних зміїв;

– виконувати роботи з застосуванням ударних механізмів ближче 5 м до охоронної зони (в охоронних зонах підземних кабельних ліній);

– скидати вантажі масою понад 5 тонн (в охоронних зонах підземних кабельних ліній);

– скидати і зливати їдкі й такі речовини, що спричиняють корозію, пально-мастильні матеріали (в охоронних зонах підземних кабельних ліній).

Нагадуємо, що перед проведенням будь-яких дій поблизу енергетичних об’єктів, необхідно письмово звернутися до оператора системи розподілу, де нададуть всю необхідну інформацію та роз’яснення. Крім того, п. 10 Правил передбачено відшкодування підприємствами, які виконують роботи в охоронних зонах, витрат енергопідприємства на оформлення допуску, проведення нагляду та інші додаткові витрати.

Звертаємо увагу на те, що енергопідприємство має право (п. 12 Правил) проводити роботи з ліквідації аварій в електричних мережах будь-якої пори року і в будь-який час без погодження із землекористувачами, але з подальшим повідомленням про проведення таких робіт у десятиденний термін після їх початку.

У разі виявлення обірваних або провислих проводів, пошкоджених опор або небезпеки їх падіння, пошкодження кабелів та інших об’єктів і елементів електричних мереж підприємства, установи, організації та громадяни повинні негайно повідомити про це енергопідприємство або місцеві органи виконавчої влади.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України адміністративну (ст. 99 КУпАП) і кримінальну відповідальність.

Лише неухильне виконання вимог Правил може забезпечити безперебійне електропостачання споживачів, нормальну експлуатацію об’єктів енергетичної інфраструктури та уникнення випадків ураження електричним струмом населення.

Нагадаємо, що Держенергонагляд неодноразово звертався до громадян з проханням не спалювати опале листя, суху траву та побутове сміття. Такі дії не тільки шкодять довкіллю, а й несуть загрозу об’єктам енергетичної інфраструктури, що можуть бути пошкоджені внаслідок умисного підпалу сухостою або сміття та можуть призвести до пожежі.

 

У регіонах розглянуто звернення громадян щодо якості електропостачання

Держенергонаглядом продовжується розгляд звернень громадян та суб’єктів господарювання відповідно до вимог чинного законодавства з додержанням карантинних заходів.

Так, представниками Управління Держенергонагляду у Донецькій області було опрацьовано звернення підприємця з м. Покровськ щодо відключення послуги електропостачання. За результатами розгляду звернення встановлено, що оператором системи розподілу (далі – ОСР) порушено вимоги нормативно-технічних документів в частині дотримання порядку оформлення попередження про припинення постачання електроенергії та надання попередження споживачу (абзац 16 пункт 7.5 Розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії та пункт 11.5.8 розділу XI Кодексу систем розподілу). Відтак, ОСР надано рекомендації щодо усунення виявлених порушень вимог нормативних документів.

Також представниками Управління розглянуто колективне звернення жителів с. Миколаївка Слов'янського району щодо систематичної невідповідності напруги в електромережі існуючим нормативним характеристикам. В результаті встановлено, що ОСР порушено вимоги нормативно-технічних документів стосовно організації експлуатації обладнання, а саме:

• не відновлена схема нормального режиму роботи електромережі;
• диспетчерські найменування та попереджувальні плакати в ТП потребують оновлення;
• встановлено некалібровані плавкі вставки;
• підключення КЛ 0,4 кВ до клем рубильників виконано без використання кабельного наконечника;
• корпус силового трансформатора забруднено пилом та брудом;
• відсутня можливість контролю рівня оливи в розширнику силового трансформатора;
• попереджувальні плакати та нумерація на опорах ПЛ 0,4 кВ потребують оновлення;
• ПЛ 0,4 кВ потребує проведення розчистки трас;
• повторне заземлення нульового проводу на опорі ПЛ 0,4 кВ відсутнє;
• з’єднання проводів виконано скрутками;
• вимірювання опору заземлюючих пристроїв ПЛ 0,4 кВ не проведені.

Управлінням надано рекомендації ОСР щодо усунення виявлених порушень вимог нормативно-технічних документів.

Зі свого боку, на Сумщині громадянка звернулась до Управління Держенергонагляду у Сумській області з проханням посприяти у вирішенні питання збільшення дозволеної потужності квартири. Встановлена потужність 1,5 кВт не надавала змоги заявниці в повній мірі користуватися електричними побутовими приладами. Після наданих представником Управління рекомендацій оператору системи розподілу, останній збільшив дозволену потужність квартири. До моменту подання звернення до Держенергонагляду, громадянка більше року не могла вирішити дане питання.

Крім того, до відомства надійшло звернення від мешканця Сумщини стосовно незадовільного технічного стану ПЛ-0,4 кВ, що розташована на подвір’ї багатоквартирного житлового будинку. Працівниками Управління було надіслано відповідний запит до ОСР, завдяки якому ОСР та КП «Міськсвітло» привели технічний стан повітряної лінії у відповідність до норм.

Також до Управління надійшло звернення щодо видачі спірних технічних умов стосовно нестандартного приєднання до електричних мереж. Так, місцева компанія висловила незгоду з вимогою щодо заміни проводу повітряної лінії та кабельної лінії лінійної частини приєднання КЛ-10 кВ при нестандартному приєднанні з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником. Оператор системи розподілу, після відповідного роз’яснення представників Держенергонагляду, вніс зміни до технічний умов, що в повній мірі задовільнили компанію.

Також представниками Управління Держенергонагляду у Закарпатській області було опрацьовано низку звернень, зокрема:

• мешканця с. Велятино Хустського району щодо технічного стану електричної мережі, що не відповідає вимогам нормативних документів. Представниками Хустського РЕМ було вжито низку технічних заходів, які на даний час дозволили забезпечити якісні показники електроенергії споживача відповідно до визначених стандартів;
• громадянина с. Велятино щодо технічного стану комплектної трансформаторної підстанції (далі КТП) № 3 та дерев’яної анкерної опори, встановленої біля КТП № 3, через яку здійснюється постачання електричної енергії до житлових будинків споживачів. За зверненням Держенергонагляду, представники ОСР повідомили, що для вирішення даного питання наразі розроблено технічні заходи, які будуть виконані до 10 червня 2020 року. Виконання заходів взято інспекторами Управління на контроль;
• мешканця с. Великі Лази Ужгородського району щодо дотримання вимог нормативних документів у галузі електроенергетики під час приєднання електроустановки до електричних мереж ОСР за вказаною адресою. Управлінням направлено відповідний запит до ОСР стосовно розгляду звернення на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру.

Крім того, від громадян надходили звернення, що стосувались:

• приєднання до електричних мереж будинку (с. Салинці Вінницька область);
• відключення від електропостачання будинку (м. Могилів- Подільський Вінницької області);
• сплати великих сум за споживання електричної енергії (с. Крихівці Івано-Франківської області);
• надання консультацій з підготовки теплового господарства Ротмистрівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів до осінньо-зимового періоду 2020-2021 років (Черкаська область).

За результатами розгляду звернень та опрацьованих матеріалів представниками Управлінь Держенергонагляду у відповідних областях здійснено заходи у межах компетенції відомства, надано рекомендації та направлено листи-відповіді запитувачам.

Як повідомлялося раніше, наразі обслуговування споживачів ОСР відбувається дистанційно: за допомогою колцентрів та електронних сервісів. Уся інформація щодо дистанційного обслуговування клієнтів, каналів спілкування, приєднання до електромереж, аварійних відключень, подання показників лічильників тощо розміщена на офіційних вебсайтах підприємств.

Нагадаємо про порядок дій споживача у разі, якщо якість електричної енергії не відповідає визначеним параметрам.

 

Випадки припинення розподілу електричної енергії

Послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачам системи розподілу (далі – Користувач) безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та Кодексом системи розподілу (далі – КСР).

Припинення розподілу електричної енергії передбачено КСР (глава 11.5, розділ 11) у таких випадках:

за заявою Користувача:

• припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки;
• продаж/передача прав власності/користування на об’єкт Користувача;
• інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо);

за зверненням електропостачальника:

• припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником, недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача);

за ініціативою оператора системи розподілу (далі - ОСР):

• закінчення строку дії/розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;
• несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;
• виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії Користувачем або втручання в роботу засобів обліку електричної енергії або елементів системи розподілу;
• наявність заборгованості за несанкціонований відбір електричної енергії;
• несанкціоноване відновлення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії);
• невиконання вимог припису уповноваженого представника органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов’язки згідно із законодавством України, щодо усунення незадовільного технічного стану електроустановок Користувачів, який загрожує аварією, пожежею та/або створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню та навколишньому середовищу;
• недопущення до електроустановок Користувача, пристроїв релейного захисту, автоматики та зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або ОСР, на яких покладено відповідні обов’язки згідно із законодавством України та/або договором;
• порушення Користувачем Правил охорони електричних мереж під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Користувача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Користувачем порушуються Правила охорони електричних мереж;
• проведення планових ремонтів електроустановок та електричних мереж системи розподілу;
• проведення системних випробувань;
• у разі несплати споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії або договором про користування електричною енергією, правонаступником за якими є ОСР;
• у разі несвоєчасної сплати замовником остаточного розрахунку відповідно до умов договору про приєднання (для випадків зміни технічних параметрів);

за ініціативою адміністратора комерційного обліку:

• невиконання обґрунтованих вимог щодо приведення засобів розрахункового обліку до вимог щодо технічного стану, передбачених Кодексом комерційного обліку;

за форс-мажорних обставин, у тому числі:

• застосування графіків та протиаварійних систем зниження електроспоживання з метою запобігання порушенню режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України;
• аварійні перерви електропостачання.

З умовами припинення дозволу на підключення електроустановок, про які повідомлялося раніше, можна ознайомитися тут.

 

Держенергонагляд нагадав про затвердження технологічних мінімумів споживання електричної енергії

Територіальними Управліннями Державної інспекції енергетичного нагляду України на адресу обласних державних адміністрацій направлено листи щодо необхідності затвердження відповідних технологічних мінімумів споживання електричної енергії. Такі мінімуми мають бути сформовані підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення, вугледобувними підприємствами, погоджені постачальниками електричної енергії й операторами систем розподілу електричної енергії та затверджені рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при ОДА.

Також було інформовано операторів систем розподілу (далі - ОСР) та електропостачальників щодо необхідності дотримання вимог законодавства. Зокрема, підпункту 12 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Документом заборонено здійснювати відключення й обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (незалежно від форми власності) та вугледобувних підприємств на час дії карантинних заходів.

Крім того, до підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, вугледобувних підприємств доведено про необхідність затвердження рішенням комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідних технологічних мінімумів споживання електричної енергії, що попередньо мають бути погоджені з ОСР та електропостачальником.

Відповідну інформацію направлено на адреси обласних державних адміністрацій для врахування при формуванні рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Всього по Україні окреслено 613 підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, вугледобувних підприємств, на яких має бути визначено технологічний мінімум споживання електричної енергії.

Нагадаємо, що для забезпечення стабільного електропостачання та збалансованої роботи енергетичних ринків громадянам необхідно вчасно розраховуватись за отримані комунальні послуги.

 

Що робити, якщо згорів електролічильник: рекомендації Держенергонагляду

Якщо Ви виявили, що прилад обліку спожитої електроенергії (лічильник) не працює, плавиться або димить, потрібно негайно звернутися до обленерго для його заміни. Такі дії передбачено Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Пошкоджений лічильник – це ризик відключення електроенергії, некоректні показники лічильника та загроза короткого замикання, що може призвести до пожежі.

Несправність електролічильника може статися з різних причин – заводський брак, ослаблення контактів або просто фізичне зношування. Часто з пошкодженням лічильника в помешканні пропадає електрика. Проте, навіть якщо світло є, важливо врахувати: продовжувати користуватися електрикою з несправним лічильником не можна.

Отже, що потрібно робити, якщо електролічильник видає нехарактерні звуки, димить або горить. Необхідно:

• негайно відключити подачу електроенергії;
• повідомити про ситуацію в кол-центр обленерго;
• дочекатися ремонтну бригаду обленерго. Фахівці демонтують пошкоджений лічильник та виконають всі необхідні технічні заходи, щоб споживач міг продовжувати безпечно користуватися електрикою.

Повідомляємо, ремонт лічильників повинні здійснювати кваліфіковані фахівці. Не намагайтеся самостійно демонтувати або замінити електролічильник, адже цю роботу мають виконувати спеціально навчені працівники. Недотримання правил електробезпеки несе пряму загрозу вашому життю і здоров’ю.

Якщо видимих пошкоджень лічильника немає, але ви помітили, що прилад перестав працювати, зверніться до центру обслуговування клієнтів обленерго з письмовою заявою на його заміну. Протягом п’яти робочих днів обленерго встановить новий пристрій і у разі, якщо електропостачання в будинку порушено – протягом одного дня. Якщо лічильник несправний не з вини споживача – обленерго безкоштовно замінить пристрій на новий.

Споживачі, які навмисно пошкодили лічильник, повинні будуть сплатити ремонт або заміну лічильника. Вартість послуги розраховується індивідуально і залежить від типу лічильника та ступеня пошкодження.

Довідково:

Правилами роздрібного ринку електричної енергії категорично забороняється:

• порушувати цілісність пломб на лічильниках;
• пошкоджувати матеріали, на яких встановлені пломби;
• пошкоджувати гвинти, на яких закріплений пломбувальний матеріал;
• порушувати цілісність лічильника.

Відповідно до статті 103-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне використання з корисливою метою електричної енергії без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною енергією, що не завдало значної шкоди, тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

До 15 квітня до споживачів мають довести плани-графіки відключення теплопостачання

Виробники теплової енергії у термін до 15 квітня мають довести до відома споживачів та теплопередавальних організацій плани-графіки відключення джерел теплової енергії для випробувань, ремонту і налагодження котельного обладнання.

Такі вимоги визначено пунктом 2 розділу V Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду (далі – Правила), затверджених спільним наказом Міністерства палива та енергетики України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 N 620/378.

Зазначені плани-графіки відключення повинні бути затверджені до 1 квітня 2020 року (пункт 1 розділу V Правил). До цього ж терміну мають бути складені дефектні відомості основного та допоміжного обладнання, відповідним наказом затверджені організаційно технічні заходи з підготовки до опалювального періоду і призначені відповідальні особи за їх виконання (абзац 1 пункту 3 розділу V Правил).

Крім того, для своєчасної підготовки теплових господарств до роботи в наступному опалювальному періоді поточного року власники теплових господарств у термін до 15 квітня мають видати розпорядчі документи (накази, розпорядження тощо) щодо розробки планів організаційно-технічних заходів року (пункт 1 розділу ІV Правил).

Держенергонагляд наголошує, що тільки чітко спланована, технологічно та організаційно забезпечена робота з підготовки енергетичного господарства підприємств, установ та організацій може гарантувати стале функціонування теплоенергетичного сектору в зимовий період.

Держенергонагляд

 

Задля запобігання поширенню COVID-19 користуйтесь публічними послугами онлайн

В сучасних умовах поширення коронавірусу, карантину та режиму надзвичайної ситуації закликаємо громадян користуватись публічними послугами дистанційно, оскільки надати показники лічильників, оплатити комунальні послуги тощо можна онлайн.

Оператори системи розподілу електричної енергії (ОСР) в усіх регіонах країни припинили доступ відвідувачів до центрів обслуговування клієнтів та інформаційно-консультаційних центрів на період дії карантину. Такі дії зроблено на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання та поширення на території України коронавірусу COVID-19» Обслуговування споживачів ОСР відбувається дистанційно: за допомогою колцентрів та електронних сервісів. Уся інформація щодо дистанційного обслуговування клієнтів, каналів спілкування, приєднання до електромереж, аварійних відключень, подання показників лічильників тощо розміщена на офіційних вебсайтах підприємств.

Звертаємо увагу замовників послуг з приєднання до електричних мереж. Якщо потрібно подати заяву про приєднання електричних установок до електричних мереж разом із копіями необхідних документів – робіть це дистанційно. Пакет документів можна подати поштовим рекомендованим відправленням або в електронному вигляді через офіційний вебсайт ОСР у мережі інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису. 

Також інформуємо, що низка публічних послуг доступна у режимі онлайн. З переліком адміністративних послуг, що надаються центром надання адміністративних послуг (ЦНАП) можна ознайомитися за посиланням. Якщо у цьому переліку немає послуги, яка вам необхідна – радимо проконсультуватись з ЦНАП чи держорганом за допомогою телефону або онлайн стосовно можливості отримання послуги дистанційно. Зверніть увагу! Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг, а також строків їх надання.

Держенергонагляд закликає українців свідомо та відповідально поставитися до проблеми поширення коронавірусної інфекції. Не виходити з дому без нагальної потреби, оскільки самоізоляція – найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування. 

Бережіть себе та своїх близьких! Будьте здорові!​

 

Здійснюються заходи з усунення недоліків електропостачання медичних закладів

Держенергонагляд здійснює моніторинг виконання робіт з приведення зовнішніх схем електропостачання та автономних джерел живлення медичних закладів до вимог нормативних документів.

Як повідомлялося раніше, 23-26 березня 2020 року Держенергонагляд спільно з ліцензіатами з розподілу електричної енергії здійснив  моніторинг та оцінку технічного стану об’єктів електричних мереж напругою 0,4-10 (6) кВ, через які здійснюється електропостачання медичних закладів, а також відповідність фактичної схеми живлення зазначених закладів категорії з надійності електропостачання та забезпеченості резервними автономними джерелами живлення.

За цей період було вибірково перевірено відповідність вимогам нормативних документів у галузі електроенергетики та технічного стану об’єктів електричних мереж, через які здійснюється електропостачання 568 медичних закладів на території 24-х областей та м. Київ.

Так, станом на 02 квітня 2020 року, за наданими Держенергонаглядом рекомендаціями, медичними закладами вже виконано:

• ремонт живлячої кабельної лінії 0,4 кВ (м.Тернопіль);
• випробування генератора відповідно до СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007 та вимог підприємства-виробника з оформленням відповідного протоколу, розроблено регламент технічного обслуговування та регламентних робіт дизельної електростанції (далі – ДЕС) (м. Одеса);
• введення ДЕС в експлуатацію (м. Івано-Франківськ);
• ревізію лінії живлення, забезпечення другим незалежним джерелом живлення (ДЕС 24 кВт) та створення резерву паливо-мастильних матеріалів. (м. Ічня Чернігівської області);
• опробування роботи автоматичного вводу резерву (далі – АВР) з оформленням результатів (м. Чернігів, м. Бахмач, смт Талалаївка Чернігівської області);
• забезпечення живлення від автономного джерела живлення (смт Варва Чернігівської області);
• встановлення аварійного генератора потужністю 8 кВт (м. Чернігів);
• ремонт ДЕС (м. Львів);
• забезпечення живлення від двох ліній та встановлення АВР (м. Кам’янка-Бузька Львівської області);
• забезпечення основного живлення згідно зі схемою нормального режиму та виготовлення робочого проєкту капітального ремонту зовнішніх та внутрішніх електромереж і робочого проєкту збільшення існуючої потужності (м. Львів);
• забезпечення резервними лініями електропостачання (м. Луцьк).

Крім того, ведуться монтажні роботи з підключення до існуючого автономного джерела живлення у м. Корюківка Чернігівської області та надано документи до АТ «Херсонобленерго» щодо внесення змін у Договір на розподіл  електричної енергії для введення в роботу нової кабельної лінії живлення у м. Нова Каховка Херсонської області.

Довідково:

Моніторинг об’єктів електричних мереж, якими здійснюється електропостачання медичних закладів, проводиться з метою забезпечення виконання Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та на виконання доручення Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

 

У січні-вересні 2019 року впроваджено 22 енергозберігаючих заходи по 22 об’єктах. Обсяги фінансування впроваджених заходів становить 7,3522 млн. грн., отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 495,1 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 2,9633 млн. грн., а це:

- у бюджетній сфері – 2,8 млн.грн.

- у житлово-комунальному господарстві - 1,0537 млн.грн.

- у промисловості – 3,5 млн.грн.

У бюджетній сфері впроваджено 13 енергозберігаючих заходи по 13 об’єктах. Обсяги фінансування впровадженого заходу становить 2,8 млн.грн.  – кошти місцевих бюджетів, отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 90,16 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 0,563 млн. грн., а саме:

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в приміщенні клубу с.Амбуків .

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в адмінприміщенні сільської ради с.Лудин.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст.  с. П'ятидні.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст. Володимир-Волинського району с. СелецьЗОШ І-ІІ ст. с. Селець.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І ст. с. Вощатин.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І ст. с. Черчичі.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І ст. с. Новисілки.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст.  с. Микуличі.

- встановлено металопластикові вікна із вакуумними склопакетами в ЗОШ І-ІІ ст.  с. Овадне.

- проведено реконструкцію покрівлі з утепленням горища площею 570м.кв. ДНЗ м.Устилуг.

- переведено паливну з газового палива на тверде шляхом встановлення тведопаливного котла VIADRUS-U22C  сумарна потужність 53,5кВт. у ФАП с.Микуличі.

- переведено паливну з газового палива на тверде шляхом встановлення тведопаливного котла VIADRUS-U22C  сумарна потужність 53,5кВт. у ФАП с.Ласків.

- проведено реконструкцію котельні з газового палива на тверде шляхом додаткового встановлення тведопаливних котлів (KALVIS-250: 2шт) сумарна потужність 500кВт. в ЗОШ І-ІІІ ст.  с. Березовичі.

У житлово-комунальному господарстві впроваджено 8 енергозберігаючих заходи по 8 об’єктах. Обсяги фінансування впровадженого заходу становить 1,0537 млн.грн.  – кошти державного та місцевих бюджетів, отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 30,44 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 0,060 млн. грн., а саме:                                                                                                                

 - проведено реконструкцію зовнішнього освітлення із впровадженням енергозберігаючих приладів в с. Шистів, с. Овадне, с. Заріччя.

- проведено заміну електронасоса потужністю 8 кВт на водокачці с. Суходоли Зарічанської сільської ради.

- проведено реконструкція мережі водопостачання протяжністю 1200м.п. у м.Устилуг.

- проведено реконструкція мережі водопостачання протяжністю 1200м.п. у с. Дігтів.

У промисловості в проваджено 1 енергозберігаючий захід по 1 об’єкту. Обсяги фінансування впровадженого заходу становить 3,5 млн.грн.  – кошти ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», отримано економії паливно-енергетичних ресурсів 374,5 т.у.п., вартість зекономлених ПЕР 2,34 млн. грн., а саме:

- проведено заміну газових теплогенераторів на твердопаливні котли для водяного опалення  (4 котла потужністю по 400 кВт. Марки BOVO).