Якщо ви проживаєте не за місцем реєстрації та плануєте голосувати на місцевих виборах - відеоінформація знаходиться за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1gwv8P4O6oJlalzqYDCAP7e7f56YpazMg/view
Як проголосувати на місцевих виборах, якщо у Вас немає зареєстрованого місця проживання?
Протягом тривалого часу у багатьох українців виникало питання як вони можуть реалізувати своє виборче право, якщо не мають зареєстрованого місця проживання, так званої прописки. Через колізії права, які виникали внаслідок невирішеності такої проблеми на нормативно-правовому рівні, багатьом виборцям так і не вдалося реалізувати свої виборчі права на минулих виборах.
Для забезпечення реалізації та захисту виборчих прав громадян 11 червня 2020 року Центральна виборча комісія (ЦВК) прийняла постанову № 103 «Про Порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання». Про це консультують юристи Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Так, у разі, якщо виборець не має зареєстрованого місця проживання, його виборча адреса визначається:
-за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб;
– органом ведення Державного реєстру виборців (далі – орган ведення Реєстру) за мотивованим зверненням виборця.
У разі реєстрації виборчої адреси бездомних, виборець реєструється за адресою центру або соціальної служби, які ведуть облік бездомних осіб.
У разі реєстрації виборця, який не має прописки, орган ведення Реєстру може визначити виборчу адресу виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, за місцем, де він фактично проживає.
Для цього особа, яка не має зареєстрованого місця проживання та набула права голосу або має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Державного реєстру виборців або вибула зі своєї виборчої адреси, чи виборчу адресу якої визначено органом ведення Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру із заявою щодо свого включення до Реєстру або щодо зміни виборчої адреси.
Така заява подається особою до органу ведення Реєстру за місцем її фактичного проживання на території України.
У заяві вказується адреса житла, за якою виборець фактично проживає та яку просить визначити його виборчою адресою.
Після виконання зазначеного алгоритму дій і включення нової виборчої адреси до Реєстру виборців, особа може проголосувати за місцем свого проживання, незалежно від того прописана вона чи ні.
Путівник виконавчого провадження
Безоплатна правова допомога – завжди поруч
Що робити коли хтось хоче відібрати твій бізнес?
Я зміг захистити свій бізнес! Зможеш і ти!
Я захистила свої права! Якщо будеш діяти, зможеш і ти!
Я маю право на освіту без корупції!
Я маю право на безоплатну правову допомогу!
Роз'яснення ст. 40 Кримінального кодексу України
В реаліях російської агресії та масового застосування окупаційними військами насильства з метою захоплення влади особливо актуальним стає відповідальність особи за дії або бездіяльність, вчинені під впливом фізичного або психічного насильства з боку представників окупаційних військ.
Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?
З цього приводу необхідно відзначити, що відповідно до ст. 40 Кримінального кодексу України, не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
Є два види фізичного примусу:
- такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо);
- спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).
У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.
У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.
Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).
У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.
Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Наприклад:
- погроза вчинення стосовно особи фізичного насильства;
- застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;
- знищення або погроза знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;
- погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.
Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.
Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.
При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.
Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності
У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).
Головний юрист сектору Володимирське бюро правової допомоги Олена Палій
28.04.2022
Безоплатна правова допомога в умовах воєнного стану
Під час війни у людей виникає безліч правових питань, на які потрібні швидкі відповіді. Серед них:
o Порядок перетину державного кордону в умовах воєнного стану
o Сплата комунальних платежів та кредитні канікули під час воєнного стану
o Отримання статусу внутрішньо-переміщеної особи та соціальні виплати від держави
o Отримання тимчасового захисту або статусу біженця в країнах ЄС
o Трудові права та гарантії в умовах воєнного стану
На всі ці та інші запитання юристи системи БПД оперативно надають відповіді, консультують людей, радять як вирішити ту чи іншу правову проблему.
Як отримати безоплатну правову допомогу?
Допомога онлайн
Єдиний номер контактного центру системи БПД 0 800 213 103 в умовах воєнного стану є найоперативнішим і найдоступнішим способом отримання правової інформації. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.
Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
Отримати правову допомогу можна також за допомогою дистанційних сервісів у кабінеті клієнта на сайті системи БПД, у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога» або «Твоє право», у месенджерах та Вайбер. Перейти до онлайн сервісів системи БПД можна за посиланням https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
Аби українці були в курсі актуальних правових норм, у посиленому режимі юристи системи БПД працюють над наповненням довідково-інформаційної платформи правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua . Ця платформа містить: роз’яснення простою мовою щодо прав громадян та порядку їх реалізації; зразки документів; посилання на судову практику.
Дистанційні консультації
Система БПД має розгалужену мережу по всій Україні. На жаль, через військові дії частина бюро правової допомоги закрита. Проте бюро правової допомоги працюють, де тільки це можливо.
Працівники системи БПД продовжують забезпечувати роботу консультаційних пунктів доступу до правової допомоги у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, соціального захисту нанесення, відповідних спеціалізованих установ, місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тих регіонах, де не ведуться бойові дії.
Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режими роботи бюро правової допомоги можна на мапі, яка регулярно оновлюється https://bit.ly/bpd_buro. Там же можна дізнатися графік роботи консультаційних пунктів (дату та час проведення прийому осіб).
Довідково.
Безоплатна правова допомога – це надання правових послуг, що гарантуються державою та повністю фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Безоплатна первинна правова допомога (БППД) – це інформування людей про їхні права та що робити якщо, вони порушені. Це надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з юридичних питань. Це складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, крім процесуальних. Право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі громадяни України.
Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) – це захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Право на БВПД мають соціально незахищені категорії громадян – малозабезпечені, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, постраждалі від домашнього насильства, діти та інші особи, які визначені законом «Про безоплатну правову допомогу».
25.04.2022
Як українцям отримати тимчасовий захист у Європі?
Опубліковане в Офіційному віснику Євросоюзу Рішення Ради ЄС, що ухвалене та набуло чинності 4 березня 2022 року надало змогу українцям, які евакуюються через війну отримати тимчасовий захист у європейських країнах.
Вказане рішення має на меті роз’яснити про негайність та колективність тимчасового захисту. Тобто, евакуйовані українці не повинні подавати індивідуальні заяви, щоб отримати притулок.
Цей статус надає такі гарантії: право на освіту, медичне страхування, право на постійне проживання терміном 1 рік з можливим продовженням до 3 років, доступ до ринку праці, соціальна допомога.
Що відрізняє осіб під тимчасовим захистом в Європі від статусу біженця.
Згідно з українським законодавством, яке у тлумаченні визначень несуттєво відрізняється від законодавства інших країн, біженець – особа, яка не є громадянином певної країни. Натомість особи, які потребують тимчасового захисту – це іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в певній країні.
Підстави для отримання статусу біженця мають індивідуальний (особистісний) характер. Це можуть бути побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, політичних переконань чи належності до певної соціальної групи, громадянства чи підданства.
Натомість підстави для отримання статусу особи, яка потребує тимчасового захисту, мають зовнішній характер: зовнішня агресія, іноземна окупація, громадянська війна, зіткнення на етнічній основі, природні чи техногенні катастрофи. Тому ситуація в Україні є радше підставою для отримання статусу особи, яка потребує тимчасового захисту.
Хто може отримати тимчасовий захист
- Громадяни України.
- Громадяни третіх країн або без громадянства, та члени їхніх сімей, які жили в Україні до 24 лютого 2022 року, тобто до початку російського вторгнення, та перебувають під міжнародним захистом. Такими особами є дипломати, консули, агенти міжурядових та міжнародних організацій.
- Громадяни третіх країн, які мали посвідку на постійне проживання в Україні.
Водночас, рішення ЄС не передбачає тимчасовий захист для тих, хто не має постійної посвідки на проживання. Передусім це іноземні студенти та особи із тимчасовою посвідкою. У Єврокомісії їм обіцяють посприяти в поверненні додому, але теоретично держави ЄС також можуть надати таким людям тимчасовий захист.
Чи можуть отримати захист українці, які опинилися за кордоном до 24 лютого
Так, рішення Ради ЄС поширюється і на тих, хто евакуювався до початку вторгнення Російської Федерації в Україну, або перебував на території ЄС через роботу чи відпустку та не встиг повернутися до України.
Скільки буде діяти тимчасовий захист
Тимчасовий захист буде діяти протягом 1 року, але якщо ситуація в Україні покращиться, механізм можуть достроково зупинити. Водночас цей період можуть автоматично подовжити ще на шість місяців, максимум двічі. Також Європейська комісія може запропонувати Раді ЄС збільшити тривалість захисту ще на один рік. Тобто максимальний строк тимчасового захисту – три роки.
Що українцям, які рятуються від війни, треба робити після перетину кордону
Українці, які рятуються від війни, отримують статус тимчасового захисту автоматично після перетину кордону. Після цього вони зможуть їхати у ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання, наприклад, де у них живуть родичі чи знайомі.
Кожен українець має право вирішити, подавати йому заявку на притулок та отримання статусу біженця, чи ні.
Якщо евакуйовані українці вирішать подати заяву, вони мають залишатися у тій країні, де її подали, поки заяву розглядатимуть. Щоб отримати статус біженця, доведеться чекати багато місяців.
Звісно, після перетину кордону виникає багато організаційних та митних питань: пошук оселі, медична допомога, харчування, але ці питання скоріше поза юридичною компетенцію – місцеві волонтерські організації розуміються на них краще.
Які документи потрібно за можливості взяти із собою, якщо зібралися евакуюватися
- паспорт, український та закордонний
- свідоцтва про народження та шлюб
- дипломи про освіту
- медичні картки
- акти на землю, нерухомість, особливо якщо придбали до 2012 року
- поземельна книга (для власників будинків в селах)
- первинні документи, електронні ключі (для підприємців). Якщо електронні ключі загубилися, варто їх скасувати.
Країни ЄС максимально спростили перелік документів для перетину кордону. Частіше за все, для в’їзду достатньо закордонного чи українського біометричного паспорта, а дітям необхідно мати свідоцтво про народження. Сертифікат про щеплення від COVID-19 чи ПЛР-тест не вимагаються.
За правовою допомогою ви можете звернутись до Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД (вул. Генерала Шухевича, 78, м. Володимир-Волинський)
з 9:00 до 18:00, тел. +380633249398
20.04.2022
Дії керівників установ, підприємств, організацій в разі захоплення населеного пункту, де вони розміщені
Вже більше місяця Україна потерпає від збройної агресії російської федерації. Ворог захоплює населені пункти разом з інфраструктурою та місцевим населенням. До рук агресора потрапляють як стратегічні об’єкти, безперервна діяльність яких забезпечує життя в Україні, так і різні підприємства, організації та установіу тому числі й державні.
Беззаперечно, в усі часи основною цінністю було і залишається людське життя, однак реалії воєнного стану диктують алгоритм дій для суб’єктів господарювання і щодо майна. Про головні моменти такого алгоритму розповідають юристи системи безоплатної правової допомоги, взявши за основу рекомендації Національного агентства України з питань державної служби щодо дій керівників державної служби, служб управління персоналом та інших державних службовців у разі захоплення населеного пункту та/або державного органу чи безпосередньої загрози його захоплення від 17 березня 2022 року.
Головне – персональні дані!
Звичайно, в першу чергу, треба спробувати вжити заходів щодо збереження документації з основного виду діяльності підприємства та персональних даних працівників. За можливості, необхідно здійснити вивезення таких документів у безпечне місце. Якщо такої можливості немає – забезпечити їх зберігання у зачинених сейфах в приміщенні суб’єкта господарювання або в укриттях цих приміщень.
Слід врахувати, що у разі наявності потенційної загрози життю чи здоров’ю людей, що пов’язана з вивезенням таких документів, – документи слід лишити в приміщенні. За можливості, приміщення варто передати під охорону.
«Інколи й рукописи горять…»
Підприємства, установи та організації, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, повинні знищити документи, які містять державну таємницю та інші документи з обмеженим доступом.
У разі такого знищення слід оформити відповідні акти, дотримуючись вимог нормативно-правових актів, які це регулюють. При цьому, матеріали з основної діяльності знищувати не потрібно, передбачаючи можливість повернення населеного пункту під контроль органів влади України або подальшу передачу цих документів за сприяння вказаних органів.
Діджиталізація на практиці
Слід заздалегідь скопіювати вміст серверів та необхідну інформацію з персональних комп’ютерів працівників на переносні носії та обов’язково, за першої можливості, вивезти їх. Перед залишенням приміщення необхідно унеможливити доступ із технічних засобів до реєстрів.
На територіях, розташованих в безпосередній близькості до районів ведення бойових дій, керівникам слід вжити заходів з оцифрування матеріалів з основної діяльності та підготувати до перевезення сервери з кадровою, бухгалтерською інформацією або інші переносні носії з відповідною інформацією. За першої можливості необхідно вивезти переносні носії з копіями матеріалів, а також з кадровою та бухгалтерською інформацією,
У разі відсутності такої можливості – вжити заходи щодо заміни особистих паролів доступу до всіх електронних ресурсів (автоматизованих робочих місць), включаючи пароль доступу до електронної пошти.
«За сімома печатками»
Для запобігання несанкціонованого використання кваліфікованого електронного підпису або печатки – слід змінити пароль доступу, а в разі гострої необхідності – скасувати сертифікат. Але варто пам’ятати – скасований сертифікат відновленню не підлягає!
Засоби кваліфікованого електронного підпису (захищені носії ключової інформації) та файлові носії електронного підпису (флеш накопичувачі) з електронними підписами працівників та/або печаткою необхідно вивезти або забезпечити їх схоронність, а в разі неможливості – знищити.
Що робити з трудовими книжками?
Необхідно забезпечити схоронність та/або вивезення особових справ і трудових книжок. За можливості, трудові книжки роздати працівникам «під підпис».
Службові посвідчення та перепустки (в разі їх наявності), а також їх незаповнені бланки, за можливості, необхідно вивезти або знищити.
Окрім усіх вищезгаданих рекомендацій, керівникам підприємств, установ, організацій всіх форм власності та державних органів, необхідно максимально намагатися зберегти командний дух працівників та надавати всебічну моральну і не тільки підтримку! Адже в єдності – наша сила!
18.04.2022