Вшановуючи жертв нацизму, які поклали своє життя під час Другої світової війни у Європі 1939-1945 років, 8 травня  начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач, голова районної ради Віктор Хиць, Володимирський міський голова Ігор Пальонка, разом з представниками громадськості району, принесли до місць пам'яті загиблим квіти й запалили лампадки на знак пошани втраченим життям, схиляючи голови у щирому смутку.

Ми завжди будемо пам'ятати тих, хто віддав своє життя заради прийдешніх поколінь, задля майбутнього свого народу – і в тій страшній війні, що минула, й у тій, в якій ми виборюємо свою свободу тепер.

Герої не вмирають!

Слава Україні!

8 травня начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач взяв участь у  черговому засіданні Комісії з визначення підприємств, діяльність яких критично важлива для економіки області, що проходило в онлайн-режимі.

Під час її роботи було розглянуто відповідність критеріям та підтверджено статус підприємств, діяльність яких критично важлива для економіки області, окремим організаціям та установам краю.

15 травня, водночас по всій країні, у містах обласного та районного значення відбудеться Національний ярмарок вакансій. На прифронтових територіях ярмарки проходитимуть онлайн.

8 травня перший заступник голови районної державної адміністрації Віктор Фіщук взяв участь у онлайн-зустрічі з підприємцями області, що проходила під головуванням заступника голови облдержадміністрації Романа Романюка.

Під час її проведення учасниками було обговорено екологічну відповідальність, безпечну продукцію та взаємодію з довкіллям сучасного бізнесу на Волині.

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл та душ, а її героїзація і романтизація призводить до ескалації нових конфліктів.

Тому у цей день Україна не святкує, а вшановує і висловлює повагу й вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів та жертв найкривавішої в історії людства війни.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони їх чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий з них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців.

Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам.

У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко- католицької церков тощо.

Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – нині ми боремося проти російської версії нацизму – рашизму. Він несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії.

Ідейним підґрунтям рашизму стало привласнення статусу «головного переможця» російською федерацією і перетворення перемоги над нацизмом на культ й пропаганду війни.

Але жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога є результатом титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Пам'ятаймо про це.

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру й створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні, в умовах агресії, єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.

Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

Але, попри все – ми вистоїмо й переможемо!

Слава Україні!

Героям слава!