Чимало дискусій і думок викликало прийняття закону про медичну реформу, впровадження якої розпочнеться вже на початку 2018 року. Саме тому сьогодні, 27 листопада 2017 року, під час оперативної наради у голови облдержадміністрації Володимира Гунчика обговорили основні завдання реалізації медичної реформи на теренах області.

Просимо підтримати ініціативу та приєднатися до благодійної акції Міністерства соціальної політики України для надання фінансової підтримки постраждалим особам і внутрішньо переміщеним особам, які опинились у складних життєвих обставинах. З огляду на складну ситуацію, в якій опинились громадяни зазначених категорій, надання такої допомоги є вкрай важливим для забезпечення їхньої життєдіяльності. У зв’язку з цим Мінсоцполітики пропонує провести акцію, у рамках якої перерахувати кошти на підтримку постраждалих і внутрішньо переміщених осіб.

Цілу низку державних нагород отримали волиняни сьогодні, 27 листопада 2017 року, під час оперативної наради у голови облдержадміністрації Володимира Гунчика.

Зокрема, указом Президента України за значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, вагомі трудові досягнення, багаторічну самовіддану працю та з нагоди Дня працівників сільського господарства нагороджено:

Розпочата Урядом України політика досягнення енергонезалежності держави передбачає збільшення обсягу видобутку власного газу до 20 млрд кубометрів до 2020 року. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Глава Уряду перебуває з робочою поїдкою на Полтавщині, де відвідав декілька свердловин державного холдингу «Укргазвидобування».  

Про нові впровадження в галузі освіти та про підготовку проекту бюджету району на 2018 рік говорили сьогодні, 27 листопада 2017 року, під час оперативної наради у голови райдержадміністрації Наталії Василець.

Розпочали нараду із питань дорожної галузі. Відтак, Наталія Володимирівна нагадала, що вже із 1 січня 2017 року автомобільні дороги місцевого значення перейдуть до сфери управління обласних державних адміністрацій. Тому відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства варто доопрацювання список доріг місцевого значення, що потребують ремонту.

Однією із найстаріших єпархій в Україні вважається Володимир-Волинська. Її корені сягають далекого 992 року. Відтак, цьогоріч вона святкує знаменну подію – 1025 років від моменту створення.

Насильницьке забирання харчів до останньої крихти хліба, заборона виїжджати за межі охопленої голодом частини країни, відмова передати людям, котрі помирали без їжі, зібрані діаспорою в Польщі та інших державах продукти, а відтак – фізичне знищення національно свідомого населення. Саме таку ціну довелося заплатити українцям в 1932-1933 роках за цілком зрозуміле прагнення свободи, незалежності та небажання коритися Московії. У зв’язку з цим, ось уже 19 років поспіль кожної четвертої суботи листопада в незалежній Україні та далеко за її межами згадують усіх жертв того голодомору.

Ваша Святосте!

Ваші блаженства, всечесні отці!

Шановні закордонні гості!

Дорогі українці, браття і сестри!

Колесо історії крутиться невпинно, і от ми вже наблизилися до вісімдесят п’ятих роковин Голодомору, – чи не найбільшої, а може найбільшої біди, в історії України, однієї з найстрашніших трагедій в людській історії минулого століття.

Меморіальний захід вшанування пам’яті жертв Голодоморів відбувся 25 листопада 2017 року у парку «Слов’янський» біля символічної могили борцям за волю України.

1933-й рік. В Україні великий голод. Не було ні війни, ні засухи, ні потопу, ані моровиці. Була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще ненароджених»,– саме так розпочав свій виступ на заході пам’яті вчитель історії з загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Суходоли Володимир Шейчук.

24 листопада 1934 року в Кисловодську на 69-му році життя помер визначний історик, літературознавець, публіцист, державний і громадський діяч, колишній голова Української Центральної Ради Михайло Сергійович Грушевський. 29 листопада його поховали на Байковому кладовищі у Києві.
Після падіння Центральної Ради Михайло Грушевський деякий час перебував у Кам’янці-Подільському, а у 1919 році виїхав за кордон, жив у Празі, Женеві та Відні. У березні 1924 року він, вже у ранзі академіка Всеукраїнської академії наук (обраний наприкінці 1923 року), повернувся з еміграції до радянської України. Грушевський очолив Історичну секцію Академії, де розгорнув активну науково-дослідну та науково-організаційну роботу. До кінця 1930 року йому вдалось створити майже півтора десятки академічних інституцій історичного профілю, що стали відомі як Історичні установи ВУАН, об’єднати навколо них близько 200 штатних і позаштатних дослідників та почати формування своєї київської історичної школи.