22 січня у селі Овадне було велелюдно, але цих людей, що зібрались неподалік від сільської ради, об’єднували не веселі й позитивні емоції, а сум – відкривали Алею Слави Героям, жителям громади, які віддали свої життя у боротьбі із російським агресором, 26 Захисникам України.

Після панахиди за загиблими та освячення місця пам'яті, зі словами розради й, одночасно, смутку за втраченими життями співгромадян, звернулись до присутніх Оваднівський сільський голова Сергій Панасевич, начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач й голова районної ради Віктор Хиць.

Опісля, покладанням квітів вони, разом із жителями громади, віддали шану подвигу та   самопожертві полеглих у російсько-українській війні.  

22 січня начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач та голова районної ради Віктор Хиць провели робочу зустріч із представником 6-го прикордонного загону Романом Гуком, під час якої було обговорено питання сприяння рекрутинговій кампанії підрозділу й проходження служби особовим складом на території краю задля забезпечення захисту державного кордону і безпеки жителів району.  

22 січня начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач, голова районної ради Віктор Хиць, перший заступник Володимирського міського голови Ярослав Матвійчук, спільно з небайдужими жителями району хвилиною мовчання та покладанням квітів до Дошки пам'яті загиблим Героям вшанували подвиг всіх, хто своїм життям відстоював єдність та соборність України.

Важливим напрямком роботи є організація надання допомоги нашим ветеранам та членам їх родин. Цю важливу функцію виконують як органи влади, так і громадські організації, які гуртують навколо себе тих, хто пройшов бойові дії.

Задля сприяння розширенню такої діяльності, 21 січня начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач провів робочу зустріч із представниками ГО «ВетеранХаб».

В її ході було обговорено надання нових приміщень для залучення більшої кількості ветеранів до процесу соціалізації після повернення із зони бойових дій, а також пошук на території району рекреаційних зон, з метою організації в них місць відпочинку й відновлення захисників та членів їх сімей.

22 січня українці вкотре відзначають важливе для нашої історичної самосвідомості та пам'яті свято – День Соборності України.

Це не просто чергова святкова дата, закріплена у календарі державних свят – проголошення Універсалу про злуку Української народної республіки та Західної Української народної республіки знаменувало ключову подію у відновленні державності на території всієї України, створення єдиної та неподільної країни в її національних межах.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Слова Універсалу звучать для нас і зараз актуально, як ніколи, відаючись надією на майбутнє у єдиній, вільній і соборній країні та біллю від втрат, які понесені у цій боротьбі. Не лише у ті часи, що стоять від нас на понад сторіччя, а й тепер, коли наш народ платить за незалежність, суверенітет і єдність країни життями своїх найкращих синів й дочок…

Минув такий відрізок історії людства, а нам і зараз доводиться відстоювати своє право на власну країну та її єдність – це важко усвідомити й сприйняти з точки зору цивілізованої людини, що після двох світових воєн, безлічі кривавих конфліктів, учасниками яких стало людство у двадцятому столітті, ще знаходяться країни, їх лідери, що використовують агресивну силу в якості способу задоволення своїх геополітичних амбіцій і народ, що це підтримує.

Але, не зважаючи на всі ворожі потуги знищити Україну ззовні, намагання ворожих посіпак розколоти українське суспільство зсередини й розділити нас на Східну Україну, Західну, Північну й Південну, я переконаний, що Україна – єдиною була, є і буде. Немає різних Україн, а є схід, захід, північ та південь Єдиної і Соборної, Незалежної й Суверенної України у її непорушних кордонах.

Ми обов'язково переможемо й втілимо мрію наших славних предків, що  далекого 22 січня 1919 року оголосили на весь світ про цілісну і неподільну країну.

Знаю, що це нелегкий і болісний шлях, але ми пройдемо його – разом й до Перемоги.

В єдності сила!

Слава єдиній, соборній, незалежній і суверенній Україні!     

Начальник Володимирської  районної військової адміністрації                                                 

Юрій Лобач